-- Спасибо, я подумаю над этим.
По Фрейду
"В твоем понятии "любить" -
Это значит "брать",
В твоем понятии "простить" -
Значит "наплевать"
Адо
На дворі була вже ніч. Година дванадцята. А може, ще й пізніше. Точно не знаю. Годинника поруч не було, щоб сказати точно. В цей момент в сусідній квартирі прозвучало два удари годинника з боєм. Блін, друга година ночі, а я навіть не планую лягати спати, при тому, що сиджу дома, а не вештаюсь нічним містом, як зазвичай. Виною тому була Катя. Я лежав на ній і, навіть, ще був в ній. "Час вилазити", - прозвучала думка в голові. Де вона була раніше, сам не знаю.
Я зліз з Каті і сів на краю ліжка, дивлячись у вікно. На небі не було видно жодної зірки - типова проблема міста. Навіть о другій годині ночі в спальному районі так багато світла, що не видно зірок. Після часу проведеного в походах і археологічних експедиціях, було не звично і навіть дико не бачити зірок вночі в ясну погоду. Ззаду до мене підповзла Катя і обняла, поклавши голову на плече.
-- От що за звичка одразу після сексу дивитись у небо? - не розуміючи, запитала вона.
-- Сам не знаю. Але бажання дивитись туди в мене постійне, і від сексу це не залежить.
-- Чекаєш на прибульців?
-- Швидше на метеорит, який впаде на Нью-Йорк.
-- А чому на Нью-Йорк?
-- Бо якщо вірити Голівуду, то всі вселенські проблеми в першу чергу загрожують або Нью-Йорку, або Лос Анджелесу. Ну а врятує нас Брюс Вілліс. Більше нема кому.
-- Кіт, ти хоч колись буваєш серйозним?
-- А ти хотіла б, щоб я був нудним ботаніком?
-- З тобою неможливо розмовляти.
-- Я тебе не примушую зі мною розмовляти. Ти ж тут не для того, щоб зі мною розмовляти про високі матерії.
-- Який ти хам! Тебе в мені хоч щось приваблює окрім тіла?! - Катя перейшла майже на крик. Мене це так вразило, що я аж не знав, що казати їй. Справа в тому, що її вивести з себе мені не вдавалось, навіть коли спеціально її тероризував. А тут від чергової моєї фрази, до яких вона давно вже звикла, вона влаштовувала скандал. Для мене бачити її такою було так не звично, що я був у стані хіміка, в якого хімічна реакція вийшла з під контролю.
-- Тихо! По-перше, криком ти нічого не досягнеш. По-друге, якби мене цікавило тільки тіло, я б знайшов собі пару іншу піддатих піонерок. Секс з ними не значив би ні для мене, ні для них нічого. Більше б я їх не бачив. З тобою ж я зустрічаюсь вже не перший раз. А це значить, що ти цікава мені і як людина.
-- Тоді чому ти не хочеш бути зі мною постійно?
-- Ми з тобою говорили на цю тему підчас нашого першого побачення.
-- Чим вона краще за мене, якщо ти сам кажеш, що Оля стервозна до жуті?
-- Вона - це я, але жіночої статі. Я повністю її розумію, і вона мене теж. За два роки, скільки ми разом, ми жодного разу не посварились. А це багато про що говорить.
-- Вона хоч красива?
-- Типово жіноче питання... Катя, я зустрічаюсь і кохаюсь тільки з красивими дівчатами.
-- Дякую за комплімент.
-- Та завжди будь ласка. Я з тобою через те, що ти цього хочеш більше за мене. Я тебе поставив перед фактом, що в мене є дівчина, і що кидати її через тебе я не збираюсь. Ти сама погодилась стати номером "два". І бути першою тобі не світить.
-- А збрехати ти не міг? - насилу сказала Катя, бо сльози стали їй комом у горлі. Через секунду вона вже ридала.
Не знаю як для вас, але для мене немає нічого красивішого, ніж оголена красива дівчина, що сидить на ліжку і плаче в темній кімнаті при світлі місяця. Якась готична романтика. Мене розривало навпіл зсередини. Мої чоловічі інстинкти змушували мене заспокоїти жінку, яка плаче, але моє его не хотіло порушувати ту красиву картину (якщо це можна так назвати), яка постала перед моїми очима. Через хвилину его налюбувалося і дозволило інстинктам приступити до справи. Якби я мовчки сидів, це дуло б все одно, якби я вийшов з кімнати. Обидві дії мали б одинаків результат - Катя образилася б на мене і ми більше б не спілкувались. А мені це було не на руку. Її слід було привести в стан норми, а це я вмів робити.
-- Катя, я тебе попереджав, що я панк і загалом людина відверта. Хіба не краще гірка правда за солодку брехню? - я підійшов, огорнув її одіялом і обняв, - Ти думаєш було б краще, якби я збрехав тобі, сказавши, що я тебе кохаю як ні кого на світі, і що в мене нема нікого? Це було б підло з моєї сторони.