Чи щось трапилось із ним? Скільки вона мусить ще чекати, щоб сказати про таке припущення Деніелові?
До її паранойї додався новий страх. Вона провела до своєї кімнати ще один дріт, щоб була під захистом, коли вона перебувала в іншій частині будинку. Так прикро, що не можна оповити дротами увесь перший поверх! Бракує лише одного протигаза.
Але був і позитивний бік: кожна зайва година у сховку допомагала загоїтись її обличчю. У тьмяному світлі, густо намастившись макіяжем, вона б, можливо, лишилась непоміченою три, а можливо, і чотири секунди.
Чекання виявилось дивною сумішшю нудьги, стресу та, що найбільш незвичайно, щастя. Приреченого щастя, щастя, яке мало крайній термін, але від того воно не ставало менш… всеохоплюючим. Вона мала б зараз переховуватись десь у мороці, з відчуттям здобичі, на яку полюють, що пульсує у вухах, а натомість усмішка не сходила з її обличчя. Не допомогло й те, що Деніел був настільки ж безтурботним, як вона. Вони обговорили це наступного дня в пообіддя, дивлячись новини.
Алекс нишком впустила Лолу всередину, коли Арні пішов тренувати решту тварин, — їй незручно було зачиняти перед собаками двері; грубо якось, тож Хан і Ейнштейн зайшли разом із нею. І в кімнаті через купу собак стало ніяково. Вона сподівалась, що Арні не засмутиться. Собаки, мабуть, час від часу заходять, інакше б у дверях у пральні не було для них хідника. Вона не знала, чому собак тримають надворі: тренують як перший сигнал тривоги чи тому, що в Арні алергія, утім, якщо справа в останньому, він обрав собі хибний спосіб життя.
Лола поклала свої обвислі щоки й вуха в пелену Алекс, де невдовзі, у цьому Алекс була цілком переконана, з’явиться пляма від слини. Ейнштейн заскочив просто на канапу поряд із Деніелом, захоплено мотаючи хвостом і радіючи, що порушив правила. Хан, лігши перед канапою, перетворився на довгий пуфик. Після нудного початку програми, у якій, певна річ, ішлося про політику, адже ще цілий рік до справжніх подій, Деніел, простягнувши ноги, поклав їх на спину Ханові, і він, схоже, не заперечував. Алекс погладила Лолу за вушком, і її хвіст застукав по підлозі.
Було так затишно й знайомо, хоча вона ніколи в житті не переживала такого. Її ніколи так зблизька не оточували живі створіння — щоб вона торкалась їх, чула їхнє дихання, — а щоб триматись за руку з чоловіком, якого вона вважала чудовим… та смертоносним, то й поготів… А що він, навіть знаючи правду про неї, досі дивився на неї так, як раніше…
Її погляд машинально перескочив на його обличчя, коли в її голові промайнула ця думка, і помітила, що він теж на неї дивиться. Він усміхнувся широкою доброю усмішкою. Дводенна неголеність надавала йому несподівано суворого вигляду — і вона, не замислюючись, усміхнулась у відповідь. Її захопили найрізноманітніші радісні емоції, і вона збагнула, що це, певно, найкраще відчуття з усіх, що вона колись пізнавала.
З грудей вирвалось зітхання і стогін.
Він глянув у телек, гадаючи, що причина там, але на екрані була лише реклама.
— Що таке?
— Я почуваюсь, наче під кайфом, — зізналась вона. Чому все видається таким чудовим? Я не можу зібрати докупи логічні думки. Намагаюсь тривожитись, але натомість усміхаюсь. Можливо, я втрачаю глузд, але мене й близько це так не турбує, як мало б. Мені хочеться себе вдарити, але ж моє обличчя тільки почало загоюватись.
Деніел розсміявся.
— Мабуть, це одна з побічних дій закоханості.
І знов у шлунку щось поколює.
— На твою думку, це з нами відбувається?
— Мені здається, саме це.
Вона насупилась.
— А мені нічого не здається. А що, як я справді божеволію?
— Ти, безперечно, цілком здорова.
— Але я не вірю, щоб люди могли закохуватись так швидко.
Насправді вона взагалі не вірила в кохання, принаймні романтичне. Хімічні реакції, звісно, сексуальна привабливість, так. Сумісність, певна річ. Дружба. Вірність. Відповідальність. Але щоб кохання — це видавалось надто схожим на казку.
— Я… теє… зі мною ніколи не траплялось. Тобто, я завжди вірив у те, що може вабити з першого погляду. Таке траплялось. І частково таке відбувається зараз, — він знов усміхнувся. — Але щоб кохання з першого погляду? Я був переконаний, що це тільки вигадка.