— І ти не знаєш, коли він поїхав?
— Не бачив його. Але ще до дев’ятої.
Уже спливло понад годину. Безперечно, він невдовзі повернеться. Вона дочекається своєї черги.
Добре, що Деніел зацікавився тренуваннями на стрільбищі. Можливо, він засвоїв щось із того, що вони з Кевіном намагались йому сказати. Вона не хотіла, щоб він жив у страху, але це найліпший варіант. Страх збереже йому життя.
Помахавши Арні на знак подяки, вона попростувала до будинку, щоб закінчити прання, а слідом за нею — ватагою увесь її почет.
За годину, уперше за кілька днів, вона вбралася у чисте й почувалася пречудово. Речі, у які була вдягнена, поклала у пральну машину, тішачись думкою, що знову весь її гардероб приємно пахнутиме. Ще півгодини вона приділила роботі з пам’яттю; принаймні за дванадцять годин потому вона згадала, як розшифровуються її нотатки. Вона намагалась якнайкраще дотримувати хронологічного порядку, утім її система нумерації ґрунтувалась на точності. Можливо, так вона все ще більше заплутає, але наразі їй геть не хотілося цього визнавати.
Сьогодні вранці вона опрацьовувала терористичні злочини номер п’ятнадцять і три — спробувала попрацювати з бомбами в метро та викраденнями біологічної зброї, намагаючись згадати імена, які вигулькували в цьому контексті.
З росіянами-спекулянтами та спекулянтами-терористами під номером п’ятнадцять вже упорались, тому, мабуть, вони справи не стосуються. Але вона все одно занотувала. НЙ видавалось надто очевидним скороченням, тому вона використала МБ — Манхеттен-Бронкс; ціллю був потяг 1, угруповання, що стояло за цим, вона позначила як ТТ, КД — для пакистанської Каласької Долини, ВР — росіяни, які постачали їм матеріали. І кілька сторонніх, які допомагали тим, хто в абревіатурах: RP, FD, BB.
У третього номера було кілька недоробків, як вона пригадувала, але ці справи було передано в ЦРУ. Вона подивилась на записані нею літери: Я, І та П — Яму, Індія та Пакистанський кордон; ТЧ — Такомська Чума, так її називали. Її створила відома терористична ланка на основі нотаток американського вченого, які забрали в лабораторії неподалік Сіетла. Ланка, що відкололась, також мала стосунок до подій Т10 та Т13. На час, коли її «звільнили», її відділ допомагав ЦРУ зібрати інформацію про залишки ланки. Цікако, чи спромоглися в ЦРУ остаточно її прикрити? Кевін був зайнятий у Мексиці, тому, мабуть, не відповість їй на це запитання. Вона занотувала ініціали кількох людей, які мали відношення до цієї справи. DH — це американський науковець, у якого вкрали формулу, а OM — член терористичної ланки, якого вона допитувала. На її думку, був ще один американець, який якось мав до цього відношення, але не брав участі безпосередньо. Чи стосується це ім’я номера четвертого? Вона лише пригадувала, що воно було коротким, ніби скороченим… чи не з літери П починалось?
Звісно, їй ніколи не дозволяли робити нотатки, тому посилатись їй немає на що. І вона засмучувалась через це. Настільки, що вирішила покинути все й піти пошукати щось на обід. Печиво не дуже втамувало голод.
Заходячи у простору вітальню, вона чула, як низько гуде двигун машини, що наближається, а потім як скреготять важкі колеса по гравієві. Нарешті.
За звичкою вона пішла визирнути з дверей, щоб переконатись, що це Деніел. У мить, коли вона саме визирнула, двигун затих. Укрита пилом стара біла «Тойота» з таким самим укритим пилом каркасом житлового фургончика на колесах стояли там, де вчора вони поставили седан, а Деніел злазив із водійського сидіння. За ним із дверцят вискочив Ейнштейн.
Навіть поки вона зачудовано споглядала нічим не прикметний зовнішній вигляд машини, ідеальної для маскування, спиною пішов мороз, вкриваючи тіло гусячою шкірою. Вона завмерла, бігаючи очима, як кролиця, що намагається визначити, звідки йде небезпека. Що помітила її підсвідомість, чого не помітила вона?
Зосередившись на паперовій торбинці, яку, зібгавши, ніс у лівій руці Деніел, вона спостерігала, як він, посунувши сидіння вперед, схопив ще один пакунок. Ейнштейн радісно витанцьовував навколо нього. Хан і ротвейлер збігли з ґанку, щоб долучитись до Ейнштейна.
Вона дочекалась, поки кров віділлє від обличчя, відігнавши відчуття спантеличення.
А коли секундний шок минув, вона вже бігла за собаками, відчуваючи, як кров знову припливає до її набряклих щік.
— Агов, Алекс! — весело прокричав Деніел. — У машині ще кілька пакунків, тож якщо відчуваєш… — раптом він спинився, зауваживши її вираз обличчя.