— То оце, значить, той сучий син, що проникає ночами в будинок і робить тобі дітей!
Діяти треба було негайно. Без жодного результату я кинула об спину Дітера керамічний горщик із жовтими целозіями. Але що це виблискує біля вазона з філодендроном? Гострий ніж для нарізання м’яса, який випав у Левіна.
Я професійна аптекарка й уміла господиня, до того ж у мене більше сил, ніж здається на перший погляд, але в метанні ножів я повний нуль. Він пронизав повітря надто низько і влучив не в спину, а зачепив руку Дітера. Очевидно, що він відчув легкий поріз, але того вистачило, аби він на секунду покинув Павела й повернув голову. Від вигляду власної крові йому знову стало погано.
Павел вивільнив праву руку під масою Дітера і схопив ножа. Та в мить, коли він намагався взяти його зручніше, Дітер знепритомнів і впав просто на лезо.
Коли Павел із зусиллям підвівся, він наказав:
— Викликай поліцію!
Я одразу ж кинулася до телефону.
Здригаючись, повернулася в зимовий сад, де мене обійняв Павел. Немов Гензель і Ґретель, ми мовчки обхопили одне одного й намагалися заспокоїти, знову і знову погладжуючи одне одному спину. Ми обоє не наважувалися кинути погляд на тяжкопораненого.
Коли приїхала поліція і швидка, ми були не в змозі нормально відповідати на запитання. Мені вкололи заспокійливе. Павел відмовився.
Парамедики, які нещодавно забирали Левіна, дали важливі свідчення, що в цьому домі перед тим уже було якесь непорозуміння; на жаль, це кинуло на мене негативну тінь, адже я не розповіла правди про поранення Левіна.
Після того, як у зимовому саду все відфотографували та зібрали сліди, нам з Павелом довелося їхати на дільницю, щоб підписати протокол. Лікар задокументував сліди від стискання у нас на шиях.
Нарешті нам дозволили піти. Я попросила Павела залишитися в мене, бо в жодному разі не хотіла зараз бути одна. Та це було неможливо, адже його вже мучили тривожні думки про дітей.
— Я зателефоную тобі зранку, — пообіцяв він. — Тоді побачимо, як бути далі.
Щоб трішки заспокоїтися, я провела решту ночі за поливанням квітів у зимовому саду. Карликова кокосова пальма та колюча молочая рідко потребували поливу; рослини з Гаяни, навпаки, вимагали тепла, вологого повітря, так само рясно я поливала й південноамериканську багатоніжку. Мій зимовий сад, уже стільки разів осквернений, мав отримати всю ласку й догляд, на які я була здатна; проте Тамерлан та орхідеї дивилися на мене з докором і помітно страждали.
17
— Сніг у новорічну ніч не приносить грошей зусібіч, — злорадно підкреслила моя сусідка по палаті.
Я ненавиджу дурні приказки, особливо коли вони недоречні. Я дала відсіч:
— Старе і мале — однаково дурне.
Її це не зачепило.
— Парфуми? — запитала вона.
Напевно, від мене тхнуло.
— До нас сьогодні навідується головний лікар? — запитала я, бо вона парфумилася особливо інтенсивно.
А втім, бажаний лікар не прийшов, натомість заявився доктор Кайзер. Ми не були до нього особливо люб’язні, адже він нещодавно викреслив з нашого раціону каву. Нічна медична сестра проговорилася, що через гучні розмови ми ніяк не могли заснути. Він знову ж таки безсердечно відрубав усі мої запитання: він, мовляв, сам знає, що мені краще.
— Можливо, ви знехтували той факт, що я — фармацевт, — сказала я з почуттям гордості.
Ґергард Кайзер належить до числа тих людей, які одразу ж поступаються.
Роземарі задоволено слідкувала за тим, як я поставила його на коліна.
Пізніше їй на думку спало ще дещо:
— Сніг і лід на Новий рік приносять клопіт на поріг…
— Це лише частково так, — відповіла я. — Бо хто захоче після безсонної ночі відкидати сніг? Але мені таки довелося це зробити, поруч не було жодного чоловіка.
Виконавши мітлою та лопатою цей обтяжливий громадянський обов’язок, я вирішила взяти Тамерлана і знову забратись у ліжко. Телефон залишила поза межею чутності, щоб уберегтися від добрих побажань своєї родини. Не хотіла чути й про стан Дітера чи Левіна.
У житті кожної людини існує прихисток, куди вона тікає, коли їй погано: гадаю, найважливіший із них — ліжко. Коли мені вже геть нестерпно, то лише воно слугує панацеєю від усіх проблем. Звісно ж, я не раз піддавалася спокусі — лікарських препаратів довкола не бракувало — щоб викликати сон штучними засобами. Доріт не може заспокоїтися без валіуму — то для мене завжди був застережний приклад. Здебільшого мені вдавалося позбутися безсоння за допомогою чаю, валеріани чи інших безпечних домашніх засобів.