Під яскравим світлом ламп тіло здавалося ще моторошнішим, аніж кілька годин тому. З носа і рота й далі текла кров, лишаючи смуги на обличчі. Живіт роздуло так, ніби жінка була на останньому місяці вагітності. Під шкірою напнулися наповнені рідиною пухирці, а з деяких ділянок тулуба шкіра взагалі відшаровувалася. Під грудьми вона збрижилася, наче зім’ятий пергамент.
— Ви вже взяли відбитки, — зауважила Ріццолі, помітивши змащені чорнилом кінчики пальців.
— Щойно перед тим, як ви зайшли, — відповіла доктор Айлс, не відводячи погляду від візка з інструментами, який Йошима підкотив до столу. Айлс більше цікавилася мертвими, аніж живими, і, як завжди, не зважала, на емоційну напругу в залі.
— Щось удалося дізнатися, перш ніж ви змастили руки чорнилом?
— Ми здійснили зовнішній огляд, — сказав агент Дін. — Обрізали нігті. Обклеїли руки клейкою стрічкою і зняли її — можливо, знайдемо волокна.
— А коли ви сюди прибули, агенте Дін?
— Коли я приїхав, він був уже тут, — сказав Корсак. — Здається, у когось вигідніше місце в харчовому ланцюгу.
Якщо Корсак хотів підігріти її роздратування, йому це вдалося. Під нігтями в жертви можуть лишитися часточки шкіри нападника. У стиснутих кулаках інколи можна знайти нитки чи волосини. Огляд рук жертви — дуже важливий етап аутопсії. І вона його пропустила.
А Дін був присутній.
— Ми вже встановили особу, — сказала Айлс. — Знімки зубів Ґейл Їґер он там, на негатоскопі.
Ріццолі підійшла до негатоскопа й подивилася на плівки. Зуби світились, як маленькі моторошні надгробки на тлі чорної плівки.
— Стоматолог місіс Їґер торік ставив їй золоту коронку. Ось тут, номер двадцять. І пломби зі срібної амальгами — номери три, чотирнадцять і двадцять дев’ять.
— І це збігається із зубами трупа?
Доктор Айлс кивнула.
— Я не маю сумніву, що це тіло Ґейл Їґер.
Ріццолі знову обернулася до тіла на столі й зосередилася на низці набряків навколо шиї.
— Рентґен шийного відділу робили?
— Так. Розірвано обидва верхні відростки щитоподібного хряща. Можна припустити, що жертву душили руками.
Айлс звернулася до Йошими (він завжди працював мовчки, ніби привид, і інші часто взагалі забували, що він тут):
— А тепер підготуймо її до взяття вагінальних проб.
Те, що відбулося потім, вразило Ріццолі. Тіло жінки після смерті просто не могло зазнати більшої наруги. Це було гірше, ніж розтин черева. Гірше, ніж оголене серце й легені. Йошима зігнув м’які ноги і широко розсунув стегна жінки.
— Детективе, — звернувся Йошима до Корсака, який стояв найближче до лівого стегна Ґейл Їґер. — Можете потримати цю ногу?
Корсак перелякано витріщився на нього.
— Я?
— Просто тримайте коліно зігнутим, отак, щоб ми могли взяти проби.
Корсак неохоче взявся за стегно трупа, але потім відсахнувся: верхній шар шкіри лишився у нього на рукавичці.
— Господи! Боже мій!
— Шкіра все одно відшаровуватиметься, хоч би що ви робили. Просто тримайте стегно, будь ласка. Гаразд?
Корсак швидко видихнув. Крізь сморід, який наповнював приміщення, Ріццолі відчула ментоловий запах «Вікс». Корсак принаймні не став геройствувати, а змастив шкіру під носом бальзамом. Скрививши обличчя, він узявся за стегно і відвів його вбік, виставляючи на огляд статеві органи Ґейл Їґер.
— Отепер справді сексапільно, — пробурмотів він.
Доктор Айлс спрямувала світло на промежину і обережно розділила розпухлі статеві губи, щоб відкрити отвір піхви. Хоч би як добре трималася Ріццолі, вона не могла дивитися на це втручання і відвернулася.
Вони з Діном зустрілися поглядами.
До цього моменту він спокійно і відсторонено дивився на всі маніпуляції з тілом. Однак тієї миті Ріццолі побачила в його очах гнів. Такий самий гнів, який відчувала вона, адже якийсь чоловік довів Ґейл Їґер до цього остаточного розпаду. Вони дивилися одне на одного. На якийсь час лють об’єднала їх і суперництво забулося.
Доктор Айлс встромила в піхву тампон, потім розмазала зразок по скельці мікроскопа і поклала скельце на тацю. Далі вона взяла ректальний тампон — цей зразок також потрібно було проаналізувати на наявність сперми. Коли вона зібрала все необхідне й ноги мертвої жінки знову лежали на столі, Ріццолі вже подумала, що найгірше позаду. Навіть коли Айлс почала робити розтин Y-подібної форми, рухаючись від правого плеча до нижнього краю грудної кістки, Ріццолі й далі вважала, що з жертвою не можна зробити нічого принизливішого, аніж те, що вона вже побачила.