Ріццолі видихнула й тихо промовила:
— Саме в такий спосіб Воррен працює найефективніше. Цього він дуже прагне. Мати партнера. Наставника.
— У Саванні він мав партнера.
— Так, лікаря на ім’я Ендрю Капра. Коли Капра загинув, Воррен залишився сам. Тоді він переїхав до Бостона. Однак він ніколи не полишав пошуків нового партнера, який поділяв би його прагнення і фантазії.
— Боюся, він його знайшов.
Вони обмінялися поглядами. Обоє розуміли похмуру перспективу нового повороту подій.
— Тепер вони працюють удвічі ефективніше, — сказав Дін. — Вовки краще полюють у зграї.
— Об’єднані зусилля на полюванні.
— Так, — кивнув він. — Їм тепер легше вистежувати жертву, заганяти її в глухий кут і тримати під контролем…
— Чашка! — сказала раптом вона, сівши прямо.
— Що таке?
— На місці убивства Гента її не було. Тепер ми знаємо чому.
— Бо Воррен Гойт був там і міг йому допомогти.
— Тепер Домінанту не знадобилася запобіжна система, — кивнула Ріццолі. — Він мав партнера, який попередив би його, якби чоловік поворухнувся. Партнера, який стояв там і дивився на все це від початку до кінця. А Воррен ловить від цього кайф. Він цим насолоджується. Це частина його фантазій — дивитись, як ґвалтують жінку.
— А Домінанту потрібна публіка.
— Так, він саме тому нападав на подружжя. Щоб було кому дивитись, як він насолоджується необмеженою владою над жіночим тілом.
Вона описувала таке інтимне катування, що не могла змусити себе дивитися Дінові у вічі, але відчувала на собі його погляд. Сексуальне насилля над жінкою — це злочин, який у надто багатьох чоловіків викликає хтиву цікавість. Ріццолі, єдина жінка, присутня на вранішніх нарадах у відділі, часто спостерігала за колегами, які обговорювали зґвалтування, і бачила в їхніх очах електричні іскорки інтересу, навіть якщо вони намагалися здаватися холодними професіоналами. Вони ретельно зупинялися на звітах патологоанатома про сексуальне насилля, надто довго дивилися на фото мертвих жінок із широко розсунутими ногами. Їхня реакція особисто зачіпала Ріццолі. За ці роки в неї виробилася надзвичайна чутливість навіть до найменшого сліду нездорової цікавості в очах копа, який запитує, чи було зґвалтовано жертву. Тепер, дивлячись в очі Дінові, вона шукала цей небезпечний вогник, але нічого такого не бачила. Нічого, крім похмурої рішучості, коли він дивився на спотворені тіла Ґейл Їґер і Каренни Гент. Діна ця жорстокість не заводила, а викликала в нього глибоку відразу.
— Ви сказали, що Гойт прагне мати наставника, — заговорив він.
— Так. Когось, хто показував би йому шлях і вчив.
— А чого його можна навчити? Він і так знає, як убивати.
Вона помовчала, сьорбаючи текілу. Коли Ріццолі знову подивилася на Діна, він нахилився до неї ще ближче, ніби боявся пропустити бодай слово.
— Йому потрібні варіації старої теми, — пояснила вона. — Жінки і біль. Скільки існує способів здійснити наругу над тілом? Скільки способів катування? Воррен протягом багатьох років дотримувався одного сценарію. Можливо, він готовий розширити світогляд.
— Або новий убивця хоче проекспериментувати.
— Домінант? — запитала вона, помовчавши.
— Можна поглянути на ситуацію інакше. Що як наш невідомий убивця шукає ментора і обрав на цю роль Воррена Гойта?
Вона подивилася на нього, заклякнувши від цієї думки. Слово «ментор» означає великий досвід. Авторитет. Невже протягом місяців за ґратами Гойт став таким? Невже ув’язнення живило його фантазії та вигострювало прагнення? Він і до арешту був дуже вправний, а про нову, сильнішу реінкарнацію Воррена Гойта їй навіть думати не хотілося.
Дін знову опустився в крісло, втупивши погляд блакитних очей у свою склянку з текілою. Він лише кілька разів сьорбнув і тепер поставив склянку на журнальний столик. Ріццолі він завжди здавався чоловіком, який понад усе ставить самоконтроль і тримає всі емоції всередині. Однак утома брала своє: очі в нього почервоніли, плечі зіщулилися. Розтираючи рукою обличчя, він запитав:
— Як у Бостоні, такому великому місті, двом чудовиськам удалося вийти на контакт? Як вони дізналися один про одного?
— До того ж так швидко, — додала Ріццолі. — На Гентів напали за два дні після втечі Воррена.
Дін підвів голову і подивився на неї.
— Вони вже знали один одного.
— Або знали один про одного.