— Де мої люди? — голосно спитав він.
— На зображенні немає зон підвищеної теплоти, що відповідали б людським тілам, — спокійно відповів Аслан. — Учора вранці двоє людей з екіпажу «Сіквеста» зробили неймовірну дурницю, вступивши у перестрілку з «Грифом». Як ви можете уявити, сили в битві були дуже нерівними. Ми бажаємо вислати «Гайнд» і позбутися цього сміття.
На палубі «Сіквеста» Джек побачив підняту та розгорнуту гарматну вежу. Дула були повернуті під неймовірним кутом: вочевидь, це стало наслідком прямого влучання. Джек знав, що Йорк і Гові не покинули б судна без бою. Залишалося сподіватися, що потім вони разом із рештою команди втекли на підводному апараті.
— Це були вчені та моряки, а не фанатики й головорізи, — холодно промовив Джек.
Аслан знизав плечима та знову повернувся до екрана.
На ньому тим часом з’явилося зображення іншого судна, розташованого ще ближче до острова. Коли зображення збільшилося, очі присутніх зупинилися на кормі. Там метушилися кілька людей, знімаючи два великі циліндри, вкриті рваними плямами теплового випромінювання, — здавалося, ці штуки горіли. Джек усвідомив, що дивиться на пошкодження, яких «Гриф» зазнав у бою. У ту саму мить Аслан ляснув пальцями, і плече вченого, наче лещата, стиснула чиясь рука.
— Чому мені нічого не сказали? — заверещав від люті товстун. — Чому це приховали від мене?
У приміщенні запанувала тиша. Аслан навів палець на Джека:
— Він не вартий викупу! Його буде ліквідовано, як і решту членів команди. Приберіть його з моїх очей!
Коли Джека вже тягли геть, він запам’ятав координати глобальної системи позиціонування, зображені на екрані супутника. На шляху до виходу з кімнати він удав, що після добрячого стусана Далмотова перечепився через один із моніторів системи спостереження. Ще коли вони з Асланом сюди заходили, Джек упізнав на двох екранах вхід до ангару та прохід, яким вони сюди потрапили. Падаючи на панель управління, вчений натиснув на клавішу «ПАУЗА». Камери спостереження мали завмерти в режимі «Стоп-кадр», але наразі всі очі були прикуті до «Грифа», й існувала ймовірність того, що цього ніхто не помітить.
Джек уже вранці вирішив, що не чекатиме пасивно розвитку ситуації. Він знав, що в Аслана швидко змінюється настрій, що після його останнього спалаху знову з’явиться показна гостинність, але покладатися на примхи людини, хворої на манію величі, навряд чи мало сенс.
Його шанс настав, коли човник летів від центра управління до ангара. Коли вони подолали половину шляху, Далмотов відійшов на крок, щоб глянути на платформу, яка з’явилася попереду. Це була миттєва втрата пильності, дитинна помилка, якої охоронець ніколи б не припустився, якби не прожив так довго в Аслановому королівстві. Зі швидкістю блискавки Джек викинув лівий кулак і вдарив Далмотова у спину. Сила цього удару порушила рівновагу Джекового тіла, й воно заскімлило від болю.
Такий удар напевно вбив би будь-яку звичайну людину. Джек доклав усієї сили до точки, розташованої трохи нижче від грудної клітки, — туди, де шок від удару здатен зупинити водночас серце й легені. Тому, коли Далмотов залишився нерухомо стояти, наче був кам’яним колосом, нечутливим до болю, Джек на мить розгубився. Але потім охоронець вимовив щось невиразне й опустився навколішки. Він іще кілька секунд залишався в цьому положенні, хоча його ноги тремтіли і підгиналися, а потім нарешті впав обличчям уперед і застиг.
Джек поклав тіло так, щоб його не побачили камери спостереження. Платформа вже спорожніла — люди перейшли на вертолітний майданчик, що був за ангаром. Коли човник зупинився, Джек вийшов, наостанку натиснувши на кнопку, що мала повернути човник і його непритомного пасажира до центру управління. У такий спосіб можна було виграти кілька десятків дорогоцінних секунд чи навіть хвилин.
Не вагаючись, він сміливо пішов на вертолітний майданчик. Щоб не викликати підозри, треба було триматися дуже впевнено. Опинившись біля вішака з льотчицькими комбінезонами, він обрав найдовший і натягнув його, потім наклав шолом так, щоб забороло бодай почасти прикривало обличчя.
Схопивши торбу з цупкої тканини, учений пройшов трохи далі та взяв одну зі снайперських Гвинтівок «Барет». Він спостерігав, як Далмотов складав таку Гвинтівку, тому швидко знайшов фіксатор. Від’єднавши дуло від приймача, він засунув і те, й інше до торби. Поряд стосами стояли коробки з написом «BMG», тобто Browning Machine Gun — кулемет системи «Браунінг». Джек узяв жменю масивних 12-міліметрових набоїв і теж укинув їх у торбу.