Поки він телефонував, розмова на балконі припинилася: вчених зацікавило повідомлення, що пролунало з телевізора, розташованого в ніші стіни. Це був сюжет CNN, присвячений черговому терористичному актові на території колишнього Радянського Союзу: стався потужний вибух бомби, закладеної в автомобіль у столиці Грузії Тбілісі. Як і більшість попередніх випадків такого характеру, злочин був не справою рук фанатиків, а продуманим актом особистої помсти, черговим жахливим епізодом із життя світу, в якому екстремістську ідеологію як головну причину нестабільності на планеті поступово змінювали жадібність і кровна помста. Ця ситуація мала безпосереднє відношення до археологічних знахідок: адже виторг від крадених старовинних речей ішов на фінансування тероризму, а діячів чорного ринку дедалі більше цікавили новини з місць імовірного перебування цінних пам’яток.
Повернувшись, Джек поновив свою бесіду з Катею. Трохи розповівши про своє життя, вона зізналася в палкому бажанні присвятити себе цілком боротьбі з організованою злочинністю, яка займалася пошуками предметів старовини і торгівлею ними. Джек почув, що жінці пропонували вигідні посади в кількох провідних університетах Заходу, але вона вирішила залишитися в Росії, тобто на передовому фронті цієї боротьби. Зі слів Каті, її не лякали ні бюрократія з корупцією, ні навіть загроза особистій безпеці.
До них підійшли Гібермаєр та Ділен, і дискусія знов розгорнулася навколо знахідки.
— Мене завжди спантеличувало те, що Солон не залишив звіту про візит до Єгипту, — сказала Катя. — Він був видатним ученим, можливо, найвидатнішим серед своїх сучасників.
— А чи міг такий звіт бути написаний у самому храмі? — спитав Джек у Гібермаєра. Той, перш ніж відповісти, протер свої окуляри та мокре від поту чоло.
— Це можливо, хоча малоймовірно. Єгиптяни вважали письмо за божественний дарунок Тота, писаря богів. Оголосивши знання священним, жерці тримали його під своїм контролем. Тож присутність чужинця, який щось пише у храмі, могла вважатися за блюзнірство.
— Якщо це так, то ставлення єгиптян до Солона, швидше за все, було не дуже приязним, — зауважив Джек.
Гібермаєр кивнув:
— Так, ті, хто несхвально ставився до рішення верховного жерця поділитися знаннями з греком, напевно, недолюблювали його. Доглядачі з храму ставилися б до його присутності як до образи богам. — Гібермаєр скинув піджак і підкотив рукава. — Крім того, греки як нація збуджували неприязнь єгиптян. Фараони лише віднедавна дозволили чужинцям започаткувати торговельну колонію в Наукратісі, розташованому в дельті Нілу. Греки були спритними торговцями, навченими досвідом спілкування з фінікійцями, тоді як Єгипет багато років залишався закритим від усього світу. Єгиптяни, що доручали свої товари грецьким купцям, нічого не знали про жорсткі реалії світу торгівлі. Ті з єгиптян, хто не отримував прибутку відразу, почувалися ошуканими та зрадженими, й це також не додавало грекам популярності.
— Тож ви припускаєте, — перервав його Джек, — що Солон таки склав свій звіт, але його якимось чином забрали?
Гібермаєр кивнув:
— Так, це ймовірно. Можете уявити собі, який це був учений: захоплений до нестями, він майже не звертав уваги на реалії довколишнього світу. І наївний. Мабуть, він ніс із собою чимало золота, й персонал храму міг про це знати. Він був би легкою здобиччю під час своїх нічних подорожей пустелею від храму до поселення, в якому він зупинився.
— Тож не виключено, що на Солона влаштували у пустелі засідку та пограбували, а його записи розірвали й викинули. Через деякий час хтось підібрав частини папіруса та використав їх для савану мумії. Цей напад стався після останнього відвідування храму Солоном, відтак, утрачені були всі його записи, — сказав Джек.
— А як вам такий варіант, — продовжив Гібермаєр. — Його так сильно вдарили, що він майже втратив пам’ять, зокрема нічого не пам’ятає про своє останнє відвідування храму. Людина він уже літня, і пам’ять його й без того стала слабкою. Повернувшись до Греції, він більше ніколи нічого не писав, охоплений соромом від усвідомлення того, як багато втратив через власну необачність. Він лише переказав скорочений варіант того, що міг згадати, кільком близьким друзям.