Гові знову натиснув на клавішу, і на екрані з’явилося зображення моря довкола «Сіквеста».
Йорк підвівся і почав ходити між кріслами. Його руки були міцно зчеплені за спиною.
— Немає жодних надій на те, що у відкритому протистоянні з «Грифом» ми переможемо. Єдине, що можна зробити, — це пристати на їхню вимогу та залишити місце, де затонув мікейський корабель. Як капітан я маю понад усе дбати про безпеку своїх людей.
— Ми могли б спробувати домовитися, — запропонував Костас.
— Про це й мови не може бути! — Йорк луснув долонею по панелі управління: напруга останніх декількох годин таки позначилася на ньому. — Ці люди погодяться лише на особисту зустріч, причому тільки на їхній території. Той, хто піде на «Гриф», відразу стане заручником. Я не ризикуватиму життям жодного члена моєї команди, віддавши його до рук цих головорізів.
— Я б хотіла спробувати.
Усі присутні подивилися на Катю, обличчя якої залишалося безпристрасним.
— Я ваш єдиний шанс, — тихо промовила вона. — Я нейтральна сторона, й Аслан нічого не виграє, взявши мене за заручницю, натомість утратить можливість працювати з російським урядом. — Вона помовчала, а коли заговорила знову, її голос зміцнів. — Його народ поважає жінок, до того ж у мене досить впливові родичі. Я можу згадати декілька імен, які його напевно зацікавлять.
Надовго запанувала тиша — чоловіки обмірковували сказане. Джек подумки прораховував усі можливі варіанти, намагаючись не виявити своїх почуттів. Йому аж ніяк не хотілося піддавати Катю ризикові, але він розумів, що вона має рацію. Глянувши жінці в обличчя, він усвідомив, що вибору в них і так майже немає.
— Гаразд. — Він підвівся. — Це я запросив Катю з собою, тож це тепер і моя справа. Викликайте «Гриф».
6
Джек підняв бінокль і навів його на далеку цятку між небом і морем. Незважаючи на те, що було вже темно, він бачив щонайдрібніші деталі корабля: оптичний підсилювач світла робив зображення таким чітким, ніби спостереження відбувалося в сонячний день. Джек прочитав написану кирилицею назву корабля на борті: «Гриф».
«Як доречно», — подумав він. Корабель дійсно був зловісним пожирачем мертвоти, що нишпорить довкола місця вбивства, чекаючи слушної миті, аби схопити й поглинути плоди чужої праці.
Поруч із ним стояв Том Йорк.
— Проект 911, — сказав він, простеживши, куди дивиться Джек. — Росіяни називають їх кораблями супроводу, за класифікацію НАТО це відповідає фрегатам і корветам, тобто вартовим кораблям. Судно збудоване нещодавно, у зв’язку з подіями 2001 року, і призначене для антитерористичного патрулювання. Воно приблизно належить до типу наших кораблів класу «Сі», але де в чому є досконалішим. Механіка на ньому також переважає нашу. Дизельні двигуни вагою в дві тисячі тонн і потужністю в 52 тисячі кінських сил дозволяють кораблеві такого класу рухатися з крейсерською швидкістю у 36 вузлів. Турбореактивні прискорювачі на підводних крилах дають швидкість у 60 вузлів — майже як у легкого літального апарата. «Гриф» списали зовсім недавно, після чергового скорочення російської армії. Згідно з угодою, ухваленою в Осло, кораблі такого класу можна продавати лише країнам-членам Організації Об’єднаних Націй, тож це судно, можливо, продали таємно, ще до того, як воно вийшло з доків.
Джек зупинив погляд на відсіках, розташованих обабіч корми «Грифа», потім трохи повернув бінокль, щоб побачити передню гарматну турель, скеровану прямо на них.
Йорк помітив цей його рух.
— Стотридцятиміліметрові автоматичні гармати виробництва Тульського збройного заводу. Комп’ютеризована супутникова система наведення, що здійснює поправку в прицілюванні відразу після пострілу. Здатна стріляти бронебійними снарядами, що з відстані у двадцять миль проб’ють дірку в командному модулі «Сіквеста».
Вони стояли на вертолітному майданчику «Сіквеста». Прохолодний вітерець злегка ворушив прапор Міжнародного морського університету, піднятий на кормі. Дослідники з хвилюванням спостерігали, як Катя, одягнена в комбінезон ММУ, — більш відповідно до ситуації, ніж раніше, — веде в темряву один із човнів «Зодіак», що були на борті «Сіквеста». Подвійні двигуни потужністю в 90 кінських сил мали донести її до «Грифа» за лічені хвилини. Перед тим, як вона почала спускатися трапом, Джек крадькома відвів її вбік, щоб востаннє повторити правила керування «Зодіаком», а також нагадати поради Йорка й Гові щодо того, як слід діяти, коли ситуація раптом вийде з-під контролю.