Після того як Костас почав працювати в ММУ, він став майже експертом в археології. Його надихало переконання, що всі завдання, які ставить Джек, колись буде розв’язано за допомогою точної науки.
— Другий диск, знайдений минулого року, теж був випалений, — сказав Ділен і взяв до рук якийсь аркуш. — Його фрагмент надіслали до Оксфордської лабораторії термолюмінісценції для здійснення аналізу. При цьому застосовувалася нова стронцієва технологія, що дозволяє датувати зразок іще точніше. Я щойно дістав результати.
Присутні мовчки чекали продовження.
— Із точністю до ста років можна сказати, що диск було випалено в 5500 році до нашої ери.
Вражені вчені дружно вдихнули повітря.
— Неможливо, — пирхнув Гібермаєр.
— Це трохи раніше, ніж дата затоплення нашого корабля! — заявив Костас.
— Лише на чотири тисячі років раніше, — тихо уточнив Джек.
— За два тисячоліття до зведення палацу у Кносі, — Гібермаєр досі хитав головою. — Лише за кілька століть після того, як на Криті розпочавсь обробіток ґрунту. Що ж до письма, то воно на дві тисячі років давніше від перших відомих нам зразків. Близькосхідний клинопис та єгипетські ієрогліфи з’явилися лише наприкінці четвертого тисячоліття до нової ери.
— Так, усе це здається неймовірним, — відповів Ділен. — Але незабаром ви зрозумієте, чому я настільки переконаний у правдивості даних.
Джек і Костас уважно спостерігали, як Ділен вставив у дисковід свого ноутбука компакт-диск і приєднав проектор. Зображення на керамічному диску заступилося символами, розташованими один під одним: схоже, вони були згруповані у слова. Присутні побачили, що Ділен застосовував для тлумачення символів ту саму техніку, що й для аналізу грецького письма на папірусі.
Джек увімкнув режим телеконференції, й вони знов опинилися віч-на-віч із Діленом і Гібермаєром, які перебували у двохстах милях від них, в Александрії.
— Це символи з фестських дисків, — сказав Джек.
— Саме так. — Ділен клацнув клавішею, і на екрані вкотре з’явилося зображення двох дисків, цього разу в нижньому лівому кутку.
— Найбільше спантеличувало вчених те, що диски майже ідентичні, за винятком однієї дуже важливої деталі. — Професор почав пересувати екраном курсор. — На одному боці, який я називаю аверсом, обидва диски мають по сто двадцять три символи. Обидва набори символів розбиті на групи. Кількість груп — тридцять одна. Кожна з них налічує від двох до семи знаків. Разом на обох дисках наявні сорок п’ять окремих символів. Частота їхнього нанесення також тотожна. Наприклад, зачіска «ірокез» зустрічається тринадцять разів, людина в русі — шість разів тощо. На реверсі майже те саме, якщо не враховувати, що тут тридцять слів і сто вісімнадцять символів.
— Але порядок символів і групування відрізняються, — зауважив Джек.
— Саме так. Подивіться на перший диск. Людина, що йде, та дерево — тричі. Сонячний диск плюс голова із зачіскою «ірокез» — вісім разів. І двічі абсолютна послідовність зі стріли, жезла, весла, човна, волячої шкіри та людської голови. На другому диску жодна з цих груп не зустрічається.
— Темний ліс… — пробурмотів Костас.
— Гадаю, диски зберігалися разом, створюючи пару, один із них був зрозумілим, а інший безглуздим. Той, хто це вигадав, напевно хотів сказати, що має значення лише тип, кількість і частота використання символів, а не їхні асоціації. Це був ребус, спосіб відвернути увагу від групування символів, відволікти зацікавлених осіб від пошуків відповідей у такій послідовності.
— Але цей сенс напевно існує! — нетерпляче перервав Ділена Костас і клацнув «мишею», щоб висвітлити поєднання символів на першому диску. — Човен поряд із веслом. Людина, що йде кудись. Чоловік із зачіскою «ірокез» завжди дивиться в одному напрямку. Сніп кукурудзи. Круглий символ, — за припущенням, сонце, — наявний приблизно в половині груп. Це, так би мовити, подорож, може, не справжня, але подорож крізь час, зображення зміни пір року.
Ділен усміхнувся:
— Саме так уважають учені, впевнені, що перший диск містить якесь повідомлення, отже, являє собою не просто прикрасу. І послідовність знаків на ньому, схоже, має суттєвіше значення, ніж на другому дискові.
— Але…
— Але це теж, можливо, є елементом ребуса. Той, хто зробив перший диск, може, навмисне розташував поряд символи із близьким значенням, такі як човен і весло, бо сподівався, що люди намагатимуться розшифрувати повідомлення лише в такий спосіб.