Джек був переконаний, що цим справа не обмежилася, що Катя щось від нього приховує: або не хоче розповісти всього, або не може. Скільки він не намагався витягти з неї відповідь, вона тримала язика за зубами. Джек надто добре знав тіньовий світ нелегальних операцій, відкотів і хабарів, у якому були змушені жити та працювати мешканці країн колишнього Радянського Союзу. Безумовно, Катя вміла орієнтуватись у цьому світі.
Тривога, що тихенько й ненастанно гризла Джека весь час, поки тривала телеконференція з Александрією, поступилася місцем усеосяжному бажанню продовжувати пошуки. Відпочивати після повернення Катя відмовилася та відразу ж приєдналася до Джека й Костаса, які міркували над планом затонулого корабля та своїми подальшими діями. Тепер, коли вони знали, що пошукам більше нічого не загрожує, ентузіазм невпинно штовхав їх уперед.
Лише тверда впевненість Каті в тому, що «Гриф» не повернеться, переконала Джека здійснити цей ранковий виліт. Черговим пунктом їхнього розкладу мало бути відвідування рідного брата «Сіквеста», корабля на ім’я «Сі-Венчер», що перебував у Чорному морі. Але повідомлення про надзвичайне відкриття поблизу північного узбережжя Туреччини багато чого змінювало.
— Ви досі не знаєте, — повідомив своїм друзям Джек, — що тепер ми маємо результати незалежної експертизи з датування нашого золотого диска. Вони надійшли електронною поштою, поки ви спали.
Він передав Костасові, який сидів у кріслі другого пілота, клаптик паперу. За мить у навушниках почувся радісний вигук.
— Гідратаційне датування! Вони таки зробили це!
Костас опинився у своїй стихії: коли йшлося про перевірені наукою речі, а не про слизькі теорії, він завжди почувався набагато впевненіше.
— Цю техніку вдосконалили саме в нашому університеті, — пояснив він Каті. — Поверхня деяких мінералів із часом поглинає певну кількість вологи. Гідратаційна кора відновлюється на поверхнях, оброблених людиною, тож цю методу застосовують для датування кам’яних і металевих предметів.
— Класичним прикладом є обсидіан, — додав Джек. — Гладкий вулканічний камінь, знайдений в Егейському морі лише на острові Мелос. Обсидіанові інструменти зі стоянок мисливців і збирачів плодів на материковій Греції піддали гідратаційному датуванню й дістали результат: 12 тисяч років до нашої ери. Це завершення льодовикового періоду. Маємо найдавніший доказ існування морської торгівлі у стародавньому світі.
— Досі гідратаційне датування золота було можливе лише за використання високоточного обладнання, — сказав Костас. — ММФ зацікавився подібними дослідженнями тому, що ми досить часто знаходимо золото.
— То яку дату вони дістали? — спитала Катя.
— Три смуги символів було викарбувано в середині другого століття до нашої ери. Це приблизно 1600 рік плюс-мінус сто років.
— Це добре узгоджується з датою загибелі нашого корабля, — зауважила жінка.
— Навряд чи ця дата могла б бути набагато ранішою, — сказав Джек. — Внутрішня смуга — це мікенське письмо, яке тоді щойно виникло.
— Але це лише датування символів: адже йдеться про час, коли вони були викарбувані на поверхні металу. Час виливання самого металу теж можна встановити. — Костас говорив із погано прихованим хвилюванням. — Сам диск давніший. Набагато давніший! А той центральний символ був на ньому від самого початку. Є якісь припущення? — Костас кілька секунд помовчав. — Диск було створено приблизно в шеститисячному році до нашої ери!
Стояв чудовий літній ранок, прозорий аж до самого обрію. Гелікоптер летів над північно-західним краєм Туреччини до Дарданелльської протоки, вузького каналу, що відокремлює Європу від Азії. На сході протока переходить у Мармурове море, яке потім знову звужується в Босфор, протоку, що веде до Чорного моря.
Джек дещо змінив курс, заданий автопілотові, й подивився праворуч. З пункту, в якому вони зараз перебували, було добре видно Галіполі, мис, схожий на велетенський палець, що вганявся далеко в Егейське море. Цей мис являє собою північний берег Дарданеллів. Поблизу — узвишшя Гісарлик, те саме місце, на якому була розташована легендарна Троя. У цьому місці завжди вирували історичні події: тут самі умови ландшафту сприяли переміщенню величезних мас людей із півдня на північ та зі сходу на захід, починаючи з епохи перших людиноподібних і закінчуючи часом поширення ісламу. Тут упродовж історії відбулося безліч кровопролитних конфліктів, від облоги Трої до різанини в Галіполі, що сталася три тисячоліття потому, під час Першої світової війни.