Катя разом із двома підводниками сиділа в головному фюзеляжі ДСРВ-4, глибоководного рятувального апарата, яким були обладнані всі кораблі класу «Сі» Міжнародного морського університету. На корпусі перед нею був розташований універсальний стикувальний пристрій, що з’єднувався з аварійним виходом буквально кожного підводного човна, дозволяючи групами по вісім-десять людей підіймати на поверхню моряків із субмарин, що зазнали аварії. Підводники здійснювали останні приготування перед з’єднанням із російською субмариною.
Двадцять хвилин тому вони востаннє побачили нечіткий силует «Сіквеста» серед бурхливих хвиль нагорі.
— Рухаюся точно на південь, глибина дев’яносто п’ять метрів.
Почувся глухий удар — вони опустилися на корпус субмарини. Перед ними височіла величезна бойова рубка. Навіть у сяйві прожекторів перископ і антени човна були ледь помітними над темними ілюмінаторами містка. Учені вперше могли оцінити гігантські розміри субмарини, тоннаж якої майже вдвічі перевищував тоннаж «Сіквеста», а довжина дорівнювала довжині футбольного поля.
Костас знов обернувся до Джека:
— Човни класу «Акула» були найтихішими з усіх побудованих у Радянському Союзі. Їхня обшивка не відлунювала: тонкі Гумові плити, нашиті на зовнішній корпус, здатні були поглинати активні імпульси гідролокатора. Ось чому ми опустилися досить тихо. Ця обшивка також полегшує стикування з корпусом за допомогою гідравлічних присосок на шасі.
Він зрушив уперед важіль управління, і ДСРВ пересунувся на кілька метрів ближче до стабілізатора. Вчені побачили вхід до аварійної шахти.
— Як і гадав Йорк, шахту зачинено та запечатано. Якби хтось намагався врятуватися, її було б відкрито.
Костас розрахував, що старі сходи мають бути розташовані під торпедним відсіком біля носового обтічника, а відтак, передній аварійний люк є для них найзручнішою точкою входу до субмарини. Катя повідомила, що навіть за некритичних аварійних ситуацій автоматичні перебірки мають відокремлювати реактор від передніх робочих відсіків, блокуючи приступ до торпедного відсіку через кормовий люк.
— Уперед, дуже обережно.
Аби скоординувати ДСРВ із потрібним відсіком субмарини, Костас використовував цифровий навігаційний дисплей. За мить почувся глухий стук: стикувальний шпангоут опустився на аварійний люк. Костас вимкнув навігаційну систему і потягнув за чотири держаки, розташовані навколо важеля управління, у такий спосіб посадивши ДСРВ на палубу та випустивши стабілізаційні опори з присосками.
— Стикування виконано.
Він скинув пас безпеки й обернувся до Каті та двох техніків:
— Треба провести останню репетицію наших дій. Гідролокатор глибокого проникнення на автоматичному підводному апараті засвідчив, що передня частина субмарини залишилася водонепроникною. В усьому іншому ми не впевнені, позаяк реактор та інше обладнання займають значну частину внутрішнього простору, але ці відсіки також можуть бути сухими.
Він обережно наблизився до стикувального пристрою. Те саме зробив і Джек.
— Безпосередньо під нами розташована передня аварійна шахта, — повідомив Костас. — У разі необхідності члени екіпажу збираються в цій камері й одягають дихальні апарати. Нижній люк зачиняється, камера наповнюється водою, і моряки виходять через верхній люк. Це так званий мокрий вихід.
— А сухий? — спитала Катя.
— ДСРВ стикується безпосередньо з зовнішнім аварійним люком, — відповів Костас. — У модифікованій «Акулі-1» люк на два метри заглиблено в корпус, що створює додаткову зовнішню камеру для безпеки рятувальної команди. Коли наш люк зачиняється, ми можемо стикуватися з корпусом, відкрити люк на ньому, викачати з зовнішньої камери повітря та за допомогою маніпулятора відкрити аварійний люк, розташований на два метри нижче. Потім застосовуємо зовнішній набір давачів ДСРВ для того, щоб установити, яким є середовище всередині корабля, і при цьому не наражатися на пов’язаний із цим потенційний ризик.
Костас дав підводникам знак, і ті зайнялися перебіркою. Вручну загерметизувавши камеру, вони перебралися до кормової частини підводного апарата та всілися біля невеликої панелі управління. Хтось повернув перемикач, і кожух над люком перед Катею відсунувся, відкривши плексигласову баню. Увімкнули прожектор, і баня засвітилася. Техніки почали знімати люк субмарини. Кілька секунд потому пролунав різкий свист: розпочалося відпомповування води з камери та наповнення її повітрям з одного із зовнішніх циліндрів ДСРВ.
— Тиск повітря в камері нормалізовано, — доповів один із техніків. — Активуємо маніпулятор.