Бо скарб Максимові послав.
І ті, хто Максимця не раз з двора зганяли -
Максимових собак ласкали.
КЛИМ
Клим п'є, шутить, танцює, грає;
Казок і приказок говорить - не вгаває,
Ні втоми Клим, ні сну не знає;
Без Клима бесіда - без чорта купина;
Весілля - Клим мій там, - Клим бенкет
носом знає;
А діло? Клим, як чорт від ладану,
втікає.
ГУСИ
Гусей у кучу закидали,
А Гуси з радощів сичали й гелкотали.
"Насилу, - кажуть, - нас взялися шанувать.
І вдоволь годувать!"
Підгодувавши їх чи дві, чи три неділі -
Порізали й поїли.
СВІЙ ДІМ - СВОЯ ВОЛЯ
Хомиха чоловіка била;
Не на лихо ж Хому Хомиха вчила!
Хома Постіл
Від жінки заховавсь під піл,
І, в три погібелі звернувшися, трусився,
І плакав, і просився...
Хомиха з рогачем присікалась: "Вилазь!
Вилазь, личино зла!.." Хома в куточку бгавсь
І, плачучи, озвавсь:
"Не вилізу! Тобі я потурати годі:
Я господин в своїй господі!"
ЛИСИЦЯ Й ВЕДМІДЬ
Поснідавши вівсю, Ведмідь розтанцювавсь;
За танці Ведмедя Лисиця розхвалила.
"Ей, кумо, хвалючи сі танці, - согрішила", -
Сірко Лисиці обізвавсь.
"Не в танцях сила, -
(Тоді Лисиця говорила) -
Не танці я його, а лапища хвалила".
ДАРЕМНА ПРАЦЯ
Щоб азбуки не вчить, Івась її порвав;
Що бридкий, дзеркало в шматки пошматував,
А рота у людей нічим не зупинив:
Сам не оглух - других не онімив.
ОХОТНИК
Охотник уточку підстрелив в піст весною:
Що з неї? Їсти - гріх, дай підождать,
Щоб розговітись дичиною!
Діждав... і розговівсь? - Ні: утку взяв робак!
Отак!
Нащо ж стрілять було весною?
ПАНІ
Розбились дзигарі, проклята стрілка стала.
А Пані, дивлячись, не їла і не спала
(Пани ж все роблять по часах).
Нема поправи в дзигарях...
А Пані ж? Пані не дивилась:
Як зголодалась - і наїлась,
А після їжі й на кровать,
Та й спать!
ХОМА
Хома Патика
Пішов зимою драти лика;
Лубка ж не обідрав
І липку зіпсував.
Дурний Хома (нехай йому легенько
кнеться!):
Тоді б драв лика, як дереться.
П'ЯНИЙ
Раз п'яний Хрім схотів
Переплигнути рів!
Упав і хоть не вбився,
А все калікою протверезився.
Хрім глупуватий з сина.
Що ж? П'яному - і море по коліна!
ТРУХЛЯВИНА
При місяцю, вночі, в болоті заблищало;
Максим уздрів - туди біжить:
То, каже, золото! Аж зрить -
Трухляве дерево на купині лежало!
Чи трохи ж золота на світі так блищить?
Цсс... цить!..
ЛІХТАР
Розчванився Ліхтар, що ніччю освіщав.
Хтось Ліхтареві так сказав:
"Якби не свічечка - то ти б тоді мовчав".
КАПШУК І КАЛИТКА
Начинений Капшук шагами
З Калитки глузував,
Що в неї з голоду боки позападали
(Червонець в ній одн лежав).
На ярмарку Капшук розкашлявсь, похудав;
З Калточки ж - і краму купували,
Та грошей всіх не повиймали.
ПЕРО Й КАЛАМАР
Раз Каламар з Пером сердито спорить став,
Хто книжечку нову із них скомпонував?
Почувши, зо сміху хазяїн як не вмер:
Багато єсть таких Каламарів і Пер!
КЛИМІВ МЛИН
Робочий Климів Млин! - знай, меле й не вгаває!
А Марків круть та й став; а більше спочиває.
Спитайтеся ж Мірошників,
То й скажуть без обиняків:
Млин Климів попусту бушує,
А Марків - все село годує.
Багато Климових на світі єсть Млинів -
Панів, Купців, Кравців, Учителів.
ЖЕВЖИК
Коло дівчини Жевжик вився.
В любові клявся і божився;
Дівчина від брехні аж позіхала...
Тут парубок хотів її поцілувать,
Аж глядь -
Давно дівчина спала.
ПИДОРЯ ТА ВІВЦЯ
Вівця десь в пір'ячко вкачалась,
Пидоря до Вівці присікалась, придралась,
Що, буцім, бач, Вівця курей
Її поїла і гусей.
Пидорине тут дільце незаконне:
Чи вже таки Овечка їсть скоромне?
МЕТЕЛИК
З гусениці Метелик став
Хороший, золотий, аж сяяв, аж блищав
І на других гусениць не дивився...
А ти б, Метелику, не дуже-то гордився,
Бо ти недавно сам з гусениці вродився.
БУШЛЯ
Ласуха Бушля до Рибок,
Стара, підстрелена, крива і одноока,
Не здужала бродить глибоко
За Рибами в ставок.
Лукава й здумала: дай, каже попитаю
Та Рибок налякаю.
От стала говорить до Риб: "Від рибалок
Я чула, що хотять ввесь іспустить ставок,
Щоб, не бродивши в воду,
Забрать всю риб'ячу породу".
А Риби в плач! - Давай її просить,
Щоб їх переносить
В другий ставок!
А Бушлі й на руку ковінечка! Таскала
Дурних Рибок та все глитала!
Поїла Бушля всіх, - у горлі рак застряв
І Бушлю доконав.
ЛУКА
Злидар Лука багат, як Головин капшук:
Луці йдуть хури риби, солі,
Добра в Луки - повнісіньки комори,
В дворі товару - сотні штук...
Лука мій пан! Лука надувся!
Надувшись, чхнув - проснувся!
КЛИМ П'ЯНИЙ
Клим, п'яний як земля, з шинка йшов у вітряк,
Та став на улиці і ключ держить в руках;
А Кум, побачивши, озвався так до Клима: