тихо, я знову, — сказав він, — розсічу їх навпіл і тоді вони застрибають на одній нозі.
Сказавши таке, він порозрізував людей на дві половини — так розділяють ягоди, щоб засушити їх, подібно /e/ розрізають волосиною яйце{58}. І кожному, кого Зевс розітнув, Аполлон, за його наказом, мав повернути в бік розтину лице і половину шиї, щоб маючи перед очима своє каліцтво, люди стали покірнішими, а решту наказав вигоїти. Тож Аполлон повертав лице кожному і, стягуючи з усіх боків шкіру до того місця, яке тепер називаємо животом, розпростовував у такий спосіб складки і, залишаючи один отвір, зав'язував його посередині живота, — це місце /191/ називаємо пупком. Так само розгладив усі інші складки і розпростував груди, маючи для того таке знаряддя, яке тримають шевці, коли на правилі виправляють шкіру. Там, де живіт, і біля пупка він залишив трохи складок — на пам'ять про пережиті страждання. Коли людську природу було розділено таким способом на дві половини, кожна половина бажала собі поєднатися з втраченою — вони припадали одна до одної, обіймалися і, прагнучи /b/ зростись в одне, вмирали від голоду і неробства, бо одна без другої нічого не хотіла робити. І коли одна половина вмирала, а друга лишалася, та що залишилась, вишукувала собі іншу половину і завмирала в її обіймах, незалежно від того, зустрілась їй половина колишньої жінки, тобто те, що ми називаємо жінкою, чи чоловіка. Так вони загибали. Змилувавшись над ними, Зевс, придумав новий спосіб — переставив їхні соромітні члени, щоб були спереду. Бо досі [як були цілими] мали й це назовні — і зачинали, і народжували не один в одному, а в землі, як цикади{59}. Отже, переставив наперед їхні члени і зробив їх родження /c/ обопільним — через чоловіче начало в жіночому, для того, аби в поєднанні, коли чоловік з жінкою зійдеться, зачинався і продовжувався їхній рід; коли ж зійдеться чоловік з чоловіком — щоб мали від цього щонайменше
καὶ διαπαύοιντο καὶ ἐπὶ τὰ ἔργα τρέποιντο καὶ τοῦ /d/ ἄλλου βίου ἐπιμελοῖντο. ἔστι δὴ οὖν ἐκ τόσου ὁ ἔρως ἔμφυτος ἀλλήλων τοῖς ἀνθρώποις καὶ τῆς ἀρχαίας φύσεως συναγωγεὺς καὶ ἐπιχειρῶν ποιῆσαι ἓν ἐκ δυοῖν καὶ ἰάσασθαι τὴν φύσιν τὴν ἀνθρωπίνην.