— Так, ідеться саме про нього,— сказав Страйк.— Виявилося, що Гнійного Риччі бачили біля клініки, де працювала Марго Бамборо, і ваш батько, вочевидь, про це знав.
— Правда?
— Так,— відповів Страйк,— і дуже дивно, що ця інформація так і не потрапила до офіційних звітів.
— Тато був хворий,— заявив Грегорі, захищаючись.— Ви ж бачили ті записи. Він ледве знав, що робить.
— Я це розумію,— озвався Страйк,— але коли він одужав, то як він поставився до доказів, які зібрав протягом роботи над справою?
— До чого це ви?
Тон Грегорі став підозріливий, ніби він злякався, що Страйк підводить його до чогось недоброго.
— Він вважав зібрані відомості нічого не вартими чи...
— Тато викреслював підозрюваних на підставі їхніх знаків зодіаку,— тихо відповів Грегорі.— Він буцімто бачив демона в гостьовій спальні. Самі як думаєте — як він потім до цього ставився? Він... татові було соромно. Він був ні в чому не винний, але так і змирився. Хотів повернутися, все виправити, але йому не віддали назад справу й узагалі випхнули. Справа Бамборо кинула тінь на всі його спогади про роботу в поліції. Всі татові друзі були полісмени — і більше вони з ним не спілкувалися.
— Його обурило те, як з ним повелися, так?
— Я б не сказав... Я б сформулював так: тато мав усі підстави вважати, що з ним повелися негідно,— відповів Грегорі.
— А він колись повертався до своїх нотаток, перевіряв, чи все переніс в офіційні звіти?
— Не знаю,— дещо роздратувався Грегорі.— Як на мене, він міркував так: мене позбулися, вирішили, що від мене одна шкода, то нехай Лосон тепер сам розгрібає.
— Які стосунки були у вашого батька з Лосоном?
— Слухайте, до чого ви правите? — І не дозволивши Страйку відповісти, Грегорі додав: — Лосон прямо сказав батькові, що для нього все скінчилося. Він не хотів, щоб батько навіть наближався до справи. Лосон усе зробив, щоб очорнити тата, і я зараз не про хворобу. Він його очорнив як людину, як офіцера, яким батько був до хвороби. Всім, причетним до справи, він наказав і близько не підходити до батька навіть поза роботою. Тож якщо якась інформація не була передана, то це не меншою мірою провина самого Лосона. Наскільки я розумію, батько, може, навіть намагався до нього достукатися, але його відштовхнули.
— Я чудово розумію, як почувався ваш батько,— запевнив Страйк.— Дуже складна ситуація.
— Так, саме так,— трохи заспокоївся Грегорі, як Страйк і хотів.
— Повернімося до Гнійного Риччі,— мовив Страйк,— тож наскільки вам відомо, ваш батько не мав з ним прямих стосунків?
— Ні,— відповів Грегорі,— але з ним мав справу татків найкращий друг у поліції, Браунінг. Він був з відділу моралі. Знаю, що проводив рейди в клубах Гнійного. Пам’ятаю, що тато про це розповідав.
— А де тепер Браунінг? З ним можна поспілкуватися?
— Він помер,— відповів Грегорі.— А що саме...
— Грегорі, я хочу знати, звідки плівка, яку ви мені передали.
— Гадки не маю,— відповів Грегорі.— Мама каже, що тато просто якось приніс її додому.
— А коли це приблизно було, не скажете? — спитав Страйк, сподіваючись, що не доведеться якось увічливо уточнювати, в якому стані на той момент перебувало психічне здоров’я Талбота.
— Десь тоді, коли тато розслідував справу Бамборо. А що?
Страйк приготувався.
— На жаль, нам довелося передати цю плівку в поліцію.
Зробити це зголосився Гатчинс того самого ранку, коли Страйк виїхав до Корнволлу. Він був екс-поліціянт, мав у силових структурах добрі зв’язки та знав, куди віднести плівку й кому показати. Страйк попросив Гатчинса не говорити з Робін про плівку й не казати, як вони з нею вчинили. Про зміст фільму Робін наразі теж була в курсі.
— Що? — жахнувся Грегорі. — Нащо?
— Це не порно,— пояснив Страйк, говорячи дуже тихо, щоб не лякати літню пару. Вони щойно зайшли до «Вікторії» з-під шторму та стояли мокрі-мокрісінькі та спантеличені за кілька метрів від його столика.— Це так званий снаф. Хтось зафільмував реальне групове зґвалтування і вбивство жінки.
На тому кінці лінії знову запала мовчанка. Страйк поглядом провів літню пару — почовгали до шинкваса, жінка на ходу знімала поліетиленовий непромокальний капелюх.
— Справжнє вбивство? — спитав Грегорі голосом, вищим на октаву.— Тобто... це точно не постановка?
— Точно,— запевнив Страйк.