— Я це знаю, дай же мені пояснити, док. Оболонка може і не прилягати, як це потрібно зазвичай, нехай лише працюють вхід і вихід системи життєзабезпечення. Всередині не буде ніякого тиску. Тому і ззовні вона не зазнає звичайного тиску в кілограм на квадратний сантиметр, як ми всі.
— Тоді я не розумію.
— Тут діє… ти ж вивчав фізику, вірно?
— Вивчав трохи в медшколі. Самий для мене моторошний предмет після латини.
— Ти пам'ятаєш принцип еквівалентності?
— Назву пам'ятаю. Щось пов'язане з теорією відносності, здається.
— Правильно. Згідно з ним… немає різниці між поведінкою тіла в полі тяжіння і під дією відповідного прискорення. Тобто якщо «Річниця» дає прискорення в п'ять g, то це все одно, як якщо б ми опустилися на велику планету з тяжінням у п'ять g на поверхні.
— Це очевидно.
— Відмінно. І ніякий експеримент, що проводиться на борту корабля, не покаже різниці; чи то корабель йде з великим прискоренням, чи то він здійснив посадку на важкій планеті.
— Як це не може? Якщо вимкнути двигуни…
— Або виглянути назовні, правильно. Я маю на увазі ізольований, лабораторний фізичний експеримент.
— Ну гаразд, я зрозумів. Отже?
— Ти знаєш закон Архімеда?
— Звичайно, історія з підробленою короною… ось що мене завжди вражало, щодо цієї фізики — скільки галасу навколо очевидних речей, а коли доходить до грубої справи…
— Цей закон говорить: на всяке тіло, занурене в рідину, діє сила, рівна вазі витісненої тілом рідини.
— Все правильно.
— І цей закон відповідно справедливий для будь-якого гравітаційного поля або системи, яка рухається з прискоренням. У кораблі при прискоренні в п'ять g вода, витіснена тілом — якщо це вода, — важить в п'ять разів більше, ніж звичайна вода при одному g.
— Зрозуміло.
— Отже, якщо хто-небудь буде плавати в резервуарі з водою, перебуваючи в стані невагомості, то він буде в невагомості як при одному g, так і при п'яти.
— Стривай-но. Ти мене майже переконав, тільки нічого не вийде.
— Чому не вийде? — Мені страшенно хотілося сказати доку, щоб він займався пігулками і стетоскопами, а фізику доручив мені, але, на щастя, я втримався.
— Що буде, якщо ти випустиш гайковий ключ, перебуваючи всередині підводного човна?
— Підводного човна?
— Так Підводний човен теж діє за законом Архімеда…
— Прокляття, ти правий. Я не додумав до кінця…
— Ключ впаде на підлогу, навіть якщо підводний човен висить у товщі води, як в невагомості. — Док дивився в простір, постукуючи олівцем по кришці столу — Подібно до того, що ти пропонуєш, ми лікуємо пацієнтів з сильними пошкодженнями шкіри — опіки і так далі, — але цей спосіб не дає ніякої опори внутрішнім органам, що роблять протиперевантажувальні оболонки. Тому Мерігей це нічим не допоможе.
Я захвилювався, збираючись йти.
— Вибач, що відняв час.
— Стривай хвилину. Можливо, твоя ідея нам стане в нагоді, частково.
— Яким чином?
— Я теж спочатку недодумав. Звичайне застосування оболонки для Мерігей виключається.
Мені про це навіть думати не хотілося. Без гіпнокондиціонування там не витримати, поки насичений киснем флюскарбон проникне вам всередину крізь природні отвори і один штучний. Я помацав пальцем вживлений в стегно клапан.
— Її би просто розірвало… ти думаєш… низький тиск…
— Правильно. Нам не доведеться захищати її від повного п'ятикратного прискорення, маневрувати і міняти прискорення ми ж не будемо. Я зараз зв'яжуся з ремонтною секцією. Вирушай-но в камеру вашого відділення, ми використаємо її, Далтон прийде прямо туди…
До занурення в поле колапсара залишалося п'ять хвилин, і я почав заповнення камери. Ми були там з Мерігей одні. Моя присутність теж особливо не була потрібна, всі маніпуляції могли виконуватися з пульта керування. Але ніколи не завадило підстрахуватися, і, крім того, я хотів бути з Мерігей.
У порівнянні зі звичайною процедурою нам було неможливо добре — ніякого розплющування, ніякого розпухання. Просто спочатку вас зовсім раптово наповнює пахнуча пластиком субстанція (ніяк не вдається зловити момент, коли вона заміщає повітря в легенях), потім ви відчуваєте легке прискорення, а в наступний момент вже чекаєте, поки розкриється оболонка. Потім ви відключаєте шланги, вибираєтесь назовні…
Оболонка Мерігей була порожня. Я підійшов і побачив кров.
— Почалася кровотеча. — Голос дока Уїльсона звучав немов зі склепу. Я повернувся і крізь сльози в очах побачив, що док вартує, притулившись до одвірка в алькові роздягальні. І о жах, він посміхався.