— Гарантувати? — У нього з'явилася стандартна посмішка звичайного наземника.
— Так. Нам обіцяли, що ми самі виберемо собі призначення.
— У цьому немає необхідності. Сили…
— А я думаю, що необхідність є. — Я повернув бланк назад. Те ж саме зробила і Мерігей.
— Одну хвилину. — Чиновник покинув стіл і зник у глибинах офісу. Деякий час він розмовляв по телефону, потім застукала машинка.
Він повернувся з тими ж бланками, тільки тепер зверху було ще додруковано «Гарантуються вибір місця призначення (Місяць) і рід призначення (бойовий інструктор)».
Потім ми пройшли ретельний медогляд, і для нас були підготовлені боєкостюми. На наступний ранок ми піднялися на борт першого ж човника, злетіли на навколомісячну орбіту, насолоджуючись невагомістю, поки вантаж переміщувався з човника у відсіки павукоподібного тахіонного перевізника, потім опустилися на старенький Місяць, здійснивши посадку на базі Грімальді.
На дверях «Гуртожитки транзитного офіцерського складу» якийсь жартівник надряпав: «Залиш надію всяк, хто сюди входить». Ми відшукали призначену нам кімнатку на двох і почали переодягатися до обіду. Два стуки у двері.
— Письмовий наказ, панове.
Я відкрив двері, і стоячий на порозі сержант віддав честь. Я якусь мить дивився на нього, потім згадав, що тепер ми офіцери, і віддав честь теж. Він вручив мені два однакових бланки. Один я передав Мерігей. Серця наші, напевно, теж завмерли одночасно.
НАКАЗ
Нижчевказаному персоналу:
Мандела Вільям 2 ЛТНТ (11 575 278) СУБК ДІ коу ГРІТРАБН і Поттер Мерігей 2 ЛТНТ (17 386 987) СУБК ДІ коу ГРІТРАБН
спрямовуються:
2ЛТНТ Мандела: Комдр взвд. 2 взвд. ЕВКТЕТА, Старгейт
2 ЛТНТ Поттер: Комдр взвд. 3 взвд. ЕВКТЕТА, Старгейт
Характер призначення:
командування десантними взводами кампанії «Тат-2»
НАКАЗ
Вищезгаданий персонал повинен негайно з'явитися в транспортне відділення Грімальді підтвердити прийняття нового призначення.
віддано:
Такбд 1? 298? 8684? 1450 (4 грудня 2024)
Старткомп ЗФК Командувач
— Часу вони, однак, не втрачають, — з гіркотою сказала Мерігей.
— Очевидно, поточне призначення. Командування ударними групами від нас на відстані світлових тижнів, вони не могли ще дізнатися, що ми повернулися.
— А як же наші… — Вона не закінчила. — Наші гарантії.
— Що ж, ми отримали призначення згідно з нашим вибором. Але нам не гарантували, що воно буде тривати більше однієї години.
— Негідники.
— Армія, — зітхнув я. Мене турбували дві думки. Перша: з самого початку ми знали, що так і буде. Друга: ми повернулися додому.
ЧАСТИНА ТРЕТЯ
ЛЕЙТЕНАНТ МАНДЕЛА
(2024–2389 рр. н. е.)
ГЛАВА 1
— Можуть нам врізати.
Я дивився на мого ротного сержанта Сантестебана, але говорив сам із собою. Чути мене, втім, міг кожен, хто потрудився слухати.
— Ага, — сказав сержант. — У нас буде всього пара хвилин. Якщо не встигнемо, вони нас притиснуть. — Він був лаконічний і діловитий. Допінг вже почав діяти.
Підійшли рядові Коллінз і Холідей. Самі того не помічаючи, вони трималися за руки.
— Лейтенант, — голос у Коллінз трохи тремтів. — Можна ми попрощаємося?
— Даю вам хвилину, — різко відповів я. — Мені дуже шкода, але через п'ять хвилин ми виступаємо.
Мені і справді було шкода цих двох. Вони ще жодного разу не були в справжньому бою, але вони знали, як і всі інші, що шансів побачити один одного знову після операції у них майже немає. Зсутулившись, вони стояли в кутку, бурмотіли якісь слова, обмінювалися ласкавими жестами, абсолютно механічно. Очі у Коллінз блищали, але вона не плакала. Холідей, та просто хмурилася і майже весь час мовчала. Зазвичай Коллінз була більш привабливою з них двох, але зараз іскра життя покинула її, залишивши порожню красиву оболонку.
Я вже звикся з відкритою жіночою гомосексуальністю і навіть не шкодував, що втрачені можливі партнери. Але чоловічі пари все ж викликали у мене відторгнення.
Я скинув форму і, задкуючи, вліз у боєкостюм, що стояв у призначеному йому гнізді. Ці нові моделі були куди складніші наших старих костюмів, з удосконаленими системами біометрії та аварійно-медичними системами на випадок травм або поранення. Одягати костюм стало набагато важче, але одне іншого коштувало, якщо вам раптом трапилося злегка пошкодитися. Спокійно вирушайте додому з пристойною пенсією і геройською відзнакою у вигляді протеза. Подейкували навіть про можливість регенерувати ампутовані кінцівки. Якщо так, то треба б скоріше потрапити на Небеса, поки вони не заповнилися ветеранами з ампутованими кінцівками. Небеса — це була нова відкрита планета, одночасно курорт і госпіталь.