— Що, з мене не вийде офіцера? Я це з самого початку їм говорив. Я не лідер по натурі.
— І так, і ні. Хочете, скажу, що показав психопрофіль?
Я зітхнув.
— Це ж таємно?
— Так, — сказав він. — Але ви тепер майор. Можете вимагати профіль будь-якої людини в вашій групі.
— Не думаю, що ви мене чимось здивуєте. Але мені було б цікаво. Кому б не захотілося поглянути в дзеркало?
— Можливо. По психопрофілю ви — пацифіст, але переможений пацифіст, від цього у вас легкий невроз, з яким ви справляєтеся, переносячи провину на армію.
Пиво було дуже холодне, у мене защеміли зуби.
— Нічого дивного тим не менш.
— Якщо вам потрібно буде вбити людину, а не тельціаніна, я не впевнений, що ви зможете, хоча знаєте тепер тисячі способів, як це зробити.
Ймовірно, він був правий.
— Певний потенціал лідера у вас є. Але вам би він згодився як вчителю або міністру. Ви б діяли з мотивів симпатії, прихильності. У вас є прагнення впливати на інших людей переконанням, а не наказом. Звідси випливає, що ви маєте рацію — офіцер з вас вийде поганий, якщо ви не перебудуєтеся. — Я зареготав:
— У СООН все це знали з самого початку, коли наказали мені стати офіцером.
— Тут важливі інші параметри, — сказав він. — Ви, наприклад, добре пристосовуєтеся, в міру кмітливі, добре аналізуєте. І ви один з одинадцяти чоловік, що пройшли крізь усю війну.
— Виживання — це чеснота рядового. А офіцер повинен бути взірцем. Капітан залишає корабель останнім.
— Тільки не за тисячу світлових років від бази, де вас не можна замінити, — хмикнувши, відповів полковник.
— Все одно. Одного не зрозумію, навіщо потрібно було витягувати мене з Небес, возитися з перепідготовкою і так далі, коли тут, на Старгейті, добра третина людей — куди кращий матеріал, ніж я. Боже, справжнє армійське мислення!
— Бюрократичне швидше. Рік вашого народження вселяє повагу, не годиться залишати вас у підлеглих.
— Це все різниця в часі. Насправді я був всього в трьох кампаніях.
— Неважливо. До того ж це в два з половиною рази більше, ніж у послужному списку середнього солдата. Мало хто виживає. Можливо, хлопці з масмедіа спробують зробити з вас національного героя.
— Національний герой, — і я відпив своє пиво. — Де ж ти, Джон Уейн, ти так нам тепер потрібен.
— Джон Уейн? — Він похитав головою. — Знаєте, сам я в «коробці» не бував. У військовій історії я не експерт.
— Забудьте, неважливо.
Кіноко осушив свою склянку і попросив принести йому, — провалитися мені на місці! — Ром «Антарес».
— Ну, добре. Передбачається, що я введу вас в курс справи. Що б ви хотіли дізнатися: про те, що ми називаємо «курсом справи»?
— То ви не бували в «коробці»? — Що це я до нього причепився?
— Ні, це тільки для бойових офіцерів. За три тижні на вас витрачається стільки енергії і машинного часу, що можна було б керувати Землею кілька днів.
— Ваші знаки показують, що ви бойовий офіцер.
— Практично я колишній бойовий кінь.
Принесли ром «Антарес» — високий стакан з прозорою бурштиновою рідиною і шматочками льоду на поверхні. На дні плавала яскраво-червона кулька розміром з ніготь великого пальця.
— Що там червоне?
— Кориця. Ефір з добавкою кориці. Непогано… хочете спробувати?
— Ні, я вже краще пива.
— Внизу, на першому рівні, в бібліотечному комп'ютері є блок «ділової орієнтації». Мої люди своєчасно вводять нову інформацію. Щодня. Можете звертатися туди, якщо виникнуть питання. В основному вам потрібно… підготуватися до зустрічі з вашою групою.
— А що, вони не люди? Кіборги? Клони?
Він засміявся:
— Клонування заборонено законом. Проблема в вас… у вашій, е-е, гетеросексуальності.
— Ну, це не проблема. Я людина цілком терпима.
— Так, так, профіль дійсно показав, що ви… вважаєте себе терпимим. Але справа не в цьому.
— Хіба? — Я вже знав, що він хоче сказати.
— У СООН набираються тільки емоційно стійкі люди. Я розумію, вам важко до цього звикнути, але гетеросексуальність розцінюється як емоційна нестабільність. І відносно легко виліковується.
— Якщо вони збираються лікувати мене…
— Заспокойтеся, ви вже занадто старі для цього. — Він зробив маленький ковток. — Вам не так уже й важко буде з ними ужитися, як ви…
— Стривайте, ви хочете сказати, що в групі немає більше таких, як я?
— Вільям, їх немає більше ніде, навіть на Землі. Крім кількох сотень людей — ветеранів і невиліковних.
— Ага. — А що я ще міг сказати? — Жорстокий спосіб вирішити проблему перенаселення?