— А звідки в тебе дар узявся? — спитав він. — Від мами? Чи тата?
— Я не знаю, звідки він узявся. І я ніколи не зустрічала когось, як я, щоби спитати. Мій шахід казав, що це Матір мене торкнулася. Хай там що це означає. Він того явно не знав.
Хлопець знизав плечима та провів великим пальцем по гравіюванню на портсигарі.
— Якщо мене пам’ять не зраджує, кілька приходів істиннотьми тому фамілія Корвере вплуталася в якісь негаразди. Щось, що мало стосунок до повернення королів?
— Ніколи не сахайся. Ніколи не страшися, — зітхнула Мія. — І ніколи й нізащо не стирай з пам’яті.
— Ага. Тоді головоломка стає зрозумілішою. Остання дочка збезчещеної фамілії. Прямує до найкращої школи вбивць у всій республіці. Після випускного плануєш сплатити рахунки?
— Ви ж не збираєтесь почастувати мене мудрістю про марність помсти, чи не так, доне Тріку? Бо ви мені щойно подобатись почали.
— Ой ні, — усміхнувся Трік. — Криваву відплату я якраз розумію. Та виправ мене, якщо я помиляюся, бо я так гадаю, що твоїх цілей буде важко дістатися.
— Один рахунок уже сплачено, — Мія поплескала до гаманцю із зубами. — Ще три попереду.
— І ці ходячі мертвяки мають імена?
— Перший — Франческо Дуомо.
— Сам Франческо Дуомо? Гранд-кардинал Пресвітлої церкви?
— Саме він.
— Прірва й кров…
— Другий — Марк Рем. Юстицій Легіону люмінатіїв.
— А третій тоді?
Світло Саана блимнуло в Міїних очах, пасмо довгого чорного волосся прилип до кутика вуст. Тіні навколо неї хвилювалися, наче океан, брижились у Тріка під ногами. Вони були вдвічі темніші, ніж належиться. Майже такі ж темні, як настрій, що обійняв дівчину.
— Консул Юлій Скаева.
— Чотири Доньки! — видихнув Трік. — Тому ти прагнеш вивчитися в Церкві.
Мія кивнула.
— Якщо дуже пощастить, гострий ніж може дістати Дуомо чи Рема. Але вбити Скаеву безпритульниці з ножиком не до снаги. Тільки не після Різанини. Він у ліжко не полізе, поки загін люмінатіїв простирадла не перетрусить.
— Тричі обраний консул Ітрейського Сенату, — зітхнув Трік. — Майстер аркімії. Наймогутніша людина в усій республіці, — хлопець похитав головою. — Ти знаєш, як собі гризоти створити, Бліда Донько.
— Авжеж. Він небезпечний, як мішок чорних гадюк, — кивнула Мія. — Чисто тобі пизданутий.
Хлопець здійняв брови й трохи розтулив вуста.
Мія перехопила його погляд і насупилась:
— Що таке?
— Моя мати казала, що це брудне слово, — спохмурнів Трік. — З найбрудніших. Наказувала ніколи такого не промовляти. Особливо перед донами.
— Ой та годі, — дівчина знову затягнулася сигарилою, звузивши очі. — І чому б це?
— Не знаю, — раптом забелькотів Трік. — Просто таке казала.
Мія потрусила головою, над її очима заворушилися переплутані локони.
— Знаєш, я цього ніколи не розуміла. Чому назвати когось за жіночими геніталіями — це найстрашніша образа з усіх можливих. Як на мене, коли тебе чоловічим причандаллям кличуть, то це набагато гірше. Ну тобто що ти собі уявляєш, якщо чуєш, що мужика хуйлом назвали?
Трік знизав плечима, заскочений зненацька таким поворотом бесіди.
— Якогось тупака собі уявляєш, правильно ж? — вела далі Мія. — Когось, хто вже всі мізки собі видрочив. Пришелепкуватого мудилу, який нипає всюди весь такий зухвалий та злобний і жодної уваги не звертає на те, як до нього інші ставляться.
Повітря між ними сповнилося сірим димом із солодкувато-гвоздичним ароматом.
— «Хуйло» — це інший спосіб сказати «дурень». Та коли ти звеш когось пизданутим, тоді… — посміхнулася дівчина. — Тоді ти вже когось геть неприємного на думці маєш. Когось уважно-небезпечного. Зловорожого. Стрьомного. Не думай, що я назвала консула Скаеву пизданутим, щоб його образити. Пиздануті, доне Тріку, свою клепку в голові мають. Пизда — вона зубата. Коли хтось тебе похідними від пизди зве — вважай це за комплімент. Це ознака того, що народ вважає, що з тобою краще не дрочитись, — дівчина знизала плечима. — Гадаю, це іронією і зветься.
Мія шморгнула й подивилася на пустку, що розстелилася в них під ногами.
— А вся правда в тому, що між твоїми причандалами та моїми великої різниці нема. Окрім очевидної, ясна річ. Але один комплект більше за інший не важить. Чому те, що в мене між ногами, вважається розумнішим чи тупішим, гіршим чи кращим? Це просто шмат м’яса, доне Тріку. Зрештою з того всього тільки харч для черви буде. І якраз це й станеться з Дуомо, Ремом та Скаевою.