Кетрін на це чекала. Жоден чоловік, навіть дурненький, пустоголовий чоловік, не захоче одружуватися з дівчиною, яка ним знехтувала. Навіть принизила його. З дівчиною, про яку всі знали, що вона схибнулася.
Однак Король був покірний і безхребетний.
Тож вона чекала, поки Король вдивлявся в обличчя придворних і вартових, шукаючи виходу. Такого виходу, щоб йому не треба було відмовляти їй, бо він не любив відмовляти.
Вираз його обличчя став безпорадним.
— Що ж. Звісно… хм.
Він знову відкашлявся.
— Бачите, леді Пінкертон, річ у тому, що… я… хм.
— Я розумію, Ваша Величносте. Я й не сподівалася знову заслужити вашу милість після того, як повелася з вами. Однак також знаю, що ви чуйна, добросердна людина.
У нього почервоніли щоки під завитою бородою й торчкуватими вусами.
— Але я не знаю, чи це…
— Саме тому я принесла вам подарунок. Символ моєї відданості.
У Кетрін урвався голос, але вона подолала біль, загнала його якомога далі вглиб. Обернувшись до Бубнової Дами, вона звела вгору брову.
Перелякана жінка не відразу второпала, що відбувається, потім зробила крок уперед, тримаючи пакунок у руках.
Кетрін клацнула пальцями в бік Короля.
Почервонівши, жінка неохоче зійшла на поміст і поклала подарунок у руки Королю, потім повернулася на своє місце серед інших придворних.
Король з напруженим та переляканим обличчям розв’язав бант і розгорнув пакунок. Його рухи були обережні, ніби він боявся, що подарунок візьме й спалахне на його колінах.
Підняв кришку. Усі присутні в залі нахилилися вперед — усі, крім Кетрін, яка дивилася порожніми очима.
Король верескнув:
— Л-лайм?
— Так, лаймовий пиріг, Ваша Величносте. Зрештою, це ж ви колись сказали мені, що шлях до серця короля лежить через лаймовий десерт.
Він облизнувся, очі стали голодними. Позаду Чирвовий Валет став навшпиньки, намагаючись розгледіти пакунок з таким самим жадібним виразом на обличчі.
Кет опустила вії.
— Гадаю, ми знайдемо спільну мову, і я залюбки й гордо даруватиму вам багато таких делікатесів. Бо знаєте, що мені завжди подобалося пекти.
У Кетрін тремтіло в грудях, але вона стиснула щелепи. Трималася. Знала, що він зараз здасться. Знала, що вона переможе.
Якомога далі вглиб, якомога далі.
— О, так, — сказав Король. — Ви… гм.
Він витріщився на Кетрін, потім на пиріг. Облизнув губи.
— Багато таких делікатесів… ви сказали?
— Стільки, скільки захочете, — Кетрін підвела підборіддя. — Не бачу причин зволікати, тому пропоную зіграти весілля за два тижні.
У нього округлилися очі.
— За два тижні?
Вона кивнула головою.
— Дуже слушна думка, Ваша Величносте. Буде значно доречніше зробити це за тиждень.
Він щось незв’язно забурмотів. Юрба заворушилася, придворні й охоронці почали обмінюватися стривоженими поглядами.
— Що ж, якщо так наполягаєте, — промовила Кетрін. — Три дні нічим не гірший строк за будь-який інший.
Кетрін обернулася до молодого пажа, Трійки Бубен, що ховався за колоною.
— Занотуй: весілля Короля Чирвових Сердець і доньки Маркіза Рок Тертл Коув, володаря Бухти Скельних Мушель, буде за три дні. Запрошуємо все королівство. Ви згодні, Ваша Величносте?
— Я… так, я гадаю…
— Чудово. Я дуже рада.
Кетрін зробила ще один реверанс.
Король обхопив руками коробочку, що торувала шлях до його серця, і притиснув її до себе.
— Через т-три дні. Я… себто… це велика честь для мене, леді Пінкертон.
Її уста ворухнулися — не улесливо, а глузливо.
— Я впевнена, що ця честь належить передусім мені.
Розвернувшись на підборах, Кетрін швидко вийшла з тронної зали, не озирнувшись. Зраділа, коли солодко-кислий аромат лайма нарешті розтанув за її спиною.
У кареті дорогою додому вона весь час думала про рисунок Сестер.
Кетрін на троні в королівській короні. Вона спробувала пригадати жах, який відчула тоді. Як рішуче відмовлялася вірити, що це може коли-небудь статися.
Ті відчуття лишилися десь далеко.
— Я Королева Чирвових Сердець, — сказала вона в порожнечу карети. — Я Королева Чирвових Сердець.
РОЗДІЛ 51
КУЩ БІЛИХ ТРОЯНД буйно квітнув. Його було видно з вікна покоїв у замку, куди Кетрін привели для останніх весільних приготувань. Квіти були схожі на білі ліхтарі, що сяяли в зеленому листі саду.
Вона не могла відірвати від нього очей.