— Що скажуть судді про витвір леді Марґарет?
— Ананасик приємний! — крикнув Король.
— І його вже з’їли! — крикнув Черепашко, зіскрібаючи з тарілки рештки торта.
— Було б краще, якби це був перевернутий торт, — сказав Джек, відкинувшись на спинку крісла і втупившись у стелю.
— Бути перевернутим зручно, — погодився пан Гусінь.
Він зняв пару капців і запхав босі підошви у свій шматок торта.
— Я сам чимало часу провів у перевернутому стані.
Герцог нервово відкашлявся, почухав вухо і сказав:
— Що ж… Гадаю, це було пречудово. Ідеальна кількість ананасів і… торт перевернутий саме так, як треба, я вважаю. Молодець, леді Мірл. Не можу уявити смачнішого десерту!
Кетрін закотила очі, але Марґарет ледве помітно всміхалася, поки йшла з помосту на своє місце.
— Наступний! — вигукнув Білий Кролик.
У повітрі з’явилася голова Чешира, і перед суддями поставили шматки пирога з тунцем. Кет з огидою сіпнулася й відвернулася. Знову прикипіла очима до Джеста.
Він спостерігав за нею з протилежного боку намету.
Вони обидва швидко відвели очі, й Кетрін сподівалася, що почервоніла не лише вона одна.
— Рибка фе… фе… феєрична, — сказав Король, затинаючись і позеленівши.
— Феєричну рибку з’їли! — крикнув Черепашко з-поза знову вже порожньої тарілки.
Решта троє суддів відмовилися пробувати творіння Чешира, і за кілька хвилин після того, як пиріг прибрали зі столу, він уже наминав його за сценою.
— Наступним, — сказав Кролик, — буде пряний гарбузовий торт від леді Кетрін Пінкертон із Бухти Скельних Мушель.
Пальці Мері Енн переплелися з її і міцно стиснулися.
— Ходімо, — сказала Кет і потягнула її за собою. — Ми переможемо разом.
Вони пройшли між рядами глядачів і зайняли місце перед сценою. На суддівський стіл винесли п’ять шматків торта. Кет ризикнула глянути на батьків: батько зацікавлено підвів густі брови, але мати вся почервоніла від такої ледве не зради. Кет боязко всміхнулася й подивилася на суддів. Король увесь сяяв, Черепашко також упізнав її, і його обличчя просвітліло.
— Дівчина з макаронами! — збуджено прошепотів він.
Кетрін привітала його, торкнувшись свого капелюха.
Черепашко нахилився до Валета, штовхнувши того своїм твердим панциром.
— Я вже пробував її випічку, — сказав він. — Вона дивовижна. А ще вона хоробра… така хоробра.
У Кет по тілу забігали мурашки. Найвиразнішим її спогадом про напад Жербельковта була трагічна загибель Лева, але дівчина також могла пишатися тим, що принаймні Черепашко залишився живий. Вона допомогла врятувати йому життя.
Джек чи то не помітив, як їй приємно, чи то йому було однаково, але він пирхнув. Його обличчя почервоніло, як помідор.
— Дивовижна — це перебільшення. Вона нормальна. Можливо. У гарні дні.
Він подивився на Кетрін та її капелюх і ще більше надувся.
— Не знаю, що такого всі в ній бачать, чи то смачні пироги, чи то невинні очі, як у лані, а може, неприродно блискуче волосся.
Він схрестив руки на грудях і задер ніс.
— Леді Пінкертон дуже переоцінюють, як на мене.
Пан Кролик прочистив горло.
— Прохання до суддів утриматися від упередженого ставлення до учасників.
Черепашко нахилив голову і запхав у рот перший шматок гарбузового торта, але Король і далі сяяв очима до Кетрін. Вона ніяково переминалася з ноги на ногу.
Поряд із ним Черепашко стогнав у солодкому екстазі, а котелок зсунувся йому на саму маківку голови. Інші судді взяли в руки виделки, коли Король раптом відштовхнув свій стілець і встав.
— Я не можу вважати себе неупередженим суддею, високоповажний пане Кролику, наш мудрий церемоніймейстере!
Його очі блищали, він ледве стримував радість.
У Кет усередині все опустилося. Вона замотала головою, але Король додав:
— Я дуже, дуже упереджений. Я сама упередженість! Адже цей гарбузовий торт, що стоїть перед нами, приготувала незрівнянна леді Кетрін Пінкертон, дівчина, що колись стане моєю нареченою!
Кет усю обдало холодом, ноги наче примерзли до помосту, на вустах застигла перелякана посмішка.
Король дивився на неї з незрозумілою гордістю.
— Отже, на будь-якому конкурсі, в якому вона бере участь, я завжди скажу: так! Вона мусить бути переможницею! Вона перемагає все і всіх, моє серденько, моя радість!
Кетрін відчувала, як у неї втупилися сотні очей, але вона наче скам’яніла, не в змозі відвести погляд від Короля.
Це був справжній кошмар.