Выбрать главу

Бретмюллер. Загинув човен, загинули люди!..

Абст. Коли?

Бретмюллер. У ніч на двадцять третє жовтня 1938 року.

Абст. Ви знаєте, що сьогодні восьме лютого 1939 року? Відповідайте. Чому ви мовчите?

Бретмюллер. Це брехня!

Абст. Це правда! Вас виловили в океані поблизу тієї самої бази дев'яносто сім днів тому… Сидіть, вам не можна хвилюватися, витрачати сили!

Бретмюллер. Ви брешете, брешете! Цього не може бути. По-вашому, виходить, що я…

Абст. Так, усі ці дев'яносто сім днів ви були непритомні. Тривале перебування у воді не могло минути безслідно. Ви дуже серйозно захворіли, Бретмюллер. Але я запевняю: буде зроблено геть усе, щоб поставити вас на ноги.

Бретмюллер. Я не вірю жодному вашому слову!

Абст. Гаразд. Зараз чотирнадцять годин п'ятдесят сім хвилин. Через три хвилини Берлін передаватиме сигнали точного часу і одразу за цим календар подій за тиждень. Праворуч од вас радіоприймач. Увімкніть його, настройтесь на Берлін, і ви все зрозумієте…

О 15 годині 02 хвилини

Абст. Заспокойтесь. Випийте води. Поводьтеся пристойно, інакше я накажу зв'язати вас! Ось так. Тепер сядьте і відповідайте на запитання.

Бретмюллер. Три з половиною місяці.

Абст. Як це сталося?

Бретмюллер. Точно в строк ми вийшли в район розташування об'єкта. Звичайно, йшли під водою. Ризикнули трохи піднятися й виставити перископ. За розрахунками, був вечір, і я сподівався, що опинюсь між островом і сонцем на вечірньому прузі… Вибачте, у мене розболілася голова.

Абст. Нічого, нічого. Розповідайте швидше!

Бретмюллер. Розрахунок був правильний.

Абст. Ви вийшли в призначену точку?

Бретмюллер. Так, у перископ я побачив острів з базою. Він був прямо по курсу, миль за п'ятнадцять. А праворуч, по траверсу, за сім кабельтових скеля… Дідько! Від болю у мене розколюється голова!

Абст. А нудота? Вас нудить?

Бретмюллер. Трохи. Але, боже мій, голова!..

15 годин 17 хвилин. Препарати перестають діяти. Свідомість було відновлено на 49 хвилин. Буйство — 12 хвилин.

15 годин 31 хвилина. Хворий впав у попередній стан апатії й байдужості.

23 лютого 1939 року

Спроба повторити експеримент з ін'єкцією препаратів у початковому дозуванні. Невдача.

5 березня 1939 року

Третя спроба.

Дозу ін'єкції збільшено на 100 000 одиниць.

Час — 14 годин 30 хвилин.

Далі — як в період експерименту 8 лютого.

Повне відновлення свідомості о 15-й годині 03 хвилини. Хворий мав вигляд, наче прокинувся після тривалого тяжкого сну.

Абст. Добридень. Як ви почуваєте себе?

Бретмюллер. Кепсько. Що зі мною сталося минулого разу? Нічого не можу пригадати.

Абст. Дурниці. Ви поступово одужуєте. Не турбуйтесь, усе буде гаразд. Їжте і розповідайте далі.

Бретмюллер. Їсти не хочеться… А втім, я візьму шматочок. Дякую. Отож на чім я зупинився?

Абст. Ви спливли під перископ…

Бретмюллер. Так. Ми трохи спливли й побачили в перископ базу. Вона була прямо по курсу, миль за п'ятнадцять. А праворуч по траверсу, за сім кабельтових височіла ця проклята скеля!

Абст. Ось уже вдруге ви згадуєте про якусь скелю. Що це за скеля?

Бретмюллер. Велетенська конічна скеля, що самотньо стриміла з води. Страшна сіра махина, яка стала причиною загибелі човна…

Абст. Ви налетіли на неї?

Бретмюллер. Не переривайте! Вночі ми спливли, щоб зарядити батарею… Вибачте, яке сьогодні число?

Абст. П'яте березня.

Бретмюллер. Виходить, я знову був непритомний досить довго? Чи я нічогісінько не пам'ятаю?

Абст. Ви були непритомні.

Бретмюллер. Майже місяць!

Абст. Ви спали. Це зробив я, бо сон для вас — найкращі ліки. Але розповідайте далі. І, будь ласка, не відхиляйтесь: часу мало.

Бретмюллер. Я знову знепритомнію?

Абст. Розказуйте далі.

Бретмюллер. Боже, невже все повториться?..