50 Ти бо дав велику підмогу і спасеннє цареві, і надїлив милостю помазаньця свого Давида і рід його по віки.
Псалтир 19
1 Проводиреві хора: Псальма Давидова. Н ебеса являють славу Божу, і простір звіщає про дїла рук його.
2 День дневі сповіщає про них, і одна ніч дає вістку другій.
3 Нї се мова, нї се слово, але чути їх голос.
4 Цїла земля сьвідчить про них; аж до краю вселенної слова їх, він зробив їх наметом сонця.
5 І воно, як жених, що виходить з комнати, воно радїє оббігти свого круга.
6 Від краю небес свій вихід зачинає, і кругобігом до кінця їх доходить, і нїщо не сховається перед жаром його.
7 Закон Господнїй звершений, душу оживляє; сьвідоцтво Господнє вірне простоту навчає.
8 Велїння Господнї праві, серце звеселяють; заповідь Господня пресьвітла, очі просьвіщає.
9 Страх Господень чистий, вічно пробуває. Присуди Господнї правдиві, всї справедливі.
10 Вони дорожші над золото і над щире золото, і солодші над мід і патоку.
11 І слузї твому вони в науку; хто держить їх, тому буде велика нагорода.
12 Провини - хто їх вбачає? Від гріхів тайних очисти мене!
13 І від гордих бережи мене; не допусти, щоб взяли верх надо мною. Тодї не буде менї догани, буду чистий від тяжкого переступу.
14 Слова уст моїх і думки серця мого нехай будуть до вподоби тобі, Господи, моя скеле, й спасителю мій!
Псалтир 20
1 Проводиреві хора: Псальма Давидова. Г осподь нехай вислухає тебе в день тїсноти; імя Бога Якового нехай заступить тебе.
2 Нехай пошле тобі поміч із сьвятинї та із Сиона нехай спроможе тебе.
3 Нехай згадає про всї жертви твої, і твій приніс цїлопалення нехай прийме.
4 І нехай дасть тобі по серцї твоєму, і сповнить всяку думку твою.
5 Звеселїмся спасеннєм твоїм, і піднесїм стяг в імя Бога нашого. Господь нехай сповнить всї просьби твої.
6 Тепер я знаю, що Господь спасає помазанця свого; з небес сьвятостї своєї вислухає його дїлами спасення правицї своєї.
7 Одні славляться колесницями, а другі кіньми, ми ж імям Господа, Бога нашого.
8 Вони хляють і падають, ми ж стоїмо і держимось просто.
9 Господи, спаси! Царю, вислухай нас в день поклику нашого!
Псалтир 21
1 Проводиреві хора: Псальма Давидова. С илою твоєю, Господи, радується царь, і як же вельми звеселиться він спасеннєм твоїм!
2 Бажаннє серця його дав єси йому, і не відкинув просьби уст його.
3 Ти бо прийшов на зустріч йому з добром і благословеннєм: на голову його вложив щиро-золотую корону.
4 Життя просив в тебе, ти дав йому довготу днїв на всї часи і по віки.
5 Велика слава його через спасеннє твоє; царським сяєвом і красою окрасив його.
6 Бо благословеннє дав єси йому по віки; ти звеселив його ласкою перед лицем твоїм.
7 Бо царь вповає на Господа, і по милостї Всевишнього він не захитається.
8 Рука твоя знайде всїх ворогів твоїх, твоя правиця досягне всїх ненавидячих тебе.
9 Зробиш з них піч огнянную в час твого явлення; Господь обгорне їх гнївом своїм, і огонь пожере їх.
10 Ти знищиш плід їх на землї, і рід їх зміж дїтей людських.
11 Вони бо задумали лихо проти тебе, лукаву раду врадили, - та не здолїли нїчого.
12 Бо ти поженеш їх, і звернеш тятиву твою проти них.
13 Піднесись, Господи, силою твоєю! Будем сьпівати і прославляти потугу твою.
Псалтир 22
1 Проводиреві хора: Після "Досьвітна ланя"; псальма Давидова. Б оже мій, Боже! Чому опустив єси мене - став оддалеки від ратунку мого, від слів мого стогнання.
2 Боже мій! Кличу в день, а ти не озвешся, і вночі, та й нема менї впокою.
3 Ти ж сьвятий живеш, прославлений від Ізраїля.
4 На тебе вповали батьки наші; вони вповали, і ти заступив їх.
5 До тебе кликали вони, і спаслися; на тебе вповали, і не посоромлено їх.
6 Але ж я червяк, не чоловік, людям посьміховиско і народові погорда.
7 Всї, що дивляться на мене, кепкують; щирять зуби, покивуючи головами.
8 Він вповає на Господа! Нехай же спасе його та визволить, коли він вподобав його.
9 Ти бо визволив мене з лона матері, і при грудях матері моєї дав менї спочивати.
10 Для тебе я призначений, як тілько вродився; від матернього лона почавши, ти єси Бог мій.
11 Не відступай далеко від мене! Бо нещастє близько, а нема заступника в мене.
12 Обгорнула мене дика гущавина; бугаї Базанські обступили мене.
13 Роззявили ротища свої, як лев рикаючий, що здобич шматує.
14 І став я, як вода розлита, всї сустави мої розвязались; серце моє, як той віск, у внутрі моїм розтопилось.
15 Сила моя висохла, мов череповина, і язик мій присох до піднебіння; ти кинув мене між порохи смертні.
16 Бо собаки обсїли мене, голота злюків облягла мене; перекопали руки і ноги мої;
17 Всї ребра мої міг би я полїчити; вони дивляться на мене, і не надивляться;
18 Вони розпаювали між себе одїж мою, і на кожну одежину кидали жереб.
19 Але ти, Господи, зостанься не далеко! моя сило, прийди менї в поміч!
20 Сохрани від меча душу мою вбогу, від лаб собачих;
21 Спаси мене із пельки львиної! Так, ти вислухав мене, почувши буйволові роги.
22 Звіщати му імя твоє братам моїм; хвалити му тебе серед громади.
23 Ви, що боїтесь Господа, вихваляйте його; всї роди Якова, прославляйте його, і майте страх перед ним, всї поколїння Ізраїлеві!
24 Він бо не мерзиться і не гордує бідним у злиднях, і не одвертає лиця свого від него; і молитву його він вислухає.
25 Від тебе хвала моя у великому зборі; обітницї мої сповню перед тими, що бояться його.
26 Покірні їстимуть і наситяться; хвалити муть Господа ті, що його шукають, серце ваше жити ме по віки.
27 Схаменуться і навернуться до Господа всї кінцї землї; і перед тобою поклоняться всї поколїння народів.
28 Бо Господнє є царство, і він царює над народами.
29 Живляться і падають ниць всї тучні землї; перед ним поклоняться всї, що в порох повертаються, і хто не вдержить душі своєї живою.
30 Одно насїннє буде служити йому; буде залїчене Господеві, як рід.
31 Вони прийдуть і звістять людям, що народяться, правоту його, що так устроїв.
Псалтир 23
1 Псальма Давя идова. Г осподь пастирь мій, не мати му недостатку.
2 Дав менї оселю серед лугів зелених, він веде мене до тихих потоків.
3 Він справляє душу мою; він веде мене по праведній дорозї задля імени свого.
4 Хоч би я ходив по долинї тїни смертної, то не боюся жадного лиха, ти бо єси зо мною; твоя палиця і підпора дає менї духа.
5 Ти наповняєш стіл мій перед очима ворогів моїх; ти помазав голову мою і кубок мій повний, аж переливається.
6 Так, милосердє і благодать будуть провожати мене по всї днї життя мого; і жити му в домі Господнїм по всї днї.
Псалтир 24
1 Псальма Давидова. Г осподня земля і вся повня її; круг землї і хто живе на йому.
2 Він бо положив основи її над морями і над ріками утвердив її.
3 Хто вийде на гору Господню, і хто буде стояти на сьвятому місцї його?
4 Ті, в кого безвинні руки і чисте серце, хто душею не пуститься на лукавство, і не присягне криво.
5 Тому буде благословеннє від Господа і справедливість від Бога спасителя його.
6 Се рід тих, що шукають тебе, що хочуть бачити лице твоє, Якове.
7 Відчиняйтесь, брами високії, отвирайтесь, ворота вічні, нехай входить царь слави!
8 Хто ж бо той царь слави? Господь сильний і потужний! Господь все в бою всемогущий!
9 Відчиняйтесь, брами високії, і отверайтесь, ворота вічні, нехай входить царь слави! Хто ж він, той царь слави? Господь сил небесних, се царь слави!
Псалтир 25
1 Давидова. Д о тебе, Господи, підношу душу мою.
2 Боже мій, на тебе я вповаю, не дай менї осоромитись, не допусти, щоб вороги мої втїшались побідою надо мною!
3 І всї, що покладаються на тебе, не осоромляться; будуть же осоромлені, що зневіряються без причини.
4 Господи, вкажи менї дороги твої, і навчи, де стежки твої!