20 Бо не про супокій говорять вони; і проти тихих в країнї зрада в них на думцї.
21 І проти мене роззявили вони пельки свої, покликуючи: Ого! Ого! видїли очі наші!
22 Ти бачив, Господи, не мовчи! Господи, будь недалеко від мене!
23 Встань, і спогадай правду мою, Господи, Боже мій! Явись на правуваннє моє!
24 Признай менї правду по справедливостї твоїй, Господи, Боже мій! Не дай їм втїшатись надо мною.
25 Нехай не скажуть в серцї своїм: От, того й ми бажали! Не дай їм сказати: ми його заїли!
26 Нехай повстидаються і осоромляться всї, хто втїшається з мого нещастя! Нехай окриються ганьбою і соромом ті, що вихваляються проти мене.
27 Нехай радуються і веселяться ті, що любуються правдою моєю, і най завсїди кажуть: Великий Господь, що любується спокоєм слуги свого.
28 І язик мій звіщати ме про справедливість твою, про хвалу твою цїлий день.
Псалтир 36
1 Проводиреві хора: Псальма слуги Господнього Давида. П ереступ беззаконника каже в серцї його: Нема страху Божого перед очима його.
2 Він бо лестить собі, сам перед собою, коли хто вкаже на його неправду, та що її ненавидїти треба.
3 Слова уст його беззаконнє і зрада, він перестав обертати розум на добре дїло.
4 Про беззаконнє промишляє він на постелї своїй, ступає на дорогу недобру; злом він не гидує.
5 Господи, милість твоя сягає на небеса, вірність твоя під хмари.
6 Справедливість твоя, як високі гори, суди твої, як глибінь велика; ти, Господи, спасаєш людей і скотину.
7 Як дорога благість твоя, о Боже, коли дїти людські сховку шукають у тїнї крил твоїх.
8 Поживляться до сита достатками дому твого, і струями солодощів твоїх напоїш їх.
9 Бо в тебе жерело життя; в твому сяєві побачимо сьвітло.
10 Продовжи ласку твою тим, що знають тебе, і справедливість твою над людьми правого серця.
11 Не дай здогонити мене ногам високогордого, і рука безбожного нехай не прожене мене.
12 Там упали злочинники, вони провалились, і вже не зможуть встати.
Псалтир 37
1 Давидова. Н е палай гнївом на злочинників, не завидуй творящим неправду.
2 Вони бо, як трава, скоро поникнуть, і, як зелене листє, повянуть.
3 Вповай на Господа, і твори добро; оставай в країнї, і любуйся вірностю;
4 І радуйся в Господї, то він дасть тобі бажання серця твого.
5 Відкрий Господеві дорогу твою, і вповай на него, і він допоможе;
6 І виявить він правоту твою, як сьвітло, і правду твою, як полудне.
7 Вповай тихим серцем на Господа, і дожидай його! Не запалюйся гнївом на того, кому щаститься дорога, на чоловіка, що лихі задуми свої сповняє!
8 Відхиляйсь від гнїву, і не досадуй! Не подавайсь гнїву, щоб творити лихо.
9 Бо лиходїї будуть знищені; хто ж надїється на Господа, ті будуть властенцями землї.
10 Тілько ще трохи, і не буде беззакоикнника; і споглянеш на місце його, та й нема його.
11 Тихі ж люде займуть землю, і будуть радуватись повним супокоєм.
12 Беззаконник замишляє проти праведника, і зубами своїми скрегоче на него.
13 Господь сьміється з него, бачить бо, що прийде день його.
14 Добули беззаконники меча, і натягнули лука свого, щоб повалити мізерного і бідного, порубати ходячих правою дорогою.
15 Меч їх пройде їм крізь серце їх, і луки їх сокрушаться.
16 Луччий малий достаток праведника, як наддостатки многих беззаконників.
17 Бо руки безбожників будуть поломані, а праведника піддержить Господь.
18 Знає Господь днї тих, що непорочні, і спадьщина їх буде по віки;
19 Вони не осоромляться в лиху годину, і в день голоднечі вони наситяться.
20 Бо погинуть беззаконники, і вороги Господа, як товсті ягнята; вони никнуть, никнуть вони, як дим.
21 Беззаконник пожичає, і не віддає; праведник же щедрий, і дає.
22 Бо благословенні його унаслїдують землю, а прокляті його будуть винищені.
23 Господь править ходою чоловіка, і дорога його подобається йому;
24 Коли часом впаде, не забється, бо Господь піддержує руку його.
25 Був я молодим і зостарівся, та нїколи не бачив я опущеного праведника, або, щоб рід його просив хлїба.
26 Цїлий день щедра рука його, і він пожичає, і рід його буде благословенний.
27 Одхиляйсь від злого і твори добро, і останешся по віки!
28 Бо Господь любить правду і не покине преподобних; по віки сохранить їх, а знищить рід беззаконних.
29 Праведні будуть мати землю, і жити на нїй по віки.
30 З уст праведника виходить премудрість, і язик його говорить правду;
31 Закон Бога його в серцї його, не спотикнеться нога його, ступаючи.
32 Беззаконник чигає на праведника, і хоче зігнати його з сьвіту;
33 Господь не оставить його в руцї його, і не осудить його на судї.
34 Дожидай Господа і пильнуй дороги його, і він удостоїть тебе мати землю. Коли будуть знищені беззаконники, побачиш її.
35 Я бачив беззаконника, потужного, що розростався, як не пересаджене зелене дерево;
36 Та й минувся він, і бач, не було вже його; і я шукав, та й не знайшов його.
37 Вважай на безвинного і гляди на правдивого; є бо добра доля для чоловіка мирного.
38 Переступники ж будуть знищені всї до одного, буде загороджена будучність беззаконним людям.
39 Спасеннє ж праведних від Господа, він сила їх в час тїсноти.
40 І Господь допоможе їм і спасе їх; він вислобонить їх від беззаконних і сохранить їх, вони бо вповали на него.
Псалтир 38
1 Псальма Давидова на спомин. Г осподи, не картай мене в гнїві твому, не карай у досадї твоїй.
2 Бо стріли твої прошибли мене, і рука твоя спустилась на мене.
3 Нема здорового місця на моїм тїлї задля гнїву твого; нема спокою в костях моїх задля гріха мого.
4 Бо несправедливостї мої спали на голову мою, як тягарь великий, вони затяжкі для мене.
5 Смердять, гниють рани мої задля нерозуму мого.
6 Я скорчився, над міру зігнувся; сумуючи, цїлий день похожаю.
7 Бо стегна мої ранами зовсїм покриті, і нема здорового місця на тїлї моїм.
8 Я знемігся і занепав надто, я ридаю від жалю серця мого.
9 Господи, перед тобою все бажаннє моє, і зітханнє моє не є перед тобою закрите.
10 Серце моє бьється, опустила мене моя сила, і сьвітло очей моїх, вже й його нема в мене.
11 Мої други й побратими мої оддалеки стали від нужди моєї; і родина моя стоїть оподаль.
12 А ті, що наважили на життє моє, заставили сїла для мене; і ті, що бажають нещастя мого, говорять, як зробити менї пакість, вони цїлий день про зраду міркують.
13 Я ж, як глухий, не чую, і як нїмий, що уст своїх не отворить.
14 Я став, як чоловік, що не чує, в котрого устах нема оправдання.
15 Бо на тебе, Господи, надїюся; ти даси відповідь, Господи, Боже мій.
16 Бо я сказав: Ой, щоб вони не втїшались надо мною! Як я спотикнуся, вони величаються проти мене!
17 Я бо мало що не кульгаю, і біль мій все передо мною.
18 Бо я виявляю несправедливість мою; я зажурився задля гріха мого.
19 Мої ж вороги жиють, набрали сили, і багацько їх, що ненавидять мене без причини.
20 І хто злом оддячує добро, ті проти мене, я бо про добро дбаю.
21 Не опусти мене, Ги цсподи, Боже мій, будь недалеко від мене.
22 Спіши на поміч менї, Господи, мій спасителю!
Псалтир 39
1 Проводиреві хора, Ідутунові, псальма Давидова. С казав я: Буду пильнувати дороги моєї, щоб не согрішити язиком моїм, забезпечу уста мої, як довго беззаконник передо мною.
2 Я онїмів в мовчанню; я мовчав про добро, і біль мій заворушився.
3 Серце в менї загорілось, від думок моїх огонь займився; я сказав язиком моїм:
4 Вияви, Господи, конець мій і міру днїв моїх, яка вона, щоб я знав, як довге життє менї.
5 Бач, долонею відміряв єси днї мої, і вік мій, як нїщо, перед тобою; марна постать всякий чоловік, що стоїть на землї.
6 Як тїнь, ходить чоловік; даремне він побивається; він громадить та й не знає, хто збирати буде.