26 Встань на поміч нам, і спаси нас задля милосердя твого!
Псалтир 45
1 Проводиреві хора: під кобзу шестиструнну; для синів Корея в науку; пісня любощів. І з мого серця добре слово ллється. Я кажу: Моя пісня цареві! Язик мій, як тростинка в руцї вправного писаря.
2 Ти красотою понад синами людськими; люба врода розлилась на губах твоїх; тому благословив тебе Бог по віки.
3 Привяжи, лицарю, меча твого на поясницї, меча слави твоєї і величия твого.
4 І в потузї твоїй йди щасливо задля правди і лагідностї і справедливостї; і навчить тебе страшного правиця твоя.
5 Стріли твої гострі в серце ворогам царя! Від них падають народи під тобою.
6 Престол твій, Боже, по всї віки, жезло правоти - жезло царства твого.
7 Ти полюбив справедливість і зненавидїв беззаконнє; для того помазав тебе Бог, твій Бог, миром радостї, понад товаришами твоїми.
8 Миро, алое і кассія, се все шати твої, що приносять тобі в палатах із слоневої костї, де звеселяють тебе піснями, виграваючи на струнах.
9 Між твоїми красотами царські дочки; праворуч коло тебе стоїть цариця в золотї Офирському.
10 Слухай, дочко, і глянь та й прихили ухо твоє, і забудь про нарід твій і дім батька твого!
11 І буде люба врода твоя цареві; як що він Господь твій, то поклонися йому чесно!
12 І дочки Тирські, дуки народів, з дарами шукати муть лице твоє.
13 Преславна там царівна; шати її золотом ткані;
14 У пишних шатах поведуть її до царя; за нею приведуть до тебе дївиць, другинь її.
15 Приведуть їх серед найбільшої радостї і веселостї, увійдуть вони в палату царя.
16 На місцї батьків твоїх будуть сини твої; зробиш їх князями по цїлій землї.
17 Згадувати му імя твоє всякого часу; тому прославляти муть тебе народи по віки вічні.
Псалтир 46
1 Проводиреві хора: для синів Корея: після голосу аламот, пісня. Б ог нам прибіжище і сила, поміч скора в нещастях.
2 Тому не злякаємось, хоч би земля зворушилась і гори захитались серед моря.
3 Хоч би ревіли і пінились поводї його, гори тряслись від його досади.
4 Ріка - потоки її звеселяють город Божий, сьвяте місце домівок Найвисшого.
5 Бог серед него, він не захитається; Бог допоможе йому, як настане ранок.
6 Заворушились народи, захитались царства; підняв він свій голос - земля розтопилась.
7 Господь сил небесних з нами, висока твердиня наша Бог Якова.
8 Прийдїть, гляньте на дїла Господа, які знищення він допустив на землю!
9 Як смирить брань аж до краю землї, ломить лука, торощить спису, палить огнем колесницї!
10 Вгамуйтесь і пізнайте, що я Бог! Я вознесуся між народами, вознесуся на землї!
11 Господь сил небесних з нами, висока твердиня наша Бог Якова.
Псалтир 47
1 Проводиреві хора: для синів Корея; псальма. В и, всї народи, плещіть у долонї! Звеселяйтесь Господеві радісними піснями!
2 Бо Господь всевишний страшний, великий царь на всю землю.
3 Він покорив нам людей і народи під ноги наші.
4 Він вибрав для нас наслїдчину нашу, славу Якова, котрого він полюбив.
5 Піднїсся Бог серед веселого гукання, Господь серед голосів трубних.
6 Сьпівайте псальми Богу нашому сьпівайте; сьпівайте цареві нашому, сьпівайте!
7 Бог бо царь на всю землю; сьпівайте псальми в науку.
8 Бог править народами; Бог сидить на престолї сьвятостї своєї.
9 Люде доброї волї між народами зібрались до купи, народ Бога Авраамового; бо щити на землї Божі; вознїсся вельми він.
Псалтир 48
1 Пісня, псальма для синів Корея. В еликий Господь, достоєн великої слави в городї Бога нашого, на сьвятій горі його.
2 Стремить у воздух гора Сион, радість землї цїлої, на самій півночі город царя великого!
3 Бог живе в палатах їх, знають його там, як високу твердиню.
4 Ось бо зібрались царі; всї вони відступили.
5 Побачили, тай сторопіли; затрівожились, втїкли, злякавшись.
6 Обняв їх там страх, злякались, як родюча жінка.
7 Бурею східною порозбивав єси кораблї Тарзийські.
8 Як ми почули, так і бачили в городї Господа сил небесних, в городї Бога нашого: Бог укріпить його на віки.
9 Згадуємо, о Боже, про милосердє твоє, в серединї храму твого.
10 Як імя твоє, Боже, так і хвала твоя аж по край землї; правиця твоя повна справедливостї.
11 Нехай веселиться гора Сионська, нехай зрадуються дочки Юди задля судів твоїх, Господи.
12 Обійдїть кругом Сиона, окружіть його, і полїчіть башти його.
13 Огляньте добре оком його, перегляньте його палати, щоб ви росказали будучому поколїнню.
14 Бо той Бог наш - Бог по віки! Він буде проводирем нашим аж до смерти.
Псалтир 49
1 Проводиреві хора, для синів Корея, псальма. С лухайте се, всї народи; почуйте всї люде на землї.
2 Сини людські як і сини мужів - старшин, разом багаті і вбогі.
3 Уста мої скажуть мудре слово, і думкою серця мого помножу розум.
4 Прихилю ухо моє до притчі, при гуслях відкрию загадку мою:
5 Чому б то мусїв я боятись в день лиха, як обгорне мене несправедливість тих, що на здогін за мною,
6 Котрі вповають на свої достатки, і великостю багацтва свого величаються.
7 Нїколи не здолїє чоловік спасти брата свого, і не зможе дати викуп за него,
8 (Бо дороге спасеннє душі їх, і тому мусить понехати на віки.)
9 Щоб він жив на віки, і не бачив зотлїння.
10 Бачить бо він, що розумні вмирають, що дурень і безумний разом пропадають, і достатки свої другим лишають.
11 В них на думцї, що доми їх вічно стоять, і що домівки їх з рода в рід; вони називають країни своїми іменами.
12 Але ж чоловік, що живе в повазї, не зостанеться; він зрівняється скоту, що на зарізь.
13 Ся дорога для глупоти їх; а ті, що після них приходять, любуються їх думкою.
14 Кладуть їх, як овець, в підземну країну, а смерть пасе їх; аж поки вранцї возьмуть верх над ними праведні, і підземна країна пожере постать їх, кожного далеко від домівки його.
15 . Та Бог спасе душу мою з рук підземної країни; він бо прийме мене.
16 Не лякайся, коли чоловік обогатїє, коли зросте слава дому його.
17 Бо, вмерши, не возьме нїчого з собою; не піде з ним пиха його до гробу.
18 Чи він благословив душу свою за життя свого, і будуть люде славити тебе за те, що ти твориш добро собі,
19 То все таки прийде вона до рідних батьків своїх; нїколи вже не побачать вони сьвітла.
20 Чоловік, що має повагу, а розуму не має, зрівняється скоту, що на зарізь.
Псалтир 50
1 Асафова псальма. В семогущий Бог, Господь, прорік і кликнув на землю від сходу сонця до його заходу.
2 Із Сиона звершеної красоти засияв Бог.
3 Бог наш прийде, і не буде мовчати; перед ним огонь пожираючий, кругом него сильна буря.
4 Кличе він небо і землю на суд народу свого:
5 Зберіть менї праведних моїх, що над жертвою приняли завіт мій.
6 І небеса звіщають справедливість його; Бог бо сам суддя,
7 Слухай, народе мій, я буду говорити; Ізраїлю, я буду сьвідчити проти тебе! Я Бог, твій Бог!
8 Не за жертви твої буду тебе докоряти, нї за жертви всепалення; вони все передо мною.
9 Не прийму телят із дому твого, козлів із отар твоїх
10 Бо моя вся зьвірина в дібровах, зьвірє на тисяч горах.
11 Знаю я усе птаство в горах, та й дичина по полях - моя.
12 Коли б я зголоднїв, нїчого б казати тобі; бо моя вселенна й достатки її.
13 Хиба ж їм я мясо биків, і пю кров козлячу?
14 Жертвуй Богу хвалу, і віддай Всевишньому обіти твої!
15 І клич мене в день тїсноти; я визволю тебе, і ти прославиш мене.
16 До грішника ж говорить Бог: Чого ти говориш про устави мої, і носиш в устах твоїх завіт мій?
17 Ти ж зненавидїв докір, і кинув слова мої позад себе.
18 Бачив ти злодїя, то й радо приставав до його, і з перелюбниками ти накладав;
19 Губам твоїм дав ти волю до злого, а язиком твоїм ковав зраду.