20 Ти сидїв там і виговорював проти брата твого, ти кидав безчесть на сина матері твоєї.
21 Таке ти творив і я мовчав; ти думав, я рівня тобі. Я покараю тебе, і перед очі твої поставлю гріхи твої.
22 Зрозумійте ж се, ви, що забули Бога, ато зловлю вас, і нїхто не спасе вас.
23 Хто жертвує хвалу, прославляє мене, і хто справляє дорогу, тому дам побачити спасеннє Боже.
Псалтир 51
1 Проводиреві хора: Давидова псальма, як прийшов до його пророк Натан, після того, як зійшовся з Бет-Сабою. П омилуй мене, Боже, по милостї твоїй, по великому милосердю твому прости переступи мої!
2 Обмий мене зовсїм від несправедливостї моєї, і очисти мене від гріха мого!
3 Знаю бо переступи мої, і гріх мій все передо мною.
4 Перед тобою одним я согрішив, і вчинив те, що є зло, перед очима твоїми; признаюсь в гріхах, щоб ти був оправданий в словах твоїх, і справедливий в судї твоїм.
5 Ось бо я в беззаконню родився, і в грісї почала мене мати моя.
6 Ось, ти любиш правду в серцї, і в серединї серця покажеш менї мудрість.
7 Очисти мене від гріха іссопом, і буду чистий; обмиe="T мене, і буду над снїг білїйший!
8 Дай менї почути радість і веселість, і зрадїють костї, тобою розбиті.
9 Одверни лице твоє від гріхів моїх, і прости всї переступи мої!
10 Сотвори менї, Боже, чисте серце, і віднови в менї духа сильного!
11 Не відкинь мене від лиця твого, і духа твого сьвятого не відбери від мене.
12 Приверни менї радість спасення твого, і дух доброї волї нехай покріпить мене!
13 Покажу беззаконним дороги твої, і грішники вернуться до тебе.
14 Ізбави мене від крівавої вини, Боже, Боже спасителю мій, і язик мій радісно величати ме твою справедливість.
15 Господи, відчини уста мої, і губи мої звістять хвалу твою!
16 Ти бо не любиш жертви, ато принїс би її, жертва всепалення не люба тобі.
17 Жертва Богу дух сокрушений; серця сокрушеного і смиренного ти не відкидаєш, Боже.
18 Щасти, Боже, Сиону по благій волї твоїй, здвигни мури Єрусалима!
19 Тодї будуть тобі любі жертви правди, жертви цїлопалення і приноси; тодї возложать телцїв на жертівник твій.
Псалтир 52
1 Проводиреві хора: наука Давидова, як прийшов Доаг Ідумейський, і звістив Саулові, і сказав йому: прийшов Давид в дім Ахімелеха. Ч ого бо ти, потужний, хвалишся злобою твоєю, надуживаєш милосердє Боже цїлий день!
2 Пакостї промишляє язик твій, як гострена бритва, готовиш зраду.
3 Ти любиш зло більше як добро, більше говорити брехню, як правду.
4 Ти любиш всї імена погибелї, тени язик зрадливий!
5 Бог знївечить тебе на віки; він вхопить тебе і вирве з домівки, і викоренить з землї живих.
6 Побачать се праведники і злякаються, вони сьміяти муться над ним:
7 Ось чоловік, що не шукав в Бога сили своєї, а надїявся на величину багацтва свого, і ледачими вчинками своїми добув сили.
8 Я ж, мов оливне дерево зелене, в дому Божім; я надїюсь на ласку Божу по віки.
9 Буду прославляти тебе по віки, ти бо все здїлав; і на імя твоє буду вповати, ти бо благий до праведників твоїх.
Псалтир 53
1 Проводиреві хора: на Махалатї, наука Давида. Б езумний каже в серцї своїм: Нема Бога! Розвратились і творять огидну неправду; нема там нї одного, хто б добро чинив.
2 Господь споглянув з неба на дїтей людських, щоб побачити, чи є розумний, що шукає Бога.
3 Всї одвернулись, всї разом зледащіли; нема там, хто добро творив би, нема нї одного.
4 Не вже ж не прийдуть до розуму всї, що роблять беззаконнє, що заїдають народ мій, наче б вони хлїб їли? Господа вони не призивають.
5 Тодї злякались вони, хоч страху не було; Бог бо розсипле костї того, хто став облогом проти тебе. Ти осоромив їх. Бог бо відкинув їх.
6 Ой, коли б прийшло спасеннє Ізраїлеві із Сиона! Коли Господь поверне народ свій з неволї, возрадується Яков і возвеселиться Ізраїль.
Псалтир 54
1 Проводиреві хора: при струнах; наука Давида, коли прийшли Зифеї і сказали Саулові: Чи Давид не сховався між нами? Б оже, імям твоїм спаси мене, і силою твоєю допоможи правдї моїй.
2 Боже, почуй молитву мою, вислухай слова уст моїх!
3 Бо чужі піднялись на мене, і розбишаки чигають на життє моє; не мають вони в серцї Бога.
4 Ось, Бог мій помічник; Господь між тими, що піддержують життє моє. Він відверне лихо на ворогів моїх; по правдї твоїй знищи їх!
5 Радо принесу жертву тобі; прославлю імя твоє, Господи; благе бо є.
6 Він бо вибавив мене з усякої біди; і на помсту ворогам моїм дивляться очі мої.
Псалтир 55
1 Проводиреві хора: при струнах; наука Давидова. В ислухай, Боже, молитву мою, і не ховайся перед моїм моленнєм.
2 Прихились і вислухай мене! Я блукаю, нарікаючи, й мушу стогнати,
3 Задля ворожого голосу, задля гнету беззаконника; вони бо громадять лихо на мене, і гнївом запалившись, ворогують на мене.
4 Серце моє жахалось в мене, і смертний страх обняв мене.
5 Страх і дрожаннє напали на мене, і жах обняв мене.
6 І я сказав: Ой, коли б менї крила, як в голубки! Полетїв би я, і відпочив би.
7 Полинув би я далеко, став би жити в пустинї.
8 Рад би чим скорше втїчи від вітру буйного, від бучі.
9 Запропасти їх, Господи, розрубай на двоє язики їх; бо насильства і сварки бачив я в городї.
10 День і ніч обходять його на мурах його; та в серединї його нещастє і кривда.
11 Роблять пакостї один одному, гнобленнє і зрада не щезають з їх улицї.
12 Бо се не ворог, що глузує з мене, ато перетерпів би я; та й не мій се ненавидник, що надо мною виноситься, а то не зважав би я на него;
13 А ти, чоловіче, рівня менї, мій довірник і мій знакомий,
14 З котрим ми довірчиво сходились, і до дому Божого вкупі з народом ходили.
15 Погибіль на них; живцем нехай проваляться під землю, бо пакостї в домівцї їх, в серединї їх.
16 Кличу до Бога, і Господь спасає мене.
17 Вечером і вранцї і в полудень мушу стогнати, і він чує мій голос.
18 Він вибавив душу мою в бою проти мене; було бо їх багацько проти мене.
19 Почує Бог і покорить їх, він на престолї од віку; нема бо в них поправи, не бояться вони Бога.
20 Піднїс руки свої на тих, що спокійно з ним жили; він зложив заповіт свій.
21 Губи його маснїйші, як сметана, а в серцї його війна; гладші слова його над оливу, а вони - обнажені мечі.
22 Спустись на Господа з твоїм оберемком, і він піддержить тебе; не допустить він нїколи, щоб праведник захитався.
23 А ти, Боже, провалиш їх в яму погибелї: люде кровожадні і зрадники не дожиють половини віку свого. Я ж буду вповати на тебе.
Псалтир 56
1 Проводиреві хора: після "Голубка з далеких дубравин"; памятна пісня Давидова, як Филистії зловили його в Гетї. П омилуй мене, Боже, бо розлютився на мене чоловік; день в день нападає на мене, і доскуляє менї.
2 Вороги мої цїлий день лютують; багато бо їх наступає на мене, розбуявшись.
3 В день страху мого я вповаю на тебе!
4 Ради Бога хвалити му слово його: на Бога вповаю, не побоюся; що заподїє менї тїло?
5 Цїлий день зневажають вони слова мої, всї думки їх на зло проти мене.
6 Збираються, ховаються, мої пяти назирають, бо засїли на душу мою.
7 Хиба в беззаконню спастись їм? Відкинь, Боже, у гнїві народи!
8 Блуканнє моє залїчене в тебе. Збери сльози мої в посудину твою; чи не записані вони в тебе?
9 Тодї відступлять вороги мої, в день, коли я покличу; знаю се, що Бог зо мною.
10 В Бозї восхвалю слово, в Господї восхвалю слово.
11 На Бога вповаю, не побоюся; що заподїє менї чоловік?
12 Зо мною, Боже, обіти слюбовані перед тобою, віддам хвалу тобі.
13 Ти бо збавив душу мою від смертї. Чи не спасеш і ніг моїх від спотикання, щоб ходити менї перед Богом в сьвітлї життя сього?
Псалтир 57
1 Проводиреві хора: "Не пропадеш." Давидова памятна пісня, коли втїкав від Саула до печери. П омилуй мене, Боже, помилуй! Бо до тебе прибігає душа моя, і я сховаюсь під тїнню крил твоїх, поки перейде погибіль.