29 Ти одвертаєш лице твоє, вони лякаються; возьмеш духи їх, вони, визївнувши, у порох повертаються.
30 Пішлеш твого духа, будуть сотворені, та й обновиш лице землї.
31 Слава Господня буде по віки, Господь буде радїти творивом своїм;
32 Він погляне на землю, і вона тремтить; доторкнеться гір, і вони димують.
33 Сьпівати му Господеві, поки життя мого, сьпівати му псальми Богові мому, як довго життя стане.
34 Нехай буде люба йому думка моя, і звеселюся в Господї.
35 Нехай щезнуть грішники із землї, і беззаконних нехай не буде. Благослови, душе моя, Господа! Аллилуя*!
Псалтир 104
1 П рославляйте Господа, призивайте імя його, звіщайте між народами дїла його!
2 Сьпівайте йому, похвальні піснї сьпівайте йому, про всї чудесні творива його думайте-гадайте!
3 Хвалїтесь імям його сьвятим! Нехай радується серце тих, що шукають Господа!
4 Шукайте Господа і силу його, шукайте пильно лице його!
5 Згадайте чудеса його, що творив їх, чудесні знамена й присуди уст його!
6 Ти, сїмя Авраама, слуги його, ви сини Якова, вибрані його!
7 Він, Господь, Бог наш; суди його по всїй землї.
8 Вічно памятає він заповіт свій, те слово, що заповів для тисяча родів.
9 Свій заповіт з Авраамом і свою клятву, котрою перед Ізааком клявся;
10 І поставив її законом Якову, вічним заповітом Ізраїлеві,
11 Глаголючи: Дам тобі землю Канаанську, як пай наслїддя вашого;
12 Як була їх ще мала горстка, дуже мала, а між ними чужі,
13 І як вони від народу до народу переходили, з одного царства до другого люду.
14 Він не допустив нїкому робити їм кривду, і карав за них царів:
15 Не доторкайтесь моїх помазанників, і не творіть злого пророкам моїм!
16 І призвав він голод на тую землю; поломив всяке хлїбне стебло.
17 Післав перед ними чоловіка, проданого, як невільника, Йосифа.
18 Кайданами сковали його ноги; життє його було в желїзних путах,
19 Аж поки сповнилось слово його; слово Господнє явило чистоту йох ѳо.
20 Післав царь, і випустив його владика народів, і вислобонив його;
21 Поставив його господарем над своїм домом, і правительом над усїм маєтком своїм.
22 Щоб князїв його здержував, як знає; і старших його розуму навчав.
23 Прийшов Ізраїль до Египту, і Яков осївся в землї Хама.
24 І розмножив дуже Бог людей своїх, і зробив їх сильнїйшими над їх гнобителями.
25 Допустив же серцю їх ненавидїти нарід його, видумувати напастї проти слуг його.
26 Післав він Мойсея, слугу свого, Аарона, що вибрав собі його.
27 Вони творили між ними знамена його і чудеса в землї Хамовій:
28 Наслав темряву і стало темно, і не противились слову його.
29 Перемінив воду на кров, і поморив всю рибу їх.
30 Закишіло в країнї від жаб, у дворах царських.
31 Сказав він, і роями взялись песячі мухи і комарі у всїх гряницях їх.
32 Наслав на них град замість дощу, огонь палящий на землю їх;
33 Побив виноград і фіґове дерево, і поломив деревину в країнї їх.
34 Сказав, і прийшла сарана і гусениця, тьма тьмою.
35 І пожерли все, що було зелене в країнї їх, і плоди на полі їх пожерли.
36 І повбивав всякий перворід в країнї їх, первенцїв всієї сили їх.
37 Випровадив їх з сріблом та золотом, і не було недужого між поколїннями їх.
38 Зрадїв Египет, як вони вийшли; бо обняв їх страх перед ними.
39 Він простер хмару, як покривало, й огонь, щоб ніч осьвітити.
40 Забажали, і перепелиць післав їм, і хлїбом з неба ситив їх.
41 Розколов скелю і ринула вода, й клекотїла рікою по спеченій землї.
42 Бо згадав сьвяте слово своє до Авраама, слуги свого;
43 І випровадив нарід свій з радощами, з торжеством вибраних своїх.
44 І дав їм землї народів, і забрали в займи труд людей.
45 Щоб заповідї його сповняли й закони його хоронили. Аллилуя!
Псалтир 105
1 Хвалїте Господа! П рославляйте Господа, він бо благий, бо милість його по віки!
2 Хто виповість великі дїла Божі, звістить всю хвалу його?
3 Щасливий, хто за правосуддє дбає, і всякого часу творить справедливість!
4 Спогадай мене, Господи, з благоволеннєм до народу твого! Завитай в мене з спасеннєм твоїм!
5 Щоб побачити щасну долю вибраних твоїх, звеселитись радощами народу твого, хвалитись наслїддєм твоїм.
6 Ми согрішили, як і батьки наші, жили не по правдї, творили беззаконнє.
7 Батьки наші в Египтї не зрозуміли чудес твоїх, не памятали про багацтво милосердя твого, і були впертими коло моря, коло Червоного моря.
8 Але він спас їх задля імя свого, щоб явити потугу свою.
9 І кликнув він на Червоне море, й висохло; і велїв їм переходити безоднї, як степи.
10 І вислобонив їх з руки ненависника, і визволив їх з руки ворога.
11 Води покрили гнобителїв їх, нї один з них не остався.
12 Тодї повірили вони словам його, засьпівали хвалу йому.
13 Та скоро забули дїла його, не чекали на присуд його.
14 Забаглось їм ласощів в пустинї, і стали скушати Бога в пустинї.
15 Тодї дав їм, чого бажали, але післав знуреннє душам їх.
16 І позавидували вони в таборі Мойсейові, і Ааронові, сьвятому в Господа.
17 Розступилась земля, і проковтнула Датана, і покрила ватагу Авирама.
18 І бухнув огонь під ватагою, і поломя пожерло беззаконних.
19 Вони зробили тельця коло Гореба-гори, і покланялись перед литим творищем.
20 І заміняли славу свою за подобу бика, що травою годується.
21 Вони забули Бога, спасителя свого, що сотворив велике дїло в Египтї,
22 Чудеса в країнї Хама, страшне дїло на Червоному морі.
23 Тодї сказав він, що запропастив би їх, якби Мойсей, вибраний його, не стояв перед ним над проваллю, щоб відхилити ярість його від погибелї.
24 Потім відріклися землї благословенної, не повірили слову його;
25 Нарікали в шатрах своїх, на голос Господа не зважали.
26 Тодї, піднявши руку свою, поклявся, що трупом положить їх в пустинї,
27 І повалить потомство їх під ярмо народів і розсипле їх по землях.
28 Пристали вони до Баал-Пегора, й їли жертви мертвих ідолів.
29 Прогнївили Бога дїлами своїми; і спала на них кара.
30 Тодї Пинегас, зробивши суд, умилосердив Бога, і кара минула.
31 І полїчено йому се за справедливість з роду в рід аж по віки.
32 Ще прогнївили Бога над водами Мериви; і задля них дізнав Мойсей лиха.
33 Бо так допекли серцю його, що нерозважно говорив устами.
34 Вони не знищили народів, про котрих говорив їм Господь;
35 Але помішались з народами, і навчились звичаїв їх.
36 Почали служити божищам їх, котрі для них сїткою стались.
37 Синів своїх і дочок своїх в жертву бісам приносили;
38 Проливали кров невинну, кров синів своїх і дочок своїх, що жертвували їх божищам Канаанським; і осквернилась земля від крові.
39 І опоганили себе дїлами своїми, і творили блуд починками своїми.
40 Тодї запалав гнїв Господа на нарід його, і з'огидїло йому наслїддє його;
41 Віддав їх в руки народам, і їх ненавидники панували над ними.
42 Вороги їх гнобили їх, і вони були поневолені під рукою їх.
43 Часто спасав він їх; вони ж гнївили його радою своєю, і падали за несправедливість свою.
44 Але він зглянув на їх неволю, як почув моленнє їх;
45 І згадав він заповіт свій з ними, і жаль йому стало по великостї милосердя його.
46 І дав їм знайти милосердє в усїх, що в полон їх забрали.
47 Спаси нас, Господи Боже наш, і збери нас до купи зпоміж народів, щоб могли прославляти сьвяте імя твоє, і хвалитись славою тоєю. Благословен Господь, Бог Ізраїля, по віки! І нехай скаже весь нарід: Амінь! Аллилуя!
Псалтир 106
1 Х валїте Господа! Він бо благий, бо милість його по віки.
2 Да скажуть вибавлені від Господа, котрих він вислобонив з руки ворога,
3 І котрих до купи зібрав з країв, зі сходу і заходу, з півночі і від моря.