2 Даремне встаєте ви рано, лягаєте пізно, і їсьте хлїб гіркий; дає він і сон тим, кого любить.
3 Ось і дїти, наслїддє Господнє, плід тїлесний народа.
4 Як стріли в руках сильного, так сини молодого віку.
5 Щасливий чоловік, що наповнив ними сагайдака свого!
6 Не осоромляться вони, говоривши у воротях з ворогами.
Псалтир 127
1 Посходня пісня. Щ асливий всякий чоловік, що боїться Господа, що дорогами його ходить.
2 Бо живити мешся працьою рук твоїх; будеш щасливий, і добре тобі буде.
3 Жінка твоя буде серед дому твого, як плодовитий кущ виноградний; сини твої, як відрослї на дереві оливному кругом стола твоfontо.
4 Ось, так буде благословенний чоловік, що Господа боїться.
5 Благословити ме тебе Господь із Сиона, і нехай дасть тобі бачити щасливу долю Єрусалиму по всї днї життя твого,
6 І бачити дїти дїтей твоїх! Мир Ізраїлеві!
Псалтир 128
1 Посходня пісня. Ч асто неволили мене від молодостї моєї, - нехай скаже Ізраїль -
2 Часто неволили мене від молодостї моєї, все ж таки не подужали мене.
3 На хребтї в мене орали плугатарі, побороздили довгі скиби свої.
4 Господь справедливий; він порозрізував посторонки беззаконних.
5 Нехай осоромляться і відступлять всї ненавидячі Сиона!
6 Нехай будуть, як трава на криші, що скорше сохне, нїж вирвуть її,
7 Котрою жнець не наповнить жменї своєї, нї вязальниця лона свого;
8 А прохожі не скажуть: Помагай Бог вам! Благословимо вас імям Господнїм.
Псалтир 129
1 Посходня пісня. З глибинї кличу до тебе, Господи!
2 Господи, почуй голос мій! Нехай слухи твої повернуться до голосу мого благання!
3 Коли ти, Господи, будеш памятати несправедливостї, - Господи, хто встоїть?
4 Та в тебе є помилуваннє, щоб люде благовіли перед тобою.
5 Надїюсь на Господа; душа моя надїється, і вповаю на слово його.
6 Душа моя дожидає Господа, більше як сторожа ранку, як сторожі ранку.
7 Вповай, Ізраїлю, на Господа! Бо в Господа милість і багацтво спасення в його.
8 І він спасе Ізраїля від всїх несправедливостей його.
Псалтир 130
1 Посходня пісня Давидова. Г осподи! Не виноситься серце моє, нї гордують очі мої; і не ганяю за речами, що за великі і за дивні для мене.
2 Чи не втихомирив я і не заспокоїв душу мою, як відлучене дитятко при матері своїй? Душа моя, як відлучена дитинка, в мене.
3 Вповай, Ізраїлю, на Господа від нинї по віки.
Псалтир 131
1 Посходня пісня. С погадай, Господи, Давида і всї скорби його.
2 Як він клявся Господеві, робив обітницю могучому Богу Якова:
3 "Не ввійду до шатра дому мого, не ляжу на постелї відпочити;
4 Не дам спати очам моїм, нї дрімати повікам моїм,
5 Поки не знайду для Господа оселї, дому для Бога Якова!"
6 Ось ми чували про неї в Ефратї, знайшли її на полях Яарських*.
7 Ходїмо, ввійдемо до дому його, поклонимось у підніжя ніг його!
8 Встань, Господи, поступи на місце спокою твого, ти і скеня сили твоєї.
9 Сьвященники твої нехай правдою зодягнуться, а угодники твої нехай торжествують!
10 Задля Давида, слуги твого, не відсилай від себе лице помазанця твого!
11 Клявся Господь Давидові правдою, не відступить він від неї: З плоду тїла твого посаджу на твоїм престолї.
12 Коли сини твої хоронити муть заповіт мій і велїння мої, котрих навчу їх, то й сини їх по всї ча сЁи седїти муть на твоїм престолї.
13 Бо Господь вибрав собі Сиона, бажав його собі за оселю.
14 Ось місце мого вічного спокою; ту оселюся, бажав бо я того.
15 Буду щедро благословити їду його, вбогих його хлїбом до сита нагодую.
16 Сьвященників спасеннєм зодягну, і побожні люде його радуватись будуть.
17 На тому місцї дам рости рогові Давида; я приготовив сьвітильника для помазанця мого.
18 Ворогів його соромом покрию, а на йому сияти ме корона його.
Псалтир 132
1 Посходня пісня Давидова. Г лянь, як добре і як любо, коли брати жиють вкупі!
2 Як пахуще миро на голові, що на бороду спадає, на бороду Аарона, що спадає на край одежі його;
3 Як роса Єрмонська, що на горби Сиона спадає; там бо післав Господь людям благословеннє і життє по віки.
Псалтир 133
1 Посходня пісня. Н уте, прославляйте Господа, всї слуги Господнї, що по ночам стоїте в домі Господньому!
2 Підносїте руки ваші до сьвятинї, і хвалїте Господа!
3 Нехай благословить тебе Господь із Сиона, що сотворив небо і землю!
Псалтир 134
1 Аллилуя. Х валїте імя Господа! Хвалїте його, слуги Господнї!
2 Що стоїте в домі Господньому, у дворах дому Бога нашого.
3 Хвалїте Господа, благий бо Господь; сьпівайте псальми імени його, воно бо любе.
4 Бо Господь вибрав собі Якова, Ізраїля - як власність свою.
5 Знаю бо, що Господь великий, і Владика наш понад усїма богами.
6 Все, що Господеві подобається, творить він на небесах і на землї, на морях і в глибинях.
7 Підносить хмари понад землю, дає дощ з блискавками, виводить вітра із сховищ його.
8 Він повбивав перворіднїв в Египтї, від чоловіка до скоту.
9 Явив ознаки і чудеса серед тебе, Египте, над Фараоном і над всїма слугами його;
10 Погромив великі народи, і повбивав потужних царів:
11 Сигона, царя Аморійського, і Ога, царя Базанського, і всї царства Канаанські;
12 І віддав землю їх в наслїддє Ізраїлю, в наслїддє народові свому.
13 Господи, імя твоє вічне; Господи, память твоя з роду в рід.
14 Бо Господь зробить суд над народом своїм, і змилосердиться над своїми слугами.
15 Божища народів - срібло й золото, твориво рук людських.
16 Уста мають, і не заговорять; очі мають, і не бачать;
17 Уші мають, і не чують, і в устах їх нема диху.
18 Рівні їм ті, що роблять їх, кожний, що на їх вповає.
19 Доме Ізраїля, прославляйте Господа! Доме Аарона, прославляйте Господа!
20 Доме Левії, прославляйте Господа! Боячіся Господа, прославляйте Господа!
21 Да буде благословен Господь від Сиона, що живе в Єрусалимі! Аллилуя!
Псалтир 135
1 Х валїте Господа! Він бо благий, милість його вічна.
2 Хвалїте Бога над богами! Бо милість його вічна.
3 Хвалїте Пана над панами! Бо милість його вічна;
4 Він один творить чудеса, бо милість його вічна;
5 Він премудро сотворив небеса, бо милість його вічна;
6 Він утвердив землю над водами, бо милість його вічна;
7 Він сотворив великі сьвітла, бо милість його вічна;
8 Сонце, що має правити в день, бо милість його вічна;
9 Місяць і зорі, що мають правити в ночі, бо милість його вічна;
10 Він покарав Египет на перворіднях, бо милість його вічна;
11 Вивів зміж них Ізраїля, бо милість його вічна;
12 Сильною рукою і піднесеним рамям, бо милість його вічна;
13 Він розполовив Червоне море, бо милість його вічна;
14 І провів Ізраїля крізь його, бо милість його вічна;
15 А Фараона і військо його кинув у Червоне море, бо милість його вічна;
16 Провів нарід свій через пустиню, бо милість його вічна;
17 Погромив царів великих, бо милість його вічна;
18 Повбивав царів потужних, бо милість його вічна;
19 Сигона, царя Аморійського, бо милість його вічна;
20 І Ога, царя Базанського, бо милість його вічна;
21 І землю їх дав в наслїддє, бо милість його вічна;
22 В наслїддє Ізраїлеві, слузї свому, бо милість його вічна;
23 Він спогадав нас, як ми були понижені, бо милість його вічна;
24 Вирятував нас від ворогів наших, бо милість його вічна;
25 Він дає поживу всякому тїлу, бо милість його вічна;
26 Хвалїте Господа небесного! Бо милість його вічна.
Псалтир 136
1 Н ад ріками Вавилона, там сидїли ми і плакали, як Сиона спогадали.
2 На вербах її повішали ми псалтирі наші.
3 Там бо захотїли від нас слова піснї і радостї ті, що в неволю нас забрали, знущались над нами: "Нуте, засьпівайте нам пісень Сионських!"