38 Се перва й велика заповідь.
39 Друга ж подібна їй: Люби ближнього твого, як себе самого.
40 На сих двох заповідях увесь закон і пророки стоять.
41 Як же зібрались Фарисеї, питав їх Ісус,
42 глаголючи: Що ви думаєте про Христа? чий Він син? Кажуть Йому: Давидів.
43 Рече Він до них: Як же се Давид зве Його в дусї Господом, говорячи:
44 Рече Господь Господеві моєму: Сиди по правицї в мене, доки положу ворогів Твоїх підніжком ніг твоїх?
45 Коли ж Давид зве Його Господом, то як же Він син йому?
46 І нїхто не з'умів йому відказати нї слова, й нїхто з того часу не важив ся питати Його нїколи.
Вiд Матвiя 23
1 Рече тодї Ісус до народу, та до учеників своїх,
2 глаголючи: На Мойсейових сїдалищах посїдали письменники та Фарисеї.
3 Тим усе, що скажуть вам держати, держіть і робіть; по дїлам же їх не робіть: говорять бо, й не роблять.
4 Вяжуть бо тяжкі оберемки, що важко носити, й кладуть людям на плечі; самі ж і пальцем своїм не хочуть двигнути їх.
5 Усї ж дїла свої роблять, щоб бачили їх люде: ширять филактериї свої, й побільшують поли в одежі своїй,
6 і люблять перші місця на бенкетах, і перші сїдання по школах,
7 і витання на торгах, і щоб звали їх люде: Учителю, учителю.
8 Ви ж не зовіть ся учителями, один бо ваш учитель - Христос; усї ж ви брати.
9 І отця не звіть собі на землї, один бо Отець у вас, що на небі.
10 І не звіть ся наставниками, один бо в вас наставник - Христос.
11 Більший же між вами нехай буде вам слугою.
12 Хто ж нести меть ся вгору, принизить ся, а хто принизить ся, пійде вгору.
13 Горе ж вам, письменники та Фарисеї, лицеміри! що зачиняєте царство небесне перед людьми; ви бо не входите, й тих, що входять, не пускаєте ввійти.
14 Горе вам, письменники та Фарисеї, лицеміри! що жерете доми вдовиць, й задля виду довго молитесь; тим ще тяжчий приймете осуд.
15 Горе вам, письменники та Фарисеї, лицеміри! що проходите море й землю, щоб зробити одного нововірця, і коли станеть ся, робите його сином пекла, удвоє гіршим вас.
16 Горе вам, проводирі слїпі, що кажете: Хто клясти меть ся церквою, нїчого; хто ж покленеть ся золотом церковним, винуватий!
17 Дурні й слїпі: що бо більше: золото, чи церква, що осьвячує золото?
18 І: Хто клясти меть ся жертівнею, нїчого; хто ж покленеть ся даром, що на нїй, винуватий.
19 Дурні й слїпі: що бо більше: дар, чи жертівня, що осьвячує дар?
20 Оце ж, хто кленеть ся жертівнею, кленеть ся нею і всїм, що зверху неї.
21 І хто кленеть ся церквою, кленеть ся нею й тим, що живе в нїй.
22 І хто кленеть ся небом, кленеть ся престолом Божим і тим, хто сидить на нїм.
23 Горе вам, письменники та Фарисеї, лицеміри! що даєте десятину з мяти, й кропу, й кмину, а залишили важнїще в законї: суд, і милость, і віру. Се повинні були робити, да й того не залишати.
24 Проводирі слїпі, що відцїджуєте комара, верблюда ж глитаєте.
25 Горе вам, письменники та Фарисеї, лицеміри! що очищаєте зверху чашу й блюдо, у серединї ж повні вони здирства та неправди.
26 Фарисею слїпий, очисти перш середину чаші й блюда, щоб і верх їх став ся чистий.
27 Горе вам, письменники та Фарисеї, лицеміри! що подобитесь гробам побіляним, що зверху являють ся гарними, в серединї ж повні кісток мертвих і всякої нечисти.
28 Так і ви зверху являєтесь людям праведні, в серединї ж повні лицемірства та беззаконня.
29 Горе вам, письменники та Фарисеї, лицеміри! що будуєте гроби пророків та украшаєте памятники праведників,
30 і мовляєте: Коли б ми були за часів батьків наших, не були б спільниками їх у крові пророків.
31 Сим же сьвідкуєте самі на себе, що ви сини тих, що вбивали пророків.
32 І ви доповнюйте міру батьків ваших.
33 Змії, кодло гадюче, як утїчете від суду пекольного?
34 Тим же то ось я посилаю до вас пророків, і мудрцїв, і письменників, і одних з них повбиваєте та порозпинаєте, а инших бити мете по школах ваших, та гонити мете від города в город:
35 щоб упала на вас уся кров праведна, пролита на землї від крові Авеля праведного до крові Захарії, сина Варахіїного, що вбили ви між церквою й жертівнею.
36 Істино глаголю вам: Все те прийде на кодло се.
37 Єрусалиме, Єрусалиме, що повбивав єси пророків, і покаменував посланих до тебе! скільки раз хотїв я зібрати дїтей твоїх, як курка збирає курчат своїх під крила, й не схотїли!
38 Оце ж оставляєть ся вам дом ваш пустий.
39 Глаголю бо вам: Не побачите мене від нинї, аж поки скажете: Благословен грядущий в імя Господнє!
Вiд Матвiя 24
1 І, вийшовши Ісус, пійшов із церкви; і приступили ученики Його, показати Йому будівлю церковну.
2 Ісус же рече їм: Чи бачите се все? Істино глаголю вам: Не зостанеть ся тут камінь на каменї, щоб не зруйновано.
3 Як же сидїв на горі Оливній, поприходили до Него ученики самотою, кажучи: Скажи нам, коли се буде? й який знак Твого приходу й кінця сьвіту?
4 І озвавшись Ісус, рече їм: Гледїть, щоб хто не звів вас.
5 Багато бо приходити ме в імя моє, кажучи: Я Христос; і зведуть многих.
6 Чути мете ж про войни й чутки воєнні; гледїть же, не трівожтесь; мусить бо все статись, та се ще не конець.
7 Бо встане нарід на нарід і царство на царство, й буде голоднеча, й помір, і трус по місцях.
8 Все ж се почин горя.
9 Тодї видавати муть вас на муки, й вбивати муть вас; і зненавидять вас усї народи задля імя мого.
10 І тодї поблазнять ся многі, й видавати муть одно одного, й ненавидїти муть одно одного.
11 І багато лжепророків устане, й зведуть многих.
12 І задля намноженого беззаконня, прохолоне любов многих.
13 Хто ж видержить до останку, той спасеть ся.
14 І проповідувати меть ся євангелия царства по всїй вселеннїй на сьвідкуваннє всїм народам; і тодї прийде конець.
15 Оце ж, як побачите гидоту спустїння, що сказав Даниїл пророк, стоячу на місцї сьвятому (хто читає, нехай розуміє),
16 тодї, хто в Юдеї, нехай втїкає на гори;
17 хто на криші, нехай не злазить узяти що з хати своєї;
18 і хто в полї, нехай не вертаєть ся назад узяти одежу свою.
19 Горе ж важким і годуючим під той час!
20 Молїть ся ж, щоб не довелось вам утїкати зимою, анї в суботу:
21 буде бо тодї мука велика, якої не було від настання сьвіту до сього часу, й не буде.
22 І коли б тих днїв не вкорочено, то жодне б тїло не спасло ся; тільки ж задля вибраних укорочені будуть днї тиї.
23 Тодї, коли хто вам скаже: Дивись, ось Христос, або онде; не йміть віри.
24 Устануть бо лжехристи й лжепророки, й давати муть ознаки великі й дива, щоб, коли можна, звести й вибраних.
25 Оце ж наперед сказав я вам.
26 Коли ж скажуть вам: Ось він у пустинї; не виходьте; Ось він у коморах; не діймайте віри.
27 Бо, як блискавка виходить зі сходу та сяє аж до заходу, так буде й прихід Сина чоловічого.
28 Де бо є труп, там збирати муть ся вірли.
29 І зараз після горя днїв тих сонце померкне, й місяць не давати ме сьвітла свого, й зорі попадають із неба, й сили небесні захитають ся.
30 І тодї явить ся ознака Сина чоловічого на небі; й тодї заголосять усї роди землї, і побачять Сина чоловічого, грядущого на хмарах небесних із силою й славою великою.
31 І пішле він ангели свої з голосним гуком трубним, і позбирають вони вибраних його від чотирох вітрів, од кінцїв неба до кінцїв його.
32 Від смоківницї ж навчіть ся приповісти: Коли вже віттє її стане мягке й пустить листє, знайте, що близько лїто.
33 Так само й ви: як оце все побачите, відайте, що близько під дверима.
34 Істино глаголю вам: Не перейде рід сей, як усе теє станеть ся.
35 Небо й земля перейде, слова ж мої не перейдуть.
36 Про день же той і годину нїхто не знає, нї ангели небесні, тільки сам Отець мій.
37 Як же днї Ноєві, так буде й прихід Сина чоловічого.
38 Бо, як були за днїв перед потопом, що їли, й пили, женились, і віддавались, аж до дня, коли увійшов Ной у ковчег,