31 І, як насьміялись із Него, зняли з Него плащ, і надїли на Него одежу Його, й повели Його на розпяттє.
32 Виходячи ж, знайшли чоловіка Киринейського, на ймя Симона; сього заставили нести хрест Його,
33 І прийшовши на врочище (місце) Голгота, чи то б сказати Черепове місце,
34 дали Йому пити оцту, змішаного з жовчю; і, покуштувавши, не хотїв пити.
35 Розпявши ж Його, подїлили одежу Його, кинувши жереб, щоб справдилось, що сказав пророк: Подїлили собі шати мої, й на одежу мою кинули жереб.
36 І, посїдавши, стерегли Його там;
37 і прибили над головою Його написану вину Його: Се Ісус, цар Жидівський.
38 Тодї розпято з Ним двох розбійників, одного по правицї, а другого по лївицї.
39 Мимойдучі ж хулили Його, киваючи головами своїми,
40 і каht="учи: Ти, що руйнуєш церкву, й за три днї будуєш її, спаси ся сам. Коли ти Син Божий, зійди з хреста.
41 Так само ж і архиєреї, насьміхаючись із письменниками та старшими, казали:
42 Инших спасав, а себе не може спасти. Коли Він царь Ізраїлський, нехай тепер зійде з хреста, й ввіруємо в Него;
43 Він уповав на Бога; нехай тепер визволить Його, коли хоче Його; казав бо: Я Син Божий.
44 Так само й розбійники, що були розпяті з Ним, докоряли Йому.
45 Від шестої ж години настала темрява по всїй землї до години девятої.
46 Коло девятої ж години покликнув Ісус великим голосом, глаголючи: Ілі, Ілі лама савахтані; те єсть: Боже мій, Боже мій, чом мене покинув єси?
47 Деякі ж, що там стояли, почувши, казали: Що Ілию кличе сей.
48 І зараз, побігши один із них, і взявши губку, сповнивши оцтом і, настромивши на тростину, поїв Його.
49 Останнї ж казали: Нехай; побачимо, чи прийде Ілия спасати Його.
50 Ісус же, знов покликнувши великим голосом, зітхнув духа.
51 І ось завіса церковня роздерлась надвоє од верху до низу, й земля затрусилась, і скелї порозпадались;
52 і гроби порозкривались; і многі тїла сьвятих усопших повставали,
53 і, вийшовши з гробів після воскресення Його, поприходили у сьвятий город, і показались многим.
54 Сотник же да ті, що були з ним і стерегли Ісуса, побачивши трус і те, що сталось, полякались тяжко, кажучи: Справдї, Божий Син був сей.
55 Було там багато й жінок, що оддалеки дивились, котрі прийшли слїдом за Ісусом із Галилеї, служачи Йому.
56 Між ними була Мария Магдалина, й Мария, мати Яковова та Йосиїна, й мати синів Зеведеєвих.
57 Як же настав вечір, прийшов чоловік заможний з Ариматеї, на ймя Йосиф, що й сам учив ся в Ісуса.
58 Сей, приступивши до Пилата, просив тїла Ісусового. Тодї Пилат і звелїв оддати тїло.
59 І взявши тїло Йосиф, обгорнув його плащеницею чистою,
60 положив його у новім своїм гробі, що висїк у скелї; й прикотивши великого каменя до дверей гробу, одійшов.
61 Була ж там Мария Магдалина й друга Мария, і сидїли навпроти гроба.
62 Завтрішнього ж дня, що після пятницї, зібрались архиєреї та Фарисеї до Пилата,
63 кажучи: Пане, згадали ми, що той обманщик казав, ще живий: Через три днї встану.
64 Звели ж оце стерегти гроба до третього дня, щоб прийшовши ученики Його в ночі, не вкрали Його, й не сказали народові: Устав із мертвих; і буде остання омана гірша первої.
65 Сказав же їм Пилат: Маєте сторожу: йдїть забезпечте, як знаєте.
66 Вони ж, пійшовши, забезпечили гріб, запечатавши камінь, із сторожею.
Вiд Матвiя 28
1 Після ж вечора субітнього, як почало свитати в одну із субіт, прийшла Мария Магдалина та друга Мария подивитись на гріб.
2 І ось трус великий став ся, ангел бо Господень, зійшовши з неба, прийшов, відкотив камінь від дверей, і сїв на нїм.
3 Був же вид його як блискавиця, й одежа його біла як снїг.
4 Од страху ж його затрусились ті, що стерегли його, й стали наче мертві.
5 Озвав ся ж ангел і рече до жінок: Не лякайтесь, знаю бо, що Ісуса розпятого шукаєте.
6 Нема Його тут; устав бо, як казав. Ідїть подивить ся на місце, де лежав Господь.
7 І хутко вертайтесь і скажіть ученикам Його, що встав із мертвих, і ось попередить вас у Галилею; там Його побачите: Ось я вам сказав.
8 І, вийшовши хутко від гробу із страхом і великою радостю, побігли сповістити учеників Його.
9 Як же йшли вони сповіщати учеників Його, аж ось Ісус зустрів їх, глаголючи: Радуйте ся: Вони ж, приступивши, обняли ноги Його, й поклонились Йому.
10 Тодї рече до них Ісус: Не лякайтесь; ійдїть сповістїть братів моїх, щоб ійшли в Галилею; і там мене побачять.
11 Як же йшли вони, аж ось деякі з сторожі, прийшовши в город, сповістили архиєреїв про все, що сталось.
12 І, зібравшись вони з старшими й зробивши раду, дали доволї срібняків воїнам,
13 говорячи: Кажіть, що ученики Його в ночі прийшовши вкрали Його, як ми спали.
14 І як дочуєть ся про се ігемон, ми вговоримо його, й вас безпечними зробимо.
15 Вони ж, узявши срібняки, зробили, як їх навчено; й рознеслось слово се у Жидів аж до сього дня.
16 Одинайцять же учеників пійшли в Галилею, на гору, куди повелїв їм Ісус.
17 І, побачивши Його, поклонились Йому; инші ж сумнились.
18 І, приступивши Ісус, промовив до них, глаголючи: Дана менї всяка власть на небі й на землї.
19 Ійдїть же навчайте всї народи, хрестячи їх в імя Отця, і Сина, й сьвятого Духа,
20 навчаючи їх додержувати всього, що я заповідав вам; і ось я з вами по всї днї, до кінця сьвіта. Амінь.
Вiд Марка 1
1 Почин євангелиї Ісуса Христа, Сина Божого,
2 як написано в пророків: Ось я посилаю ангела мого перед лицем Твоїм, що приготовить дорогу Твою перед Тобою.
3 Голос покликуючого в пустинї: Готовте дорогу Господню, простими робіть стежки Його.
4 Появивсь Йоан, хрестячи в пустинї, й проповідуючи хрещеннє покаяння на прощеннє гріхів.
5 І виходила до него вся сторона Юдейська й Єрусалимцї, й хрестились від него всї в ріцї Йорданї, сповідаючи гріхи свої.
6 Був же Йоан одягнений у верблюжий волос і в пояс шкуряний на поясницї своїй; а їв сарану та дикий мед;
7 і проповідував, глаголючи: Гряде потужнїщий над мене слїдом за мною; у Него недостоєн я, нахилившись, розвязати ремінь обувя Його.
8 Я хрестив вас водою, Він же хрестите ме вас Духом сьвятим.
9 І сталось тими днями: Прийшов Ісус із Назарету Галилейського, й охрестивсь у Йоана в Йорданї.
10 І, зараз вийшовши з води, побачив небеса, що відчинились, і Дух, як голуб, злинув на Него.
11 І зійшов голос із небес: Ти єси Син мій любий, що я вподобав.
12 І зараз Дух випровадив Його в пустиню.
13 І був там у пустинї днїв сорок, спокушуваний од сатани; й пробував з дикими зьвірми; й ангели служили Йому.
14 Як же видано Йоана, прийшов Ісус у Галилею, проповідуючи євангелию царства Божого,
15 і глаголючи: Що сповнив ся час, і наближило ся царство Боже. Покайтесь і віруйте в євангелию.
16 Ходячи ж понад морем Галилейським, побачив Симона та Андрея, брата його, як вони закидали невід у море; були бо рибалки.
17 І рече до них Ісус: Ійдїть слїдом за мною, то зроблю, що станетесь ловцями людей.
18 І, зараз покинувши неводи свої, пійшли слїдом за Ним.
19 І, відійшовши трохи дальше звідтіля, побачив Якова Зеведеєвого та Йоана, брата його, так само в човнї, налагоджуючих неводи.
20 І зараз покликав їх; і, покинувши батька свого Зеведея в човнї з наймитами, пійшли слїдом за Ним.
21 І приходять у Капернаум; і зараз субітнього дня, увійшовши в школу, навчав.
22 І дивувались наукою Його, навчав бо їх яко маючий власть, а не як письменники.
23 І був у них у школї чоловік з духом нечистим; і закричав,
24 кажучи: Остав! що нам і Тобі, Ісусе Назарянине? чи прийшов єси погубити нас? Знаю Тебе, хто єси: Сьвятий Божий.
25 І погрозив йому Ісус, глаголючи: Мовчи й вийди з него.
26 І стрепенувши його дух нечистий, і закричавши голосом великим, вийшов з него.
27 І полякались усї так, що питали один в одного, говорячи: Що се таке? що се за наука така нова? що по власти й духам нечистим повелїває, і слухають Його?