21 А щоб і ви знали про мене, що я роблю, усе скаже вам Тихик, любий брат і вірний слуга в Господї,
22 котрого я й послав до вас, щоб ви знали про наші справи, і щоб він утїшив серця ваші.
23 Мир браттю і любов з вірою від Бога Отця і Господа Ісуса Христа.
24 Благодать з усїма, хто любить Господа нашого Ісуса Христа в незотлїнню. Амінь.
До филип'ян 1
1 Павел та Тимотей, слуги Ісуса Христа, до всїх сьвятих у Христї Ісусї, що в Филипах, з єпископами і дияконами:
2 Благодать вам і мир від Бога, Отця нашого, і Господа Ісуса Христа.
3 Дякую Богу моєму при всякому споминї про вас,
4 (завсїди в кожній молитві моїй за всїх вас з радощами молячись,)
5 за товаришуваннє ваше в благовістї від первого дня й досї,
6 впевнившись про те, що хто розпочав у вас добре дїло, звершувати ме аж до дня Ісуса Христа.
7 Яко ж праведно єсть менї се думати про всїх вас, тим що маю вас у серцї і у вязницї моїй і в оборонї і в утвердженню благовістя, вас усїх, спільників моїх благодати.
8 Бог бо менї сьвідок, як я люблю усїх вас по милости Ісус-Христовій.
9 І про се молюсь, щоб любов ваша ще більш та й більш достаткувала у розумі і у всякому чуттї,
10 щоб допевнитись вам, що лучче, і щоб були чисті і непорушені в день Христа,
11 сповнені овощами праведности через Ісуса Христа на славу й хвалу Божу.
12 Хочу ж, щоб ви, браттє, зрозуміли, що те, що сталось менї, більш на користь благовістя вийшло,
13 так що кайдани мої в Христї обявились у всьому судищі і по всїх инших (місцях),
14 і більше братів у Господї, упевнившись кайданами моїми, ще більш осьмілились без страху глаголати слово.
15 Деякі з зависти та перекору, а инші з доброї волї проповідують Христа.
16 Инші з перекору проповідують Христа, не щиро, думаючи завдати горя кайданам моїм,
17 а другі з любови, знаючи, що я за оборону благовістя (в кайданах) лежу.
18 Що ж бо? тільки все таки, чи для виду, чи по правдї, Христос проповідуєть ся; і я сим радуюсь і радувати мусь.
19 Знаю бо, що се обернеть ся на моє спасеннє вашою молитвою і поміччю Духа Ісус-Христового,
20 по дожиданню і надїї моїй, що нї в чому не осоромлюсь, а з усією сьміливостю, як завсїди, так і тепер звеличить ся Христос у тїлї моїм, чи то життєм, чи то смертю.
21 Бо життє менї Христос, а смерть надбаннє.
22 Коли ж жити менї тїлом, се менї овощ дїла, то що й вибрати, не знаю.
23 Тїсно бо менї від обох, маючи бажаннє розвязатись (із тїлом), та з Христом бути; багато бо воно лучче.
24 А щоб пробувати в тїлї, се нужнїщ ради вас.
25 І певно знаю, що зістанусь (у тїлї) і пробувати му з усїма вами на вашу користь і радість віри,
26 щоб ваша похвала много достаткувала в Христї Ісусї, як прийду знов до вас.
27 Тільки достойно благовістя Христового живіть, щоб, чи я прийду та побачу вас, чи то й не буду між вами, почув про вас, що стоїте в одному дусї, і однією душею боретесь за віру євангелську,
28 і не жахаючись нї в чому від противників; се їм явний знак погибелї, а вам спасення, і воно від Бога.
29 Бо вам дано, що до Христа, не тільки в Него вірувати, та задля Него й страждати,
30 маючи ту ж боротьбу, яку в менї видїли, і тепер чуєте про мене.
До филип'ян 2
1 Коли ж оце (є) утїшеннє в Христї, або яка одрада любови, коли (є) яка спільність духа, коли (є) яка милость і милосердє,
2 то сповнїть мою радість, щоб однаково думали, одну любов маючи, один дух і один розум.
3 Нїчого (не роблячи) перекором або з марної слави; а смирним розумом один одного вважаючи більшим себе.
4 Не про своє кожен, а також про другого (справи) кожен дбайте.
5 Так бо нехай думаєть ся у вас, як і в Христї Ісусї,
6 котрий, бувши в образї Божому, не вважав хижацтвом бути рівним Богу;
7 тільки ж умалив себе, прийнявши вид слуги, бувши в подобиї чоловічому,
8 і здававшись видом, яко чоловік, принизив себе, бувши слухняним аж до смерти, смерти ж хрестної.
9 Тим же і Бог Його високо вознїс, і дав Йому імя, більше всякого імени,
10 щоб в імя Ісусове приклонилось усяке колїно, що на небі, і на землї, і під землею,
11 і щоб усякий язик визнавав, що Господь Ісус Христос у славу Бога Отця.
12 Тим же, любі мої, яко ж завсїди слухали ви мене, не тільки як се за мого побиту між вами, а й тепер ще більш за моїм непобитом, із страхом і трепетом про своє спасеннє дбайте.
13 Бог бо се робить у вас, щоб і хотїти (вам) і робити по (Його) вподобі.
14 Усе робіть без нарекання і розбирання,
15 щоб ви були безвинними і чистими, дїтьми Божими непорочними серед лукавого і розворотного роду, що між ними ви сияєте як сьвітила в сьвітї,
16 держачи (перед ними) слово життя, на похвалу менї в день Христів, що не дурно ходив я, анї дурно працював.
17 Та хоч і приносять мене в жертву і служеннє віри вашої, я (тим) радуюсь і веселюсь із усїма вами.
18 Тим же самим і ви радуйтесь і веселїть ся зо мною.
19 Уповаю ж в Господї Ісусї незабаром послати до вас Тимотея, щоб і менї радїти душею, довідавшись про вас.
20 Нїкого бо не маю рівного (йому) душею, щоб (так) щиро дбав про вас.
21 Усї бо свого шукають, а не Ісус-Христового.
22 Ви ж досьвід його знаєте; тим, що як батькові дитина, так він служив зо мною в благовістї.
23 Сього ж оце надїюсь послати зараз, скоро тільки довідаюсь, як воно буде зо мною.
24 Маю ж надїю в Господї, що й сам скоро прийду.
25 Вважав же я потрібним послати до вас Єпафродита, брата й товариша мого в працї і боротьбі, а вашого посла й слугу в потребі моїй.
26 Яко ж бо жадав (бачити) всїх вас і тужив тим, що ви чули, що він нездужав.
27 Бо й нездужав мало що не до смерти, та Бог помилував його; не його ж тільки, та й мене, щоб не було менї смутку на смуток.
28 Оце ж скоріщ послав я його, щоб ви, побачивши його знов, зрадїли, та й я меньше мав смутку.
29 Прийміть же оце його в Господї з усякими радощами, і таких держіть у повазї,
30 тим що він за дїло Христове був близько смерти, не дбаючи про своє життє, аби сповнити недостаток служення вашого менї.
До филип'ян 3
1 На останок, браттє моє, радуйтесь у Господї. Те ж саме писати вам менї не противно, для вас же певно.
2 Остерегайтесь собак, остерегайтесь лихих робітників, остерегайтесь відрізання.
3 Ми бо обрізаннє, которі духом Богу служимо, і хвалимось в Ісусї Христї, а не в тїлї надїємось,
4 хоч і я маю також надїю в тїлї. Коли хто инший думає надїятись у тїлї, то я тим більш, -
5 обрізаний восьмого дня, з роду Ізраїлевого, з колїна Беняминового, Євреїн з Євреїв, по закону Фарисей,
6 по ревности гонив я церкву, по праведности законній непорочен.
7 Та що було менї надбаннєм, те вважав я за втрату ради Христа.
8 Так оце я все вважаю за втрату ради вищого розуміння Христа Ісуса, Господа мого, ради котрого я все втеряв, і вважаю все за сьміттє, аби придбати Христа,
9 та й явитись у Ньому, не маючи моєї праведности, що від закону, а (маючи) ту, що вірою Христовою (здобувається), праведність від Бога у вірі,
10 щоб розуміти Його, і силу воскресення Його, і спільність мук Його, приподоблюючись смерти Його,
11 аби тільки достигнути до воскресення мертвих.
12 Не тим, щоб уже я достиг, або вже був звершений; гоню ж, чи не достигну того, за що і Христос Ісус достиг мене.
13 Браттє, я про себе не думаю, що я вже достиг; одно ж (роблю), забуваючи вже те що позаду, і сягаючи по те, що спереду,
14 біжу до метжаѸ по нагороду вишнього поклику Божого в Христї Ісусї.
15 Скільки оце (нас) звершених, се думаймо, і коли що инакше думаєте, то й се Бог вам одкриє.
16 Тільки ж (те), до чого ми достигли, (єсть) одним правилом жити і те саме думати.
17 Приподоблюйтесь до мене, браттє, і вважайте, хто так ходить, яко ж маєте за взір нас.
18 (Многі бо ходять, про котрих не раз говорив я вам, тепер же й плачучи говорю, про ворогів хреста Христового,