7 Богам народів, що навкруги вас, близько до тебе, чи далеко від тебе, від одного кінця землї до другого кінця землї,
8 То не приставай на волю його і не слухай його; і нехай не знайде він ласки в очах твоїх, і не змилосердься до його, і не сховаєш його;
9 Нї! ти повинен вбити його. Рука твоя буде перва на страту його, а потім рука всього люду,
10 І побєш його каміннєм, щоб погиб. Він бо хотїв відвернути тебе від Господа, Бога твого, що вивів тебе з Египту, із дому неволї.
11 І ввесь Ізраїль мусить слухати і боятись, щоб не було більше такого злочину серед вас.
12 Коли в якому містї, що дав тобі на оселю Господь, Бог твій, доведеться тобі почути таке:
13 Появились люди, сини Беліяла, між вами і підмовили жителїв міста вашого, говорючи: Нумо, будем служити богам иншим, яких не знали ви,
14 То мусиш докладно розвідати і дослїдити допитом; якже сьому правда, і річ зовсїм певна, що вчинено огидну гидоту серед вас,
15 То побєш гострим мечем жителїв міста того, і обречеш його і все, що в йому, і скотину їх гострим мечем.
16 І всю здобич позносите ви на оболоннє їх, і місто і всю здобич, усе до крихти, спалите вогнем перед Господом, Богом ѰлЂвоїм. І буде воно на віки руїною і вже більше не буде збудоване.
17 І нїщо обречене не зістанеться в руцї твоїй, щоб Господь усмирив ярість гнїва свого, і явив тобі милосердє своє, і змилосердивсь над тобою і намножив тебе, як клявся батькам твоїм,
18 Коли послухаєш голосу Господа, Бога твого, і сповняти меш всї заповідї його, що сьогоднї заповідаю тобі, щоб ти чинив усе, що праве перед очима Господа, Бога твого.
Повторення Закону 14
1 Ви дїти Господа, Бога вашого; за мерцем не робити мете нарізок і не будете стригти бров ваших:
2 Ти бо люд сьвятий у Господа, Бога твого; і вибрав він тебе, щоб ти був людом наслїддя із усїх народів, які на лицї земному.
3 Не їсти меш нїчого гидкого.
4 Ось яку скотину можна вам їсти: воли, вівцї й кози,
5 Оленя й ланю і буйвола і сарню і зубра і дику козу і дику вівцю,
6 І всяку скотину, що має ратицї, і то зовсїм розчіплені ратицї, і що ремигає між скотиною.
7 Тільки ось яких не можна вам їсти зміж ремигаючих і з таких, що мають розчіплені ратицї: верблюда й зайця і крілика; бо вони ремигають, та не мають роздїлених ратиць: будуть вони нечисті про вас;
8 І безрогу; бо хоч має вона розчіплені ратицї, та не ремигає: буде вона нечиста про вас. Мясива їх не їсти мете і до трупу їх не доторкати метесь.
9 Ось яких можна вам їсти із усього, що в водї: все, що має сплави і луски, можна вам їсти;
10 А всього, в чого нема сплавів і луски, ви не їсти мете; буде воно нечисте про вас.
11 Всяку чисту птицю можна вам їсти.
12 Та ось яких зміж неї не можна вам їсти: орла і перебийнога і морського орла,
13 І сокола і лунака і коршуна всякої породи,
14 І всякого вороння,
15 І струся самця і самицї і морської чайки і всякого яструба,
16 І пугача й ібиса й лебедя,
17 І пеликана й сипа й рибалки,
18 І бузька і чаплї всякої породи, і вудвода і нетопира;
19 І всяка крилата гадина нечиста про вас буде; не їсти мете її.
20 Всяку чисту птицю можна вам їсти.
21 Не їсти мете трупу; приходньові, що в оселї твоїй, можеш дати, щоб їв його, або продавати меш чужоземцеві; ти бо єси люд сьвятий у Господа твого. Не варити меш козеняти в молоцї матері його,
22 Давати меш вірно десятину з усього доходу посїву твого, що в полї виросте, рік в рік.
23 І їсти меш перед Господом, Богом твоїм, на місцї, що вибере він, щоб там сьвятилось імя його, десятину зерна твого, вина твого і олїї твоєї, і перваки твоєї буйної й дрібної скотини, щоб ти навчавсь поки життя боятись Господа, Бога твого.
24 А коли дорога буде далека для тебе, так що не зможеш туди нести його, тому що далеко до того місця, що Господь, Бог твій, вибере, щоб там поставити імя своє, коли благословить тебе Господь, Бог твій,
25 Так оддай його за гроші, і завяжи гроші в себе в руцї, та й іди до місця того, що вибере Господь, Бог твій.
26 І купиш там за гроші те, чого бажає душа твоя, буйну, чи дрібну скотину, вино й напиток, і все, чого бажає душа твоя; та й їсти меш там перед Господом, Богом твоїм, і веселити мешся сам і дім твій.
27 І Левита, що в оселї твоїй, не покинеш; нема бо в його з тобою паю і наслїддя.
28 А при кінцї трьох років віддїлиш десятину з усього вроджаю твого за сей рік, та й зложи се в оселї твоїй.
29 І прийде Левит, бо в його нема паю і наслїддя з тобою, і зайда і сирота і вдова, що живуть у твоїй оселї, та й їсти муть вони до сита, щоб благословив тебе Господь, Бог твій, у всякому дїлї рук твоїх, що робити меш.
Повторення Закону 15
1 При кінцї кожних сїм років робити меш відпуст.
2 А робити меш відпуст ось як: Кожний, хто пожичив кому, подарує пожичку, що дав її рукою своєю ближньому свому. Не буде напирати на ближнього свого чи на брата, бо обявлено відпуст Господнїй.
3 Від чужоземця можна тобі вимагати; а те, що маєш в брата твого, те мусить відпустити йому рука твоя;
4 Нехай же не буде в тебе вбогого. Бо Господь благословити ме тебе достатком у землї, що Господь, Бог твій, дає тобі в наслїддє, щоб була твоя,
5 Як тільки будеш пильно слухати голосу Господа, Бога твого, і дбати меш, щоб сповняти всї заповідї, що заповідаю тобі сьогоднї.
6 Бо Господь, Бог твій, благословив тебе, як сам обіцяв тобі; і ти давати меш пожичку на застав багацько народам, сам же ти не брати меш жадної пожички на застав; і панувати меш над багацько народами, над тобою ж не панувати муть вони.
7 Коли буде в тебе вбогий чоловік, хто небудь із братів твоїх, в якій оселї твоїй, у землї твоїй, що дає тобі Господь, Бог твій, то не будеш твердий серцем і не зачиниш руки твоєї перед бідним братом твоїм.
8 Нї, ти відчиниш руку твою і даси йому на застав, скілько йому треба для недостатку його.
9 Бережись, щоб не зродилась грішна думка в серцї твоїм, як скажеш собі: надходить семий рік, рік відпуѼиЁту! Та й станеш дивитись лихим оком на вбогого брата твого, і не даси йому нїчого, і нарікати ме він на тебе перед Господом і буде на тобі гріх.
10 Давай щиро і не сердься, як давати меш йому; бо за се благословить тебе Господь, Бог твій, у всякому дїлї рук твоїх і в усьому, що чиниш руками твоїми.
11 Вбогі бо люди нїколи не переведуться на землї; тим то я тобі й заповідаю, говорючи: Ти мусиш відчиняти руку твою для брата твого, для злиденного твого і для вбогого твого в землї твоїй.
12 Коли буде проданий тобі брат твій, Єврей чи Єврейка, та прослужить шість років в тебе, так у семому роцї відпустиш їх від себе на волю.
13 Тільки ж бо, як відпускати меш його від себе на волю, то не подоба тобі відпускати його з порожнїми руками.
14 Ти надїлиш його щедро із твоєї дрібної скотини та й з току твого і з виноточила твого; чим тебе Господь, Бог твій, благословив, з того й даси йому.
15 І памятай, що ти був рабом в Египецькій землї, та що Господь, Бог твій, визволив тебе; тому заповідаю тобі сьогоднї ті речі.
16 Коли ж станеться, що він до тебе скаже: Не пійду від тебе, тому може що він любить тебе і дім твій, або що добре йому в тебе жити,
17 Так возьмеш ти шило та й проколеш його в ухо до дверей, і буде він до віку тобі рабом; так само зробиш і з рабинею твоєю;
18 Нехай не буде тобі тяжко випустити його на волю; бо заробляв він тобі удвоє більше як наймитова плата, сїм років; і благословити ме тебе Господь, Бог твій, у всьому, що ти робиш.
19 Усї перваки самцї, що зродяться тобі із дрібної скотини твоєї, присьвятиш Господеві, Богу твому. Не поставиш до роботи первака твого бугая, і не стригти меш первака з дрібної скотини твоєї.
20 Перед Господом, Богом твоїм, їсти меш їх тво року на місцї, що вибере Господь, Бог твій, ти сам і дім твій.
21 Коли ж у його та буде яка хиба, чи кульгаве, чи сьліпе воно, не приносити меш його в жертву Господу, Богу твому.