26 Два ж чоловіки остались в таборі: один на імя Ельдад, а другий на імя Медад. І спустивсь на них дух, були вони записані, та не виходили до намету, і стали вони пророкувати в таборі.
27 І прибіг якийсь молодик, та й розказав Мойсейові кажучи: Ельдад і Медад пророкують у таборі.
28 І відказав Йозуа Нуненко, що вслуговував Мойсейові з малку, і каже до Мойсея: Добродїю мій, заборони їм.
29 І каже йому Мойсей: Чого ти ревнуєш за мене? Нехай би ввесь люд Господень зробивсь пророками, і щоб Господь послав на них духа свого.
30 І вернувся Мойсей до табору, він і старші мужі Ізрайлеві.
31 І повіяло вітром від Господа, і нанесло перепелиць від моря, і накидало їх у табір, на день ходи в один бік і на день ходи в другий, навкруги табору до двох локтів поверх землї.
32 І вийшли люди, і збирали перепелицї увесь той день і всю ніч, і ввесь день другий; хто мало назбирав, у того було десять гомерів; і розложили їх собі про запас округи табору.
33 Ще ж було мясиво між зубами їх, ще не з'їли його, а гнїв Господень запалав на людей, і вдарив Господь їх тяжким помором.
34 І назвали врочище те Киброт-Гаттаава*; бо там поховано людей, що були ласі.
35 Од Киброт-Гаттаави рушив люд до Газероту; і зупинились вони в Газеротї.
Числа 12
1 Миряма ж та Арон нарікали на Мойсея за молодицю Кушицьку, що взяв її: бо Кушицьку молодицю взяв він для себе.
2 І мовляли вони: Хиба ж тільки до Мойсея промовляв Господь? Хиба ж і не до нас так само промовляв він? І почув се Господь.
3 А Мойсей та був собі вельми тихий чоловік понад усї люде, що були на землї.
4 І промовив Господь нараз до Мойсея, до Арона, і до Мирями: Ідїть, ви троє, у соборний намет.
5 І зійшов Господь у хмарному стовпі, та й став коло входу в намет, і покликав Арона і Миряму; і вийшли вони обоє.
6 І рече: Ось вислухайте слова мої: Коли єсть пророк між вами, так се я, Господь, у видїнню йому відкриваюсь, ві снї говорю з ним.
7 Не такий слуга мій Мойсей. Він вірний в цїлім домі моїм;
8 Устами до уст розмовляю з ним, не у видїнню, і не в загадках, а образ Господнїй бачить він. Як же не боялись ви говорити проти Мойсея, проти слуги мого?
9 І запалав гнїв Господа проти них; і відійшов він.
10 І відступила хмара від соборного намету; Миряма ж несподівано зробилась прокаженною, біла мов снїг. І обернувсь Арон до Мирями, аж бачить вона прокажена.
11 І каже Арон до Мойсея: Ой лихо, добродїю мій! Не лїчи нам за гріх те, що по дурному вчинили ми, і за те, чим провинили.
12 Нехай вже не буде вона така, наче тая мертва дитина, що в неї тїло, як вийде з материної утроби, до половини зогнило!
13 І кликав Мойсей до Господа, говорючи: Ой, Боже, молю тебе, приверни їй здоровля!
14 І рече Господь Мойсейові: А коли б отець її та плюнув їй у вічі, хиба ж би вона не була осоромлена на сїм день? Нехай зачинять її на сїм день за табором, а потім можуть приняти її до себе.
15 І зачинено її за табором на сїм день, і не рушав люд в дорогу, аж як прилучено Миряму.
16 Потім рушив люд од Газерота та й отаборивсь у Паран степу.
Числа 13
1 І рече Господь Мойсейові:
2 Пішли людей на розглядини в Канаан землю, що дам її синам Ізрайлевим; по одному чоловікові з батьківських поколїнь їх пошлете їх, кожного князя спроміж їх.
3 І післав їх Мойсей із Паран степу, по слову Господньому, саміх таких людей що були голови в синів Ізрайлевих.
4 А се ймення їх: Від поколїння Рубенового, Шамуа Сакуренко;
5 Від поколїння Симеонового, Шафат Хоріенко;
6 Від поколїння Юдиного, Калеб Єфуненко;
7 Від поколїння Іссахарового, Їгаль, син Йосифа;
8 Від поколїння Ефраїмового, Гозей Нуненко;
9 Від поколїння Беняминового, Пальтїй Рафуенко;
10 Від поколїння Зебулонового, Гаддієль Содіенко;
11 Від поколїння Йосифового, роду Манассеєвого, Гаддій Сузіенко;
12 Від поколїння Данового, Аммієль Гемалїенко;
13 Від поколїння Ассерового, Сефур Михайленко;
14 Від поколїння Нефталїєвого, Нагбій Вафсіенко;
15 Від поколїння Гадового, Геуель Махізенко.
16 Се імення мужів громадських, що їх післав Мойсей розгледїти землю. Гозейю ж Нуненка назвав Мойсей Йозуа.
17 І післав їх Мойсей розгледїти Канаан землю, кажучи їм: Ідїте сюди на полудне, та й зійдете на гору.