28 І возьми данину для Господа від тих, що становились у військові лави: одну душу із пятьсот, з людей та з буйної скотини та з ослів та з дрібної скотини;
29 Із їх половини возьмеш се та й оддаси Елеазарові сьвященникові як жертву возношення Господеві.
30 А з половини, що дістанеться синам Ізрайлевим, возьмеш одну душу із пятьдесять, із людей, та з буйної скотини, та з ослів, та з дрібної скотини, з усякої скотини; і віддаси Левітам, що доглядають храмини Господньої.
31 І вчинили Мойсей та Елеазар сьвященник так, як заповідав Господь Мойсейові.
32 І була добич, оставшаяся від захопленого, що захопив люд військовий, така: дрібної скотини шістьсот і сїмдесять і пять тисяч,
33 А буйної скотини сїмдесять і дві тисячі,
34 А ослів шістьдесять і одна тисяча;
35 Що ж до душ людських, то було дївчат, що не знали ложа мужнього, всїх, трийцять і дві тисячі душ.
36 А друга половина, пай тих, що стояли у військових лавах, була по перелїченю така: дрібної скотини триста трийцять сїм тисяч і пятьсот.
37 А данина для Господа з дрібної скотини була: шістьсот сїмдесять і пять штук;
38 А буйної скотини було трийцять і шість тисяч, з того данина для Господа була: сїмдесять і дві штуки;
39 А ослів було трийцять тисяч і пятьсот, а данина для Господа з них шістьдесять і одна штука;
40 Душ же людських було шіснайцять тисяч, а з них данина для Господа трийцять і дві душі.
41 І віддав Мойсей Елеазарові, сьвященникові, данину на жертву возношення Господеві, як повелїв Господь Мойсейові.
42 А з половини, що випала синам Ізрайлевим, що віддїлив Мойсей від другої половини, що була для людей військових,
43 Була ж половина, що випала для громади, така: триста трийцять сїм тисяч і пятьсот штук малої скотини,
44 Та буйної скотини: трийцять і шість тисяч,
45 Та ослів: трийцять тисяч і пятьсот,
46 Та й душ людьких: шіснайцять тисяч душ.
47 А з половини, що випала синам Ізрайлевим, взяв Мойсей одну душу із пятьдесять, із людей та із скотини, та й віддав Левітам, що доглядали храмини Господньої; так як заповідав Господь Мойсейові.
48 І приступили до Мойсея воєводи та тисячники та сотники, та й промовили до Мойсея:
49 Слуги твої перелїчили військових людей, що поручені нам, і не бракує з нас нї одного чоловіка:
50 І оце ж приносимо ми приніс Господеві, що хто знайшов із золотих річей: обручки, ланьцюжки, перстенї, сережки й намиста, щоб відправити за душі наші покуту перед Господом.
51 І взяли в них Мойсей та Елеазар сьвященник золото всїлякої штучної роботи.
52 І було всього золота, принесеного в жертву возношення Господеві шістьдесять тисяч сїмсот і пятьдесять секлїв, від тисячників і від сотників.
53 Люде ж військові грабили кожен для себе.
54 І взяли Мойсей та Елеазар сьвященник золото у тисячників і сотників, і внесли його в соборний намет, як спомин від синів Ізраїля перед Господом.
Числа 32
1 Було ж в синів Рубена і в синів Гада буйної скотини багато, велика тьма; і бачили вони, що Язер земля і Гілеад земля як раз годяться про скотину.
2 І прийшли синове Гадові й синове Рубенові, та й промовили до Мойсея і Елеазара сьвященника й до князїв громадських так:
3 Атарот та Дибон та Язер та Нимра та Гесбон та Єлале та Себам та Небо та Бейон,
4 Земля, що побив Господь перед громадою Ізрайлевою, се земля про скотину.
5 І сказали вони: Коли знайшли ми ласку в очах твоїх, оддай сю землю слугам твоїм у державу, не переводь нас через Йордань.
6 І каже Мойсей синам Гадовим та синам Рубеновим: Так браттє ваше пійде на війну, а ви ту зостанетесь?
7 Чого ж одхиляєте ви серце синів Ізрайлевих, щоб перейти в он тую землю, що надїлив їм Господь?
8 Так зробили батьки ваші, як я посилав їх у Кадес-Барнеа, розгледїти землю:
9 Вони добрались до долини Есколя і розглянули землю; а потім відхилили вони серце синів Ізраїля, щоб вони не йшли в землю, що надїлив їм Господь.
10 І запалав Господь гнївом того часу і поклявся словами:
11 Люде ті, що вийшли з Египту, від двайцяти років і старше, не побачять землї, що про неї я клявся Авраамові, та Ізаакові та Яковові, бо не зовсїм слухали вони мене.
12 Окрім Калеба, сина Ефуна Кенизїя та Йозея Нуненка; сї бо завсїди ійшли слїдом за Господом.
13 І запалав Господь гнївом проти Ізраїля, і допустив, щоб він блукав по степу сорок років, аж поки не вимерло все кодло, що коїло ледарство перед очима Господа.