8 А се ймення хоробрих силачів у Давида: Ісбозет Ахаманїй, головний між трьома; він підняв списа свого на вісїмсот мужів, і побив їх заразом.
9 Після його йде між трьома невміраками Елеазар, син Дода Ахового. Він належав до тих трьох хоробрих, що з Давидом поругали Филистіїв зібраних до війни;
10 Ізрайлитяне виступили були проти них, а він став і стинав Филистіїв покіль рука в його втомилась і неначе приросла до меча. І дарував Господь того дня велику побіду, й військо йшло за ним тільки задля пліндрування.
11 Після його йде Самма Агенко, Гарарій. Раз зібрались Филистії в Тирію. Там була нива, засїяна сочовицею. Як же люде повтїкали перед Филистіями,
12 Зупинився він серед ниви, оборонив її й побив Филистіїв. І подав Господь тодї велику подуж.
13 Одного разу троє сих силачів з трийцятьох прийшли до Давида в часї жнив в печеру Одоллам, тим часом, як ватага Филистіїв стояла в долинї Рефаїмів.
14 Давид був тодї там в утвердженому місцї, а залога Филистійська стояла в Бетлеємі.
15 І схотїлось Давидові пити, й каже він: Хто б добув менї води з колодязя коло ворот Бетлеємських?
16 І пробились трьох тих силачів через табор Филистійський, набрали води з колодязя Бетлеємського та й принесли Давидові. Та він не схотїв пити її, і вилив на жертлиу в славу Господеві,
17 І сказав: Сохрани мене, Господи, від того, щоб я таке чинив! Се кров сьмільчаків, що важили життєм своїм, ійдучи по неї! й не схотїв її пити. От що чинили отті три невміраки!
18 Й Абесса, брат Йоабів, Саруєнко, був головним з трьох инших. Він убив своїм списом триста чоловіка, й був славним між тими трьома.
19 Між сими трьома був він знатнїщий, й був їх отаманом, тим же трьом первим не був рівня.
20 Банея, син Йодая, мужа хороброго, великий дїлами, із Казеїла. Він убив двох синів Ариїла з Моабу. Раз, як упав снїг, убив він лева в ямі;
21 Сей же вбив і велетня Египтїя. Египтїй держав списа в руцї, він же пійшов із палицею на його, вирвав у Египтїя списа з руки та й положив його власним його списом.
22 Таке дїло вчинив Банея Йодаєнко; й був він славний між трьома невміраками;
23 Між трийцятьма був він у шанобі, та первим трьом не був рівня. Давид поставив його найблизшим своїм прибічником.
24 (А се ймена прочих силачів Давидових:) Асаїл, брат Йоабів, був між трийцятьма; далїй Елханан Доденко з Бетлеєму;
25 Самма з Хароду, Елика з Хароду;
26 Херець із Палту; Іра Ікешенко з Текої;
27 Ебіезер із Анатоа, Мебуннай із Гуші;
28 Залмон із Ахоху, Магарай з Нетофу;
29 Хелеб Бааненко з Нетофу; Іддай Рибаєнко з Гиви, Беняминїй;
30 Банея з Пирату; Іддай з Нахле-Гаашу;
31 Абі-Албон із Арби, Азмавет із Бархуму;
32 Еліахба з Саалбону, з синів Яшена - Йонатан;
33 Сама з Гарару; Ахіам Сараренко з Арару;
34 Елифелет, син Ахасбая Магахатового, Еліам Ахитофеленко з Гиламу;
35 Гезро з Кармелю; Паарай Арбій;
36 Ігал Натаненко з Зоби, Банїй з Гаду;
37 Зелек Аммонїй, Нахарай з Бероту, зброєноша Йоабів Саруєнків;
38 Іра з Ітрі, Гареб із Ітрі;
39 Урія Гетїй. Усїх трийцять і сїм.
2-а Самуїлова 24
1 І запалав ізнов Господень гнїв на Ізраїля, й побудив Давида розказати: Йди, перелїчи Ізраїля й Юду:
2 І повелїв царь воєводї Йоабові: Пройди по всїм поколїнням Ізрайлевим од Дана та й до Берсаби й перелїчіть народ, щоб менї знати лїк народу.
3 І відказав Йоаб цареві: Господь, Бог твій, нехай ще стільки намножить народу, скілько його є, та ще й сто разів стільки, а добродїй мій й царь нехай дожиє сього; та на що й про що захотїлось сього мойму добродїєві й цареві?
4 Та мусїв Йоаб з отаманнєм чинити по царському наказові. От і пійшов Йоаб із отаманнєм від царя, щоб складати перелїк народу Ізраїльського.
5 І перейшли вони Йордань та й роспочали рахубу в Ароері по правому боцї города, що стоїть посеред долини Гадової по дорозї Язеру;
6 Тодї прибули в Галаад та й пройшли до землї Тахтим-Годші, й прибули в Дан-Яан і обійшли Сидон;
7 І прибули в замок Тирський й в усї городи Хивіїв і Канаанїїв, і вийшли на полуднє Юдеї в Бирсабію;
8 Пройшовши так по всьому царству, прийшли через девять місяцїв і двайцять день в Ерусалим.
9 І подав Йоаб цареві перелїк, що зроблено при переглядї народу, й налїчено Ізрайлитян вісїм сот тисяч мужів сильних і спосібних до війни, а Юдеїв пятьсот тисяч.
10 Та вдарила Давида совість після того, як він звелїв перелїчити люд. І промовив Давид до Господа: Тяжко провинив я тим, що вчинив тепер, але молю тебе, Господи, прости гріх раба твого, бо я вельми (збуяв) нерозумно вчинив.