36 Двайцять і пять год було віку Йоакимові, як він став царем, а одинайцять лїт царював у Ерусалимі. Матїр його звали Зебудда Федаіївна, з Руми.
37 І чинив він те, що Господеві не до вподоби, притьма як предки його чинили.
2-а царiв 24
1 За його часу напа New Навуходонозор, царь Вавилонський, й Йоаким був його підневоленим три годи, та потім відпав од нього.
2 І насилав Господь на нього ватаги Халдеїв і ватаги Сирийцїв, і орди Моабіїв та орди Аммонїїв, - напускав їх на Юду, щоб витратити його, по слову Господньому, що виповідав через слуги свої пророки.
3 По приказу Господньому склалось воно над Юдою, щоб відкинути його од лиця свого задля гріхів Манассіїних, за все, що він коїв;
4 Та за кров безвинних, що проливав, так що сповнив Ерусалим безвинною кровю, - сього не схотїв Господь простити.
5 Инше про Йоакима й про все, що він чинив, прописане в лїтописї царів Юдиних.
6 І спочив Йоаким із батьками своїми, а його син Ехонїя став царем намість його.
7 Царь же Египецький не рушав більш із землї своєї, бо царь Вавилонський забрав усе від Египецького потока та й до Евфрат-ріки, що було царя Египецького.
8 Вісїмнайцять год віку було Ехонїї, як він настав царем, а три місяцї царював він у Ерусалимі. Матїр його звали Нехушта Елиатанівна, з Ерусалиму.
9 І чинив він таке, що Господеві не до вподоби, притьма як чинив отець його.
10 Того часу підступили слуги Навуходонозорові, царя Вавилонського, під Ерусалим, і город опинився в облязї.
11 І прийшов Навуходонозор, царь Вавилонський, під город, як слуги його облягали його.
12 І вийшов Ехонїя, царь Юдейський, до царя Вавилонського, він і мати його й слуги його, князї його й скопцї його, - й узяв його царь Вавилонський, на восьмому роцї свого царювання;
13 І повивозив усї скарби з храму Господнього й скарби з царської палати; та й порозбивав увесь посуд золотий, що поробив Соломон, царь Ізраїлський, у храму Господньому, по слову Господньому;
14 І вивів увесь Ерусалим у полон, усїх князїв, і все хоробре військо - десять тисяч, до того всї теслї й слюсарі: нїкого не зосталось опріч убогих людей землї.
15 І одвів він Ехонїю в Вавилон, і матїр цареву й жінок царевих і скопцїв його, й знатнїх землї позаймав у полонь з Ерусалиму в Вавилон.
16 До того й усїх спосібних до зброї сїм тисяч, і ремісників тисячу, - всїх мужів сильних і хоробрих позаймав царь Вавилонський в неволю у Вавилон.
17 І зробив царь Вавилонський дядька його Матанїю намість його царем, та й перемінив імя його на Седекію.
18 Двайцять і один рік віку було Седекії, як зроблено його царем, а одинайцять год царював він у Ерусалимі. Матїр його звалась Хамуталь Ереміївна, з Либни.
19 І чинив він неправедність в очах Господнїх, притьмя як чинив Йоаким.
20 Гнїв Господень був над Ерусалимом та над Юдою такий, що він відкинув їх від обличчя свого. І одпав Седекія од царя Вавилонського.
2-а царiв 25
1 І сталось: у девятому роцї свого царювання, у десятому місяцї, в десятий день місяця, прийшов Навуходонозор, царь Вавилонський, з усією військовою потугою своєю під Ерусалим та й облїг його, й насипав кругом його обляговий вал.
2 Сим робом опинився город ув облязї до одинайцятого року царя Седекії.
3 На девятий день місяця опанувала голоднеча город і люде не мали що їсти.
4 І зроблено проломину в городї, й втекли всї воївники у ночі кріз ворота між двома мурами, що коло царського саду, (Халдеї ж облягали город навкруги) - та й царь утїк дорогою на рівнину пустинї.
5 Військо ж Халдейське погналось за царем, та й наз
<огнали вони його в Ерихонському степу, тим часом як його військо покинуло його.
6 І вхопили царя та й повели його до царя Вавилонського в Риблу, а сей вирік йому засуд:
7 Закололи синів Седекіїних перед очима його, Седекію ж ослїпили, закували в кайдани, та й повели в Вавилон.
8 У пятому ж місяцї, на семий день місяця, - се є в девятнайцятому роцї Навуходонозоровому, царя Вавилонського прибув Навузардан, отаман прибічників, слуга царя Вавилонського, в Ерусалим,
9 Та й спалив храм Господень і царську палату й усї будинки в Ерусалимі;
10 І мури навкруги Ерусалиму зруйнували всї полки Халдейські, що були з отаманом над прибічниками.
11 А останок люду, що зоставались у городї, та втекачі, що повтїкали були до царя Вавилонського, й прочий народ простий вивів Навузардан, отаман прибічників;
12 Тільки немногих убогих людей у землї зоставив отаман прибічників виноградарями та пахарями.