Выбрать главу

21 І де є в сьвітї такий народ, як твій народ Ізраїль, сей єдиний народ на землї, задля котрого приходив Бог, щоб придбати його собі в народ, і прославити своє імя через велике й страшне дїло - через прогнання поган зперед лиця народу твого, що його визволив єси з Египту.

22 Ти вчинив народ твій Ізраїля своїм власним народом по віки, й ти, Господи, став йому Богом.

23 А тепер, Господи, слово, що ти сказав про твого слугу й про дом його, справди по віки, й вчини, як сказав єси.

24 І нехай звеличиться імя твоє по всї вічні часи, щоб говорили: Господь Саваот, Бог Ізрайлїв, - він є Богом над Ізраїлем! і дім слуги твого Давида нехай стоїть твердо перед лицем твоїм.

25 Задля того, що ти Боже мій, виявив слузї твойму, що збудуєш дом йому, набрав слуга твій відваги, молитись оце перед тобою.

26 Оце ж, Господи, ти Бог, і ти сказав про слугу твого таке добро!

27 Почни ж благословляти дом слуги твого, щоб він повік стояв перед лицем твоїм. Бо коли ти, Господи, поблагословиш, то буде він благословен по віки!

1-а Паралипоменон 18

1 Після сього побив Давид Филистіїв і підневолив їх, і взяв Гет та залежні від його міста з рук Филистіїв.

2 До того побив Моабіїв, і стали Моабії невольниками Давидовими, платячи йому данину.

3 Дальше побив Давид Адраазера, царя Собського, в Ематї, як він саме був у дорозї, утвердити свою власть при ріцї Евфратї.

4 І забрав в його Давид тисячу возів, сїм тисяч кінноти й двайцять тисяч піхоти, і поламав Давид усї вози, зіставивши з їх тільки сто.

5 Дамаські Сирийцї прийшли були на поміч Адраазерові, цареві Собському, але Давид побив двайцять дві тисячі Сирийцїв.

6 І поставив Давид в Дамаській Сириї військо оборонне, і стали Сирийцї Давидовими підданими, платячи йому дань. І допомагав Господь Давидові скрізь, куди він було нї обернеться.

7 І забрав Давид золоті щити, що були в слуг Адраазерових, і принїс їх в Ерусалим.

8 А з Тивхати, та з Куна, міст Адраазерових, взяв Давид дуже багато мідї. З неї поробив Соломон мідяне море й стовпи й мідяний посуд.

9 І почув Той, царь Емату, що Давид побив усе військо Адраазера, Собського царя,

10 І послав Йорама, сина свого, до царя Давида, поздоровити його й подякувати за те, що він воював з Адраазером і побив його, - бо Той воювався з Адраазером - і (принїс з собою) посуд золотий, срібний та мідяний;

11 І присьвятив се царь Давид Господеві вкупі з сріблом та золотом, що забрав у всїх народів: в Ідумеїв, Моабіїв, Аммонїїв, Филистіїв та в Амаликіїв.

12 Абесса ж Саруєнко побив Ідуміїв в Соляній долинї - вісїмнайцять тисяч;

13 І поставив в Ідумеї військо оборонне й стали всї Ідумії Давидовими підданими. Господь допомагав Давидові скрізь, куди він повертався.

14 І царював Давид над усїм Ізраїлем, і чинив суд і справедливість всему народові свойму.

15 Йоаб Саруєнко гетьманував над військом, Йосафат же Ахилуденко списував дїї;

16 А Садок, Ахитубів син, та Ахимелех, син Абіятарів, були сьвященниками, а Суса писарем;

17 А Банея Йодаєнко був над хелетеями та фелетеями, Давидові ж сини - першими дворянами.

1-а Паралипоменон 19

1 Після сього помер Наас, царь Аммонїйський, а замість його став царем його син.

2 І подумав Давид: Покажу я спожалїннє Аннонові Наасенкові, бо його батько був ласкавий до мене. І послав Давид посланцїв потїшити його по батькові його. І прибули Давидові слуги в Аммонїйський край до Аннона, щоб потїшити його.

3 Але Аммонїйські князї сказали Аннонові: Невже ж ти думаєш, що Давид так поважав твого батька, що послав до тебе потїшителїв? Чи ж не задля того прийшли його слуги до тебе, щоб розвідатись та роздивитись по землї, а опісля спустошити її?

4 І взяв Аннон Давидових урядників, і пообголював їх, і попідтинав їм одежу до половини по клуби, та й пустив їх.

5 І пійшли вони. Як же дійшла чутка до Давида про сих людей, послав він їм на зустріч, - бо їх дуже знеславили, - й сказав царь: Загайтесь у Ерихонї, доки повідростають ваші бороди, аж тодї вертайтесь.

6 Коли ж спізнали Аммонїї, що стали ненавидними Давидові, то послав Аннон та Аммонїї тисячу талантів срібла, щоб найняти собі вози та їздецїв із Сириї Мезопотамської, і з Сириї Маахової та з Соби.

7 І найняли собі трийцять і дві тисячі возів, і царя Мааха з його народом, котрі прийшли й стали станом перед Медевою. Та й Аммонїї позбірались із своїх міст і виступили на війну.

8 Як почув про се Давид, то послав Йоаба з усїм військом із найхоробрійших.

9 І виступили Аммонїї й впорядкувались до битви при міській брамі, а царі, що прийшли, окроме на полі.