7 Бо безбожна Готолїя та її сини обдерли дом Божий і все присьвячене для дому Господнього вжили для Баалів.
8 І звелїв царь, і зробили одну скриньку, й вмістили її при ввіходї в дом Господнїй знадвору.
9 І оповістили по Юдеї та Ерусалимі, щоб зносили Господеві данину, що її Мойсей, слуга Божий, наложив на Ізрайлитян у пустинї.
10 І зрадїли всї старшини і ввесь народ, і зносили та складали в скриню доти, доки вона не стала повна.
11 А коли наставав час, що скриню приносили через левітів до урядників царських, і коли вони бачили, що там багато срібла, тодї приходив писар царський та довірений первосьвященника, й висипали зо скринї, й відносили її, та й ставили на своє місце. Так робили вони по всяк день і зібрали силу срібла.
12 І віддавали його царь та Йодай виконувачам робіт при домі Господньому, а вони наймали камянотесів та теслїв до понови дому Господнього, і ковалїв та гамарників до піддержування дому Господнього.
13 І робили майстрі, й довершувалась понова їх руками, й привели дом Божий до належного стану й скріпили його.
14 А коли все скінчили, то принесли цареві та Йодаєві останок срібла; й пороблено з його посуд для дому Господнього, посуд до служби й до всепалення, чаші та инчий золотий та срібний посуд. І приносили всепалення в домі Господньому безперестанно, доки жив Йодай.
15 І постарівся Йодай і, поживши доволї, помер; сто трийцять років було йому, як він умер.
16 І поховали його в Давидовому містї при царях, бо він чинив добре в Ізраїлї, для Бога й для дому його.
17 Та після Йодаєвої смертї поприходили князї Юдейські, підлещуючись до царя; і царь почав їх слухати.
18 І покинули дім Господа, Бога батьків своїх, і стали служити в посьвячених гаях ідолам, - і був гнїв Господень на Юду та Ерусалим за цю їх провину.
19 І посилав до їх пророків, щоб навернути їх до Господа, й вони вмовляли їх, але ті не слухали.
20 І найшов Дух Божий на Захарію, сина сьвященника Йодая, і став він на вишинї перед народом і промовив до їх: Так говорить Господь: Чом ви нарушуєте прикази Господнї? Не вийде воно вам на хосен; і коли ви покинули Господа, то й він вас покине.
21 І змовились проти його, і вбили його каміннєм, по приказу царя, в дворі дому Господнього.
22 І не спогадав царь Йоас на добродїйство, що вчинив йому Йодай, батько його, і вбив сина його. І як він умірав, то сказав: Нехай бачить Господь і нехай відплатить!
23 А коли минув рік, виступило проти його військо Сирийське, і прийшли в Юдею й в Ерусалим, і повбивали споміж народу всїх старшин у народї, а ввесь здобуток, забраний в їх, послали цареві в Дамаск.
24 Хоч військо Сирийське прийшло було в невеликому числї людей, та Господь віддав в їх руку превелике множество за те, що покинули Господа, Бога батьків своїх. Та й над Йоасом вчинили вони суд;
25 Як вони вийшли від його, лишаючи його в тяжкій хворобі, то слуги його вчинили змову проти його за кров сина Йодаєвого, сьвященника, й вбили його в постелї його, і він умер. І поховали його в Давидовому містї, та не поховали його в царському гробовищі.
26 Ті ж, що вчинили змову проти його, були: Завад, син Шимеати Аммонїйки, та Егозавад, син Шимрити Моабійки.
27 Про синів його і про многі пророцтва проти його, та про будови коло дому Божого написано в книзї царів. І став царем син його Амасія замість його.
2-а Паралипоменон 25
1 Двайцять пять років було Амасії, як став царем, а двайцять девять років царював він у Ерусалимі: його мати звалась Егоаддань із Ерусалиму.
2 І чинив він угодне в очах Господнїх, та не з щирого серця.
3 Як скріпилось його царство, тодї він повбивав слуг своїх, що вбили царя, батька його.
4 Та дїтей їх не повбивав, через те, що написано в законї, в книзї Мойсейовій, де Господь заповів, говорючи: не належить вбивати батьків за дїтей, а дїтей не належить вбивати за батьків, але кожний за свою провину повинен умерти.
5 І зібрав Амасія Юдеїв і поставив їх по поколїннях під власть тисячників та сотників, усїх Юдеїв і Беняминїїв, і перелїчив їх від двайцяти років і старших, і знайшов їх триста тисяч чоловіка добірнїх, що могли вступити в військо й орудувати списом та щитом.
6 Та ще найняв сто тисяч Ізрайлитян хоробрих воінів за сто талантів срібла.
7 Але прийшов до його чоловік Божий та й сказав: Царю! нехай не йде з тобою військо Ізраїлське, бо нема Господа з Ізрайлитянами, з усїма синами Ефраїмовими.