31 І говорив Господь дальше й сказав до Йова:
32 Чи буде той, хто перечиться з Вседержителем, ще вчити? Хто дорікає Богові, нехай же й відповідає йому!
33 І відказав Йов Господеві й промовив:
34 Ось я нужденний; що можу я відказати тобі? Я кладу руку мою на уста собі.
35 Раз я говорив - та тепер говорити не стану; - навіть два рази, та більш не буду.
Йов 40
1 І відказав Господь Йовові з бурі й промовив:
2 Підпережи чересла твої, як мужові годиться: я питати мусь у тебе, а ти говори менї.
3 Ти хочеш опрокинути присуд мій, хочеш винуватити мене, щоб себе якось оправдити?
4 Чи така ж рука у тебе, як рука у Бога! Чи з'умієш загріміти таким голосом, як він?
5 А нуж, одягнись у величчє й славу, украси себе сяєвом і пишнотою;
6 Вилий строгість гнїву твого, позирни на гордих і смири їх:
7 Поглянь на всїх зарозумілих і принизи їх, та зітри безбожних таки на місцях їх;
8 Закопай всїх їх у землю й лиця їх покрий тьмою.
9 Тодї й я признаю, що правиця твоя може рятувати тебе.
10 Ось бегемот*: Я создав його так само, як і тебе; він їсть траву, як віл;
11 Його сила в бедрах його, а крепкість його в мяснях черева його;
12 Махає він хвостом, неначе кедром, а бедра в його - з жил, мов сїтка, помотаних;
13 Ноги в його, як мідяні труби; костї - мов залїзні прути;
14 Се - верх доріг (дїл) Божих; тільки Творець може наблизити до його меча свого;
15 Гори дають йому поживу, там граються всї зьвірята польові;
16 Він під гілястими деревами лягає, в сховищах рогізних і в болотах;
17 Листаті дерева окривають його своєю тїнню, ивина надводня обіймає його;
18 Ось він пє з ріки й не страхаєсь; байдуже йому, нехай би й Йордань полилась у рот йому.
19 Чи ж візьме хто його в очах його (приступом), й чи проколе йому носа шилом.
20 Чи можеш ти вудкою витягнути (з води) левіятана* а верівкою вхопити за язик його?
21 Чи вправиш ти в ніздрі йому каблучку? Чи проколеш іглою челюсть йому?
22 Чи благати ме тебе він і говорити лагідно з тобою?
23 Чи ввійде він в умову з тобою, й ти візьмеш його собі на завсїди за слугу?
24 Чи, мов пташкою, будеш ним забавлятись, і звяжеш його про дївчаток твоїх?
25 Чи товариші влову будуть продавати його, чи з купцями Хананейськими будуть паюватись?
26 Чи зможеш ти проколоти списом його шкіру, або голову його рибячою острогою?
27 Наложи на його руку й запамятай собі тую боротьбу, - більш того не зробиш!
Йов 41
1 Марна се була б надїя, (його спіймати); тільки спогляне на тебе, так і помертвієш.
2 Нема такого відважного, хто б посьмів непокоїти його, (хиба тільки я, бо) хто може остоятись перед лицем моїм?
3 Хто менї що дав уперед, щоб я мав віддавати йому? все що є скрізь під небом, все воно моє!
4 Не замовчу й про члени його, про силу й красну будову його!
5 Хто зможе зняти верхню одежу з його, або хто наближиться до подвійних челюстий його?
6 Хто ворота в його в пелцї відчинив би? Круг зубів його - страх-трепет, кругом зубів його страх!
7 Крепкі щити (тїло) його - се красота: вони сковані до купи лускою, неначе печаткою твердою;
8 Одна до одної прилягає так тїсно, що не пройде й воздух проміж них;
9 Одна на другій лежить щільно, щеплені й не розлїплюються.
10 Чхне він - аж заблисне, а очі в його, мов війки в ранньої зорі;
11 З пельки в його виходять, неначе поломє, вискакують огняні искри.
12 З ніздер дим димить, як із кипячого горшка або казана.
13 Подихом він роздуває (мов) у кузнї вуголь, а з пащі в його виходить поломє.
14 Сила ж в його в шиї, а вперід його страх.
15 Все мясне в його тїлї, мов злите з собою твердо, (від нїчого) не дрогне.
16 Серце в його тверде, наче камінь, збите в купу, мов спід у жорнах.
17 Як метнеться він, невміраки в страсї, зомлївають із переляку.
18 Меч, що вдарить його, одскочить, не вдїє нїчо нї спис, нї стріли нї панцир.
19 Залїзо йому - солома, мідь - трюхле дерево.
20 Дочка (стріла) лука не оберне його до втечі, а каміннє з пращі - се йому полова.
21 Друк - у його бадиллє, а як свисне дарда, він осьміхнеться.
22 Каменюки під ним гострі, а він лежить на зуб'ї в грязї.
23 Глибиня кипить під ним, мов у казанї, а вода морська - неначе кипуче мастило.
24 За собою стежку сьвітлу (в водї) зоставляє; глибінь (від піни), як би посивіла.
25 Рівнї він на землї не має; він сотворений, щоби не боятись.