Псалтир 75
1 Проводиреві хора; при струнах; псальма Асафова, пісня. ; б ідомий Бог в Юдеї, велике імя його в Ізраїлї,
2 І в Салемі оселя його, а дім його на Сионї.
3 Там переломив він блискавки-стріли лука, щит, меч і війну.
4 Ти величнїй, ти сияєш краще над хижі гори.
5 Одважні серцем здобичею стали; обняв їх сон; і нїхто із сміляків не знайшов рук своїх.
6 Від погрому твого, Боже Якова, напав твердий сон коня і колесницю.
7 Ти страшенний, і хто устоїть перед тобою, як гнїв твій запалає.
8 Ти дав почути суд твій з неба; земля, злякавшись, занїміла,
9 Як Бог встав на суд, щоб спасти всїх покірних на землї.
10 Бо гнїв людський прославить тебе; останком гнїву підпережешся.
11 Робіть і сповняйте обітницї Господеві, Богу вашому; нехай принесуть дари свої страшенному всї, що кругом него.
12 Він відбере духа князям, він страшенний для царів землї.
Псалтир 76
1 Проводиреві хора: під Едутун; псальма Асафова. Г олос мій до Бога, я буду взивати; мій голос до Бога, і він вислухає мене.
2 В день тїсноти моєї шукав я Господа; простирав в ночі руки мої без устанку; душа моя марно шукала одради.
3 Спогадав я Господа, і застогнав: став я думати, і знемігся духом.
4 Ти держав повійки очей моїх; я стревожився і відняло менї мову.
5 Спогадав я днї давні, лїта віків минувших.
6 Згадав в ночі піснї мої; думав-гадав я в серцї моїм, і дух мій допитувався:
7 Чи по віки відкине Господь, і не явить більше ласки своєї?
8 Хиба на завсїди конець добротї його? Скіньчились слова з роду в рід?
9 Чи забув Бог милосердуватись? Хиба він зачинив в гнїві милосердє своє?
10 Тодї сказав я: Нездужаю. Згадаю про лїта правицї Всевишнього,
11 Про дїла Господа; про чудеса днедавні згадаю;
12 Буду думати-гадати про всї дїла твої, розмишляти о дїяннях твоїх.
13 Боже! Дорога твоя у сьвятинї; хто такий Бог великий, як ти, Боже?
14 Ти Бог той, що чудеса творить, ти явив між народами силу твою.
15 Ізбавив народ твій рамям твоїм, синів Якова й Йосифа.
16 Тебе побачили води, Боже, води побачили тебе і - злякались; безоднї здрігнулись.
17 Линуло з хмар водою; од тучі роздався голос, і стріли твої миготїли.
18 З вихром розносився голос грому твого, блискавки осьвічували круг земний; земля задрожала і задуднїла.
19 Через море веде дорога твоя й стежки твої, через великі води, і тропи твої невідомі.
20 Ти провадив народ твій як стадо, рукою Мойсея і Аарона.
Псалтир 77
1 Наука Асафа. С лухай, народе мій, науки моєї! Прихилїть ухо ваше до слів уст моїх!
2 Вітворю уста до приповістї, роскажу загадки з перед віків давних;
3 Про котрих ми чули і знаємо, і що їх розсказували нам батьки наші.
4 Не втаїмо перед синами їх, будучим родам, звіщаючи хвалу Господа, і його потугу, і чудеса, котрі він сотворив.
5 Він бо поставив сьвідченнє своє в Якові, і положив закон в Ізраїлї, заповідаючи батькам нашим, щоб синам своїм переказали.
6 Щоб знав їх рід будучий, сини, що народитись мають, щоб і вони встали і синам своїм росказали,
7 Щоб на Бога вповали, і про дїла Божі не забували, і заповідї його сповняли,
8 І не були, як батьки їх, рід непокірний і ворохобливий, рід, що не статкував серцем, котрого дух не був вірний Богу.
9 Сини Ефремові, оружні сагайдачні, кинулись назад в день бою.
10 Не сповнили завіту Божого, і не схотїли ходити в законї його.
11 Забули дїла його і чудеса його, котрі явив їм.
12 Він сотворив чудеса перед батьками їх, в землї Египецькій, на полї Зоан.
13 Він роздїлив море, і дав їм перейти, звелївши водам загатою, як ті вали, стояти.
14 І провадив їх в день під хмарою, і цїлу ніч при сьвітлї огня.
15 Пробивав скелю в пустинї, і щедро, як з глибинї, напував їх.
16 Велїв потокам із скелї плисти, і водї річками збігати.
17 Вони ж не покидали проти його грішити, і Всевишнього в пустинї гнївити.
18 І скушали Бога в серцях своїх, просячи поживи для похотї своєї.
19 І говорили вони проти Бога, кажучи: Чи може Бог приготовити стіл у пустинї?
20 Бач, скелю пробив він, і бризнула вода, і заклекотїли потоки; чи зможе він дати хлїба? Або чи дасть мяса народові свому?
21 Тим то, як почув Господь, розгнївont>вся і поломя запалало проти синів Якова, і гнїв піднявся проти Ізраїля.
22 Бо не вірили вони Богові, і не вповали на спасеннє його.