5 Нехай осоромляться і відступлять всї ненавидячі Сиона!
6 Нехай будуть, як трава на криші, що скорше сохне, нїж вирвуть її,
7 Котрою жнець не наповнить жменї своєї, нї вязальниця лона свого;
8 А прохожі не скажуть: Помагай Бог вам! Благословимо вас імям Господнїм.
Псалтир 129
1 Посходня пісня. З глибинї кличу до тебе, Господи!
2 Господи, почуй голос мій! Нехай слухи твої повернуться до голосу мого благання!
3 Коли ти, Господи, будеш памятати несправедливостї, - Господи, хто встоїть?
4 Та в тебе є помилуваннє, щоб люде благовіли перед тобою.
5 Надїюсь на Господа; душа моя надїється, і вповаю на слово його.
6 Душа моя дожидає Господа, більше як сторожа ранку, як сторожі ранку.
7 Вповай, Ізраїлю, на Господа! Бо в Господа милість і багацтво спасення в його.
8 І він спасе Ізраїля від всїх несправедливостей його.
Псалтир 130
1 Посходня пісня Давидова. Г осподи! Не виноситься серце моє, нї гордують очі мої; і не ганяю за речами, що за великі і за дивні для мене.
2 Чи не втихомирив я і не заспокоїв душу мою, як відлучене дитятко при матері своїй? Душа моя, як відлучена дитинка, в мене.
3 Вповай, Ізраїлю, на Господа від нинї по віки.
Псалтир 131
1 Посходня пісня. С погадай, Господи, Давида і всї скорби його.
2 Як він клявся Господеві, робив обітницю могучому Богу Якова:
3 "Не ввійду до шатра дому мого, не ляжу на постелї відпочити;
4 Не дам спати очам моїм, нї дрімати повікам моїм,
5 Поки не знайду для Господа оселї, дому для Бога Якова!"
6 Ось ми чували про неї в Ефратї, знайшли її на полях Яарських*.
7 Ходїмо, ввійдемо до дому його, поклонимось у підніжя ніг його!
8 Встань, Господи, поступи на місце спокою твого, ти і скеня сили твоєї.
9 Сьвященники твої нехай правдою зодягнуться, а угодники твої нехай торжествують!
10 Задля Давида, слуги твого, не відсилай від себе лице помазанця твого!
11 Клявся Господь Давидові правдою, не відступить він від неї: З плоду тїла твого посаджу на твоїм престолї.
12 Коли сини твої хоронити муть заповіт мій і велїння мої, котрих навчу їх, то й сини їх по всї ча сЁи седїти муть на твоїм престолї.
13 Бо Господь вибрав собі Сиона, бажав його собі за оселю.
14 Ось місце мого вічного спокою; ту оселюся, бажав бо я того.
15 Буду щедро благословити їду його, вбогих його хлїбом до сита нагодую.
16 Сьвященників спасеннєм зодягну, і побожні люде його радуватись будуть.
17 На тому місцї дам рости рогові Давида; я приготовив сьвітильника для помазанця мого.
18 Ворогів його соромом покрию, а на йому сияти ме корона його.
Псалтир 132
1 Посходня пісня Давидова. Г лянь, як добре і як любо, коли брати жиють вкупі!
2 Як пахуще миро на голові, що на бороду спадає, на бороду Аарона, що спадає на край одежі його;
3 Як роса Єрмонська, що на горби Сиона спадає; там бо післав Господь людям благословеннє і життє по віки.
Псалтир 133
1 Посходня пісня. Н уте, прославляйте Господа, всї слуги Господнї, що по ночам стоїте в домі Господньому!
2 Підносїте руки ваші до сьвятинї, і хвалїте Господа!
3 Нехай благословить тебе Господь із Сиона, що сотворив небо і землю!
Псалтир 134
1 Аллилуя. Х валїте імя Господа! Хвалїте його, слуги Господнї!
2 Що стоїте в домі Господньому, у дворах дому Бога нашого.
3 Хвалїте Господа, благий бо Господь; сьпівайте псальми імени його, воно бо любе.
4 Бо Господь вибрав собі Якова, Ізраїля - як власність свою.
5 Знаю бо, що Господь великий, і Владика наш понад усїма богами.
6 Все, що Господеві подобається, творить він на небесах і на землї, на морях і в глибинях.
7 Підносить хмари понад землю, дає дощ з блискавками, виводить вітра із сховищ його.
8 Він повбивав перворіднїв в Египтї, від чоловіка до скоту.
9 Явив ознаки і чудеса серед тебе, Египте, над Фараоном і над всїма слугами його;
10 Погромив великі народи, і повбивав потужних царів:
11 Сигона, царя Аморійського, і Ога, царя Базанського, і всї царства Канаанські;
12 І віддав землю їх в наслїддє Ізраїлю, в наслїддє народові свому.
13 Господи, імя твоє вічне; Господи, память твоя з роду в рід.
14 Бо Господь зробить суд над народом своїм, і змилосердиться над своїми слугами.
15 Божища народів - срібло й золото, твориво рук людських.
16 Уста мають, і не заговорять; очі мають, і не бачать;