26 Що оцет зубам а дим очам, те лїнивий тим, що послугуються ним.
27 Господень страх днїв причиняє, безбожного ж лїта скоротяться.
28 Дожиданнє праведних - радість, а надїя безбожних погибне.
29 Безвинному дорога Господня - твердиня, а страх беззаконникам.
30 Праведний по вік не схитнеться, безбожники ж не пожиють на землї.
31 Праведного уста родять мудрість, язик же злющий буде витятий.
32 Праведного уста знають, що добре й гарне, уста же безбожних добро на зло перевертають.
Приповiстi 11
1 Невірна вага - се гидота у Господа; вірна вгодна йому.
2 За гордощами приходить сором; де покора, там мудрість.
3 Щирим буде провідницею їх безвинність, а зрадливих погубить їх лукавість.
4 Богацтво не поможе в день гнїву, тільки правда спасе від смертї.
5 Правдивість рівняє праведному стежки його, безбожний же через свою безбожність гине.
6 Правдивого рятує з біди правда його, а беззаконників спіймає їх беззаконність.
7 Умре безбожний, мре з ним і надїя його, чого ждуть беззаконні, те з ними погибне.
8 Праведник спасеся з біди, а намість його попадає в неї безбожник.
9 Устами губить зрадник ближнього свого, та праведники рятуються своєю прозорністю.
10 Як праведним щастить, радується місто, а як безбожникам погибель, бувають веселощі.
11 Словами добрими праведників росте у гору город, а устами безбожників занепадає.
12 Недоумок висказує погорду ближньому свому, а розумний чоловік мовчить.
13 Хто переносчиком живе, той таємницю виявлює, а вірний чоловік таїть справу.
14 Де нема управи, там занепадає народ, де ж райцїв досить, там йому дїється добре.
15 Біди собі напитує, хто за другого дає поруку; хто ж ненавидить поруку, той безпечен.
16 Жона обичайна славу здобуває, а трудящі приходять до богацтва.
17 Милосердний чоловік чинить добро душі своїй, а жорстокий замучує тїло своє.
18 Безбожний робить роботу безнадїйну-непевну; хто ж сїє правду, тому певна нагорода.
19 Праведність веде до життя, а хто простує до злого, простує до смертї.
20 Гидота Господу переворотні серцем, але любі йому, хто в невинностї ходить.
21 Можна заручити, що ледачий не уйде кари, а рід праведного буде захований.
22 Що в рилї у свинї золотий колець, те краса в женщини безумної.
23 Бажаннє праведних - одно лиш добро, дожиданнє безбожних - гнїв.
24 Той сипле щедро, й йому ще прибуває, а другий на міру скупий, та й все біднїшає.
25 Добродїйна душа буде насичена; хто щедро надїляє, й сам надїлен буде.
26 Хто приховує вроджай, того клянуть люде, а на голову продаючого - благословеннє.
27 Хто дбає про добро, той знаходить ласкавість, а хто шукає зла, до того воно й приходить.
28 Хто лиш на статки вповає, той упадає, а праведні, як лист, зазеленїють.
29 Хто розстроює домівку свою, одержить в наслїддє вітер; і дурний буде рабом мудрого.
30 Доробок праведного - дерево жизнї, й мудрий пригортає серця.
31 Така відплата праведникові (вже) на землї, а тим більше безбожному й грішникові.
Приповiстi 12
1 Хто любить науку, той любить знаннє, хто ж гнївен за докір, той безрозумен.
2 Добрящий знайде в Господа ласку, а чоловіка підступного він осудить.
3 Не скріпить себе чоловік безбожеством, а корінь праведних не схитнеться.
4 Жена честивая - вінець чоловікові, ледача ж - мов та гниль у костях його.
5 Думки у праведних - про те, що правда, а задуми безбожних - зрада.
6 Безбожних слова - укладаннє засїдок, щоб кров пролити, уста ж праведних - щоб рятувати їх.
7 Доторкнись, нещастє безбожних - а вже й нема їх, а дім праведних стоїть.
8 О скілько розумний чоловік, хвалять його, а переворотний серцем буде в погордї.
9 Лучше бути собі простим і заробляти на себе, нїж величати себе знатним, а не мати хлїба.
10 Праведний журиться й про життє скотини своєї, серце ж безбожних жорстоке.
11 Хто поле своє порає, той має достаток хлїба, хто ж гає марно час, той розуму не має.
12 Безбожний надиться на зло, немов полює, та корінь прав
13 Безбожний замотується в слова уст своїх; та праведник вийде з біди.
14 Із плодів уст своїх насичуєсь чоловік добром, і по вчинках рук його - нагорода йому.
15 Дурному шлях його здається простим, розумен же той, хто слухає поради.
16 Дурний досадує й зараз признається, розумний же мовчки скриває зневагу.