21 Пяницї бо й немірні з'убожіють, а довге їх спаннє вбере їх у лахи.
22 Слухняним батьку будь, що від него родився, не нехтуй неньки, хоч вона буде вже й старенька.
23 Купуй правду, й не збувай мудростї, науки й розуму нї за які достатки.
24 Отець праведного веселиться, і хто мудрого вродив, радується ним.
25 Нехай же радїє й твій отець, і ненька, що тебе зродила, нехай веселиться.
26 Оддай менї твоє, мій сину, серце, а путь мою нехай твої стережуть очі.
27 Блудниця - се глибока пропасть; тїсний колодїзь - чужая жінка;
28 Мов харцизяка, вона засїдає, й намножує між людьми переступників.
29 У кого зойки? у кого стогін? у кого сварка? у кого горе? хто ранить без причини? в кого червоні очі?
30 У тих, що при винї седять довго, у тих, що в напитках дошукуються аж гущі-приправи.
31 Не призирайся вину, як у кубку грає, як гарно сьвітиться й легко осїдає!
32 Опісля воно укусить, як гадюка, мов гаспид-василиск, отрути впустить.
33 Очима будеш ти на жен чужих дивитись, і серце в тебе розворотне промовить,
34 І будеш ти, як той, що дремле серед моря, мов той, що в горі спить на щоглї;
35 Били, мовляв, мене, а мене не болїло, товкли мене, я ж того не чув; як розбуркаюсь, то знов почну того ж шукати.
Приповiстi 24
1 Нехай тебе до злих людей не пориває, анї бажай товаришувати з ними,
2 Бо в серцї в них насильство, а уста їх говорять лихе.
3 Мудрістю уладжуєсь дім, і розумом скріпляєсь,
4 Знаннє же сповняє внутро його всяким дорогим і прекрасним майном.
5 Мудрий чоловік потужен, і розум піддержує силу в чоловіка.
6 Тим то й війну веди з розвагою, а добрий конець буде, як буде доволї нарад.
7 Про дурного мудрість - річ надто висока, й в брамі* нї пари він із уст не пустить.
8 Хто задумає заподїяти лихо, того й лиходїєм називають.
9 Помисл дурноти - гріх; зрадник - людям гидота.
10 Коли ти в бідї показавсь безсилком, то бідна сила в тебе.
11 Рятуй тих, що їх на смерть ведуть, а тих, що їх засуджено на страченнє - чи ж покинеш їх?
12 Скажеш може: Ми про се не знали! Та, може, й той не знає, що вивідує серця? Той, що дивиться тобі в душу, той се знає, й відплатить чоловікові по вчинках його.
13 Їж, сину мій, мед, бо він смачний, й крижку, бо солодка вона піднебенню:
14 Оттаке й спізнаннє мудростї для душі твоєї. Як ти вже знайшов її, то й придбав будущину ти, й надїя твоя не даремна.
15 Безбожний! не задумуй лиха на домівку праведного, й не пустош місця спокою його,
16 Бо праведний впаде сїм раз - і встане, безбожні же впадуть у погont бель.
17 Як ворог твій впаде, не радуйсь, і не веселись у серцї, як він спотикнеться;
18 А то побачить Господь і невгодно буде воно йому, й одверне гнїв свій від його.
19 Не сердься на лиходїїв, і не завидуй безбожним,
20 Бо лихого будущина пропаща, а сьвітильник безбожних загасне.
21 Мій сину! Господа й царя твого страхайся; з ворохобниками не товаришуй,
22 Бо нагло прийде погибель від них, - і біду від обох - хто її наперед узнає?
23 Сказано ще й се мудрими: Вважати в судї на особу - се погано.
24 Хто винуватому скаже: "Ти невинен", того клясти ме люд, того зненавидить народ;
25 Хто ж викаже його вину, тих будуть любити й благословити.
26 Хто відказує по правдї, наче в уста цїлує.
27 Упорай перш твої поза домом справи, упорай перш усе на твойму полі, а тодї вже й в твоїй домівцї розпоряджуй.
28 Не будь льживим на ближнього твого сьвідком; чого ж бо тобі оманювати устами твоїми?
29 Не говори: Як він менї вчинив, так само й я йому вчиню: відплачу чоловікові по вчинкам його.
30 Йшов я раз попри поле чоловіка лїнивого, й уз виноградний сад чоловіка скупоумного:
31 Дивлюсь - терниною все позаростало, земля кругом кропивою окрилась, а камінна огорожа розвалилась.
32 Споглянув я й взяв се до серця, споглянув та й навчивсь такій пересторозї:
33 Не довго будеш спати, не довго дрімати; не довго - згорнувши руки, полежиш, -
34 Аж ось прийде, мов прихожий, вбожество твоє, й нужда твоя - мов чоловік оружний.
Приповiстi 25
1 І се теж приповістки Соломонові, що їх позбірали вчені мужі Езекії, царя Юдейського:
2 Господня слава в тому, щоб справи в тайнї скривати, а честь царів - розвідувати дїло.
3 Як неба висота й землї глибина, так серце у царів - невідоме.
4 Віддїли жужелицю від срібла, а вийде у срібленника (чистий) посуд: