19 Египет стане тодї пустинею, та й Едом - нїмою пусткою, за те, що кривдили синів Юдиних, і неповинну в землї їх кров проливали.
20 А Юда жити ме вічно й Ерусалим - від роду в роди.
21 І змию-помщу кров їх, що досї не змив іще, й пробувати ме Господь на Сионї.
Амос 1
1 Слова Амосові, що був ізміж Текойських скотарів. Чув він їх в видиві про Ізраїля за Юдейського царя Озії та за Ізраїлського царя Еробоама Йоасенка, двома роками перед землетрусом.
2 І промовив: Загрімить Господь із Сиону й видасть голос свій з Ерусалиму, - й заплачуть луги в чабанів, і вигорять верховини Кармелські.
3 Так бо говорить Господь: За три й чотирі (за многі) проступки його я не пощаджу Дамаск, бо вони молотили Галаад залїзними возами молотільними.
4 Пошлю огонь на дом Азаїлів, і пожере він палати в Бенадада.
5 Сокрушу засови в Дамаску, вигублю осадників долини ідолської, та й держучого скиптро - із дому роскошів, а ввесь люд Арамійський пійде в полонь у Кирену, говорить Господь.
6 А знов так говорить Господь: За три й чотирі провини Гази я не пощаджу її, за те, що вони (вірних моїх) позаймали в неволю, щоб запродати їх Едомові.
7 Я пошлю огонь між мури в Газї, нехай пожере її палати.
8 Повигублюю й осадників Азота й держучого скиптро в Аскалонї, та й простягну мою руку проти Екрону, й вигине останок Филистіїв, говорить Господь Бог.
9 Так говорить Господь: Не прощу я й Тирові три й чотирі провини його, за те, що вони передали всїх полонян Едомові, не спогадавши на братню умову.
10 Я пошлю огонь у його мури, нехай пожере його будівлї.
11 І знов так говорить Господь: За три провини Едомові й за чотирі не пробачу йому, за те, що він переслїдував мечем свого брата, приглушив у собі братерство, безнастанно лютував у гнїві свому й переховував невгасиму ненависть.
12 Я пошлю огонь на Теман, нехай пожере в Босрі будівлї.
13 Так говорить Господь: За три провини синів Аммонових і за чотирі я не прощу їм, бо вони в Галаадї жінок вагітних розтинали, щоб поширити займища свої.
14 Я запалю огонь у мурах Равви, й пожере він будівлї її серед розпучного крику в день бою, з бурею в день хуртовини.
15 І пійде царь їх у неволю, а з ним і князї його, говорить Господь.
Амос 2
1 Так говорить Господь: За три провини Моабові й за чотирі я не прощу йому, він бо перепалив костї царя Едомського на вапяний попіл.
2 Я пошлю огонь на Моаба, й пожере будівлї Керіоту, й погибне Моаб серед розгрому й трубнього гуку.
3 Затрачу володаря зпосеред нього й умертвлю всїх князїв його разом із ним, говорить Господь.
4 Так говорить Господь: За три провини Юди й за чотирі я не прощу йому, бо вони відкинули закон Господень і не певнили постанов його, та дали звести себе з дороги ідолам, що за ними ще батьки їх ходили.
5 Я пошлю огонь на Юду, й пожере він палати в Ерусалимі.
6 Так говорить Господь: За три провини Ізраїля й за чотирі я не прощу йому, вони бо продають праведного за гроші, а вбогого ба й за пару сандалів.
7 Залюбки вони голови вбогих у земний порох прихиляють, а поступки тихих перекручують; і батько й син до одної нетрібки ходять, щоб знеславляти сьвяте ймя моє.
8 Ув одежі, в застав взятій, лежать на вколїшках при всїх жертівниках, а вино від винуватцїв пють у домах богів своїх.
9 А я вигубив перед очима в них Амморея, високого, мов той кедр високий, а як дуб, сильного; затратив від вершка до кореня внизу.
10 Вас же я вивів із землї Египецької, та водив вас сорок років по пустинї, щоб ви посїли землю Аморійську.
11 Із синів ваших вибирав я пророків, а з молодиків ваших - назореїв; - чи ж не так, ти, Ізраїлю? говорить Господь.
12 А ви назореїв вином поїли, а пророкам наказували, кажучи: Не пророкуйте!
13 Тим то я придавлю вас, як давить віз, накладений снопами;
14 І в моторного не буде снаги втїкати, й силач ізнеможе на силї своїй, та й хоробрий не врятує життя свого.
15 Нї лучник не встоїть із луком, нї швидкий в ногах не втече, та й їздець на конї не спасе життя свого.
16 Ба й наймужнїйший зміж відважних утїкати буде того часу без оружжя, як нагий, говорить Господь.
Амос 3
1 Вислухайте слова, що Господь вирік проти вас, ви, сини Ізрайлеві, проти всього роду, що я вивів із Египту, й каже:
2 Вас одних зміж усїх народів на землї признав я за своїх, тим то й пошукувати буду на вас всї провини ваші.
3 Хиба пійдуть двоє укупі, як не згодились на се?
4 Чи рикати ме лев у гаю, не почувши ловитви? Чи з свого лїгва левчук озоветься, покіль не піймає?