10 благословенне грядуще в імя Господа царство отця нашого Давида. Осанна на вишинах!
11 І ввійшов Ісус в Єрусалим і в церкву, й, оглянувши все, як пізня вже була година, вийшов у Витанию з дванайцятьма.
12 І назавтра, як вийшли вони з Витаниї, зголоднїв,
13 і, загледївши смоківницю оддалеки, що мала листє, прийшов, чи не знайде чого на нїй. І, прийшовши до неї, нїчого не знайшов, тільки листє; не була бо ще пора на смокви.
14 І, озвавшись Ісус, рече до неї: Щоб нїколи з тебе по вік нїхто овощу не їв. І чули ученики Його.
15 І приходять у Єрусалим, і ввійшовши Ісус у церкву, почав виганяти продаючих і купуючих у церкві, і столи міняльників, і ослони продаючих голуби поперевертав,
16 і не давав, щоб хто носив посуд через церкву.
17 І навчав, глаголючи їм: Хиба не писано: Що дом мій дом молитви звати меть ся у всїх народів? ви ж зробили його вертепом розбійників.
18 І чули письменники та архиєреї, й шze="кали, як би Його погубити: боялись бо Його, бо ввесь народ дивував ся наукою Його.
19 І, як вечір настав, вийшов Він осторонь із города.
20 А вранцї, мимо йдучи, побачили смоківницю всохлу від коріння.
21 І споглянувши Петр, рече Йому: Учителю, дивись, смоківниця, що прокляв єси, всохла.
22 І озвавшись Ісус, рече їм: Майте віру Божу.
23 Істино глаголю вам: Що хто скаже горі сїй: Двигнись і кинь ся в море, та й не сумнити меть ся в серцї своїм, а вірувати ме, що, що каже, станеть ся, буде йому, що скаже.
24 Тим глаголю вам: Усе, чого молячись просите, віруйте, що одержите, й буде вам.
25 І як стоїте молячись, прощайте, коли що маєте проти кого, щоб і Отець ваш, що на небі, відпустив вам провини ваші.
26 Коли ж ви не прощаєте, то й Отець ваш, що на небі, не простить вам провин ваших.
27 І приходять знов у Єрусалим; і, як по церкві ходив Він, приступають до Него архиєреї, та письменники, та старші,
28 і кажуть Йому: Якою властю Ти се робиш? і хто Тобі власть таку дав, щоб се робити?
29 Ісус же, озвавшись, рече їм: Спитаю вас і я про одну річ; відкажіть менї, то й я скажу вам, якою властю се роблю.
30 Хрещеннє Йоанове чи з неба було, чи від людей? Відкажіть менї.
31 І міркували між собою, говорячи: Коли скажемо: З неба, то скаже: Чом же не поняли віри йому?
32 Коли ж скажемо: Від людей, то боялись людей: всї бо мали Йоана, що він справдї пророк був.
33 І, озвавшись, кажуть Ісусові: Не знаємо. Ісус, озвавшись, рече їм: То й я не кажу вам, якою властю се роблю.
Вiд Марка 12
1 І почав їм приповістями промовляти: Виноградник насадив чоловік, і обгородив тином, і викопав винотоку, й збудував башту, й передав його виноградарям, тай відїхав.
2 І післав до виноградарів у пору слугу, щоб у виноградарів узяв овощу винограднього.
3 Вони ж, ухопивши його, били, та й відослали впорожнї.
4 І знов післав до них иншого слугу, та й на того кидаючи каміннєм, пробили йому голову, й відослали зневаженого.
5 І знов иншого післав, та й того вбили, й багато инших, одних побили, а других повбивали.
6 Ще ж одного сина мавши, любого свого, післав і його до них на останок, говорячи: Що посоромляться сина мого.
7 Виноградарі ж тиї казали між собою: Що се наслїдник; ходїмо вбємо його, то й наше буде наслїдство.
8 І, взявши його, вбили, та й викинули геть із виноградника.
9 Що ж зробить пан виноградника? Прийде та й вигубить виноградарів, і дасть виноградник иншим.
10 Чи й писання сього не читали: Камінь, що відкинули будівничі, сей став ся головою угла?
11 Від Господа стало ся се, й дивне в очах наших.
12 І шукали Його взяти, та лякались народу; зрозуміли бо, що до них приповість сказав; і зоставивши Його, пійшли.
13 І посилають до Него деяких Фарисеїв та Іродиян, щоб Його піймати словом.
14 Вони ж, прийшовши, кажуть Йому: Учителю, знаємо, що праведний єси, й не дбаєш нї про кого, бо не дивиш ся на лице людей, а на путь Божий правдою наставляєш. Годить ся данину кесареві давати, чи нї? Давати нам, чи не давати?
15 Він же, знаючи їх лицемірство, рече їм: Що мене спокушуєте? Принесїть менї денария, щоб я бачив.
16 Вони ж принесли. І рече їм: Чиє обличчє се й надпис? Вони ж сказали Йому: Кесареве.
17 І озвавшись Ісус, рече їм: Оддайте кесареве кесареві, а Боже Богові. І дивувались Йому.
18 І приходять Садукеї до Него, що кажуть: нема воскресення, та й питали Його, говорячи:
19 Учителю, Мойсей написав нам, що, як у кого брат умре та зоставить жінку, а дїтей не зоставить, дак щоб узяв брат його жінку його, й воскресив насїннє братові своєму.