17 Виливаних богів не будеш робити.
18 Сьвята не заквашеного хлїба будеш допильновувати, сїм день їсти меш опрісноки, як заповідав я тобі, в певну годину, в місяцї Абиві; бо в місяцї Абиві вийшов єси з Египту.
19 Все, що родить мати, моє; і весь твій скот, первородні самцї бики й барани.
20 Первака ж осла мусиш викупити бараном, коли ж не викупиш, так переломи йому шию. Всякого первенця з синів мусиш викупити, і нехай нїхто не показується передо мною з порожнїми руками.
21 Шість день робити меш, семого ж дня перестанеш орати і жати.
22 І сьвято тижневе держати меш, те ж і сьвято первоплоду пшеничних вжинків, і сьвято збору при кінцї року.
23 Три рази що року мусить показуватись увесь музький пол ваш перед лицем Господа, Бога Ізраїлського:
24 Бо повиганяю народи сперед тебе і розпросторю границї твої, і нїхто не посягне на землю твою, як виходити меш, показатись перед Господом, Богом вашим, три рази що року.
25 Не приносити меш вкупі з заквашеним кров жертви моєї, і не зоставати меться до ранку жертва в паскове сьвято.
26 Первий первоплід землї твоєї приносити меш домові Господа, Бога твого. Не варити меш козеняти в молоцї матері його.
27 І рече Господь Мойсейові: Позаписуй собі сі слова: бо згідно з сїми словами вчинив я з тобою і з Ізраїлем завіт.
28 І був там він з Господом сорок день і сорок ночей, хлїба не їв і води не пив. І написав на таблицях слова завіту, десять слів.
29 І сталось, як сходив Мойсей з Синай гори, а обидві таблицї сьвідчення були в руцї Мойсейовій, як сходив із гори, так не знав Мойсей, що стала сияти проміннєм кожа на лицї в його, бо розмовляв він з Господом.
30 І побачив Арон і всї синове Ізрайлеві Мойсея, і се почала сияти проміннєм кожа на лицї в його, і побоялись приступити до його.
31 І покликав їх Мойсей, і поприходили до його Арон і всї князї громадські, і розмовляв Мойсей із ними;
32 А потім приступили й усї синове Ізрайлеві, і заповідав їм він усе, про що глаголав йому Господь на Синай горі.
33 І як переставав Мойсей промовляти до них, так спускав на лице собі покривало.
34 Якже приходив Мойсей перед Господа розмовляти з ним, здіймав покривало, аж поки він відходив; і виходив він і промовляв синам Ізрайлевим, що заповідано йому.
35 І вбачили синове Ізрайлеві лице Мойсейове, що сияла проміннєм кожа на лицї в Мойсея; і надївав ізнов Мойсей покривало на лице собі, поки не прийшов, щоб розмовляти з ним.
Вихід 35
1 І зібрав Мойсей всю громаду синів Ізрайлевих і каже до них:
2 Ось що заповідав Господь вам чинити: Шість день можна вам робити, семий ж зе день мусить вам бути сьвятим днем, субота відпочинку Господеві. Хто робить у сей день, всякому смерть.
3 Не будете запалювати багаття в усїх ваших домівках в день субітнїй.
4 І промовив Мойсей до всїєї громади синів Ізрайлевих так: От що заповідав Господь, глаголючи:
5 Принесїте від себе жертву підношення Господеві. Кожен охочий нехай принесе Господеві приніс: золото, срібло і мідь.
6 І блават і пурпур та кармазин та тонке полотно і козину шерсть;
7 І баранячі шкіри червоні, і шкури барсучі, і дерево акацію,
8 І олїю на сьвітло, і пахощі на миро помазання і на запашне кадило.
9 Каміннє ониксове і каміннє до вставлювання на нагрудник і наплїчник.
10 І кожен мудрий серцем ізміж вас прийде і робити ме все, що заповідав Господь.
11 Храмину його і покриттє її, і гаки її, і дошки її, і засуви її, і стовпи її, і підстави її,
12 Скриню і жердки її, і віко, і завісу,
13 Стола й носила його, й усю посудину його, і покладний хлїб;
14 Сьвітильник на сьвітло, і посудину його, і лямпи його, і олїю на сьвітло;
15 І жертівника кадильного і носила його, і миро, і запашне кадило, і завісу коло входу до храмини;
16 Жертівника на всепаленнє і грати до його мідяні, жердки його і всю посудину його, умивальницю й підставу до неї;
17 Опони у дворі, і стовпи до них, і підставки їх, і мату до воріт у дворі;
18 Кіллє до храмини, і кіллє до двора, і посторонки до них;
19 Шати до служення в сьвятинї; шати сьвяті для Арона, сьвященника, і шати для синів його, щоб служити сьвященну службу.
20 І відійшла вся громада синів Ізрайлевих од лиця Мойсейового,
21 І поприходили всї, кого підіймало серце його, і всї, кого заохочував дух його, і подавали приноси Господнї на будову громадського намету і на всякі потребини його, і на шати сьвяті.