12 і, як увійшов ув одно село, зустріло Його десять прокажених чоловіків, що стояли оддалеки.
13 І піднесли вони голос, кажучи: Ісусе, наставниче, помилуй нас.
14 І побачивши рече їм: Ідїть покажіть себе священикам. І сталось, як пійшли вони, очистились.
15 Один же з них, бачивши, що одужав, вернувсь, голосом великим прославляючи Бога,
16 і, припав лицем до ніг Його, дякуючи Йому; а був він Самарянин.
17 Озвав ся ж Ісус і рече: Чи не десять очистились? девять же де?
18 Не знайшлись, щоб вернувшись оддати славу Богу, тільки чужоземець сей?
19 І рече йому: Уставши йди; віра твоя спасла тебе.
20 Як же спитали Його Фарисеї, коли прийде царство Боже, відказав їм, і рече: Не прийде царство Боже з постереганнєм,
21 анї казати муть: Дивись, ось воно; або: Дивись, он, бо царство Боже у вас усерединї.
22 Рече ж до учеників: Прийдуть днї, що бажати мете один з днїв Сина чоловічого видїти, та й не побачите.
23 І казати муть вам: Дивись, ось; або: Дивись, он; не йдїть і не ганяйтесь.
24 Бо, як блискавиця, блиснувши з одного краю під небом, до другого краю під небом сьвітить, так буде й Син чоловічий дня свого.
25 Перше ж мусить Він багато терпіти, й відцураєть ся Його рід сей.
26 І як сталось за днїв Ноя, так буде й за днїв Сина чоловічого.
27 Їли, пили, женились, оддавались, аж до дня, як увійшов Ной у ковчег, і настав потоп, та й вигубив усїх.
28 Так само, як сталось і за Лота; їли, пили, торгували, продавали, насаджували, будували,
29 которого ж дня вийшов Лот із Содома, линуло огнем та сїркою з неба та й вигубило всїх.
30 Так же буде й в день, котрого Син чоловічий відкриєть ся.
31 Того дня, хто буде на криші, а надібє його в хатї, нехай не злазить узяти його; й хто на полї, так само нехай не вертаєть ся назад.
32 Спогадайте Лотову жінку.
33 Коли хто шукати ме душу свою спасти, погубить її, а хто погубить її, оживить її.
34 Глаголю вам, тієї ночі буде двоє на однім ліжку; один візьметь ся, а другий зоставить ся.
35 Дві молоти муть укупі; одна візьметь ся, а друга зоставить ся.
36 Двоє будуть у полї; один візьметь ся, а другий зоставить ся.
37 І озвавшись кажуть до Него: Де, Господи? Він же рече їм: Де тїло, там збирати муть ся орли.
Вiд Луки 18
1 Сказав же й приповість їм про те, що треба по всяк час молитись, а не внивати,
2 глаголючи: Один суддя був у якомусь городї, й Бога не бояв ся, і чоловіка не соромив ся.
3 Вдовиця ж була одна у городї тім, і прийшла до него, кажучи: Помстись за мене над противником моїм.
4 І не хотїв довго, потім же каже в собі: Хоч і Бога не боюсь, і чоловіка не соромлюсь,
5 то, що докучає менї вдова ся, помщусь за неї, щоб, без перестану ходячи, не докучала менї.
6 Рече ж Господь: Слухайте, що суддя неправедний каже!
7 Бог же чи не помстив ся б за вибраних своїх, що голосять до Него день і ніч, хоч довго терпить про них?
8 Глаголю вам, що помстить ся за них незабаром. Тільки ж Син чоловічий прийшовши, чи знайде віру на землї?
9 Сказав же й до инших, що вповали на себе, що вони праведні, та гордували другими, приповість сю:
10 Два чоловіки ввійшли в церкву помолитись: один Фарисей, а другий митник.
11 Фарисей, ставши, так у собі молив ся: Боже, дякую Тобі, що я не такий, як инші люде, здирщики, неправедні, перелюбні, або як оцей митник.
12 Я пощу два рази на тиждень, даю десятину з усього, що придбаю.
13 А митник, оддалеки ставши, не хотїв і очей до неба звести, а бив у груди себе, кажучи: Боже, милостивий будь менї грішному.
14 Глаголю вам: пійшов сей до дому свого оправданий більш, нїж той; бо кожен, хто несеть ся вгору, принизить ся; хто ж принижуєть ся, пійде вгору.
15 Приносили ж Йому й дїтей, щоб до них приторкнувсь; бачивши ж ученики, заказували їм.
16 Ісус же, покликавши їх, рече: Пустїть дїток приходити до мене й не боронїть їм; таких бо царство Боже.
17 Істино глаголю вам: Хто не прийме царства Божого, як дитина, не ввійде в него.
18 І питав Його один старшина, кажучи: Учителю благий, що робивши життє вічнє наслїджу.
19 Рече ж йому Ісус: Чого мене звеш благим? нїхто не благий, тільки один, Бог.
20 Заповідї знаєш: Не чини перелюбу, Не вбивай, Не кради, Не сьвідкуй криво, Поважай батька твого й матїр твою.
21 Він же каже: Се все хоронив я з малку мого.
22 Почувши ж се Ісус, рече йому: Ще одного тобі недостає: усе, що маєш, продай та й роздай убогим, і мати меш скарб на небі; та й приходь, ійди слїдом за мною.