Выбрать главу

28 говорячи: Учителю, Мойсей написав нам: Коли чий брат умре, мавши жінку, й сей бездїтний умре, щоб узяв брат його жінку й воскресив насїннє братові своєму.

29 Сїм оце братів було; й первий, взявши жінку, умер бездїтний.

30 І взяв другий жінку, та й сей умер бездїтний.

31 І третій узяв її, та й не зоставили дїтей, і повмирали.

32 Опісля ж усїх умерла й жінка.

33 Оце ж у воскресенню кому з них буде жінкою? сїм бо мали її за жінку.

34 І відказуючи рече їм Ісус: Сини сьвіту сього женять ся й видають заміж:

35 которі ж удостоють ся дождати віку того й воскресення з мертвих, ті нї женять ся анї віддають заміж:

36 бо анї вмерти не можуть, рівні бо ангелам і сини вони Божі, воскресення синами бувши.

37 А що встають мертві, то й Мойсей показав коло купини, як зве Господа Богом Авраама, й Богом Ісаака, й Богом Якова.

38 Бог же не мертвих, а живих, всї бо Йому живуть.

39 Озвавши ся ж деякі з письменників, казали: Учителю, добре глаголав єси.

40 І більш не сьміли питати Його нї про що.

41 Рече ж до них: Як се кажуть, що Христос син Давидів?

42 А сам Давид говорить у книзї псальм: Рече Господь Господеві моєму: Сиди по правицї в мене,

43 доки положу ворогів Твоїх підніжком ніг твоїх.

44 Давид оце Господом Його зве: як же Він син Його?

45 Як же слухав увесь народ, рече ученикам своїм:

46 Остерегайтесь письменників, що бажають ходити в шатах, та люблять витання на торгаman", та перві сїдалища по школах, та перві місця на бенкетах;

47 що жеруть доми вдовиць, і для виду довго молять ся. Сї приймуть ще тяжчий осуд.

Вiд Луки 21

1 Поглянувши ж побачив, як кидали дари свої в скарбону заможні.

2 Побачив же й одну вдовицю вбогу, що кидала туди дві лепти.

3 І рече: Правдиво глаголю вам, що вдовиця вбога ся більш усїх укинула:

4 всї бо ті з достатку свого кидали у дари Божі, ся ж з недостатку свого увесь прожиток свій, що мала, вкинула.

5 І як деякі говорили про церкву, що каміннєм красним та посьвятами украшена, рече:

6 Із сього, що бачите, прийдуть днї, в котрі не зоставить ся камінь на каменї, щоб не зруйновано.

7 Питали ж Його, кажучи: Учителю, коли ж се буде? й що за ознака, коли се має стати ся?

8 Він же рече: Гледїть, щоб не були зведені; многі бо прийдуть в імя моє, кажучи: Що се я. А час приближив ся; не йдїть же за ними.

9 Як же почуєте про войни та ворохобнї, не полохайтесь; мусить бо перш се статись; тільки ж не зараз конець.

10 Тодї рече їм: Устане нарід на нарід і царство на царство,

11 і трус великий по місцях, і голоднеча, й помір буде, й страхи, й ознаки з неба великі будуть.

12 Та перш того всього наложать на вас руки свої і гонити муть, видаючи в школи й темницї, і водячи перед царі та ігемони задля імя мого.

13 І станеть ся воно вам на сьвідкуваннє.

14 Постановіть же в серцях ваших наперед, не готовитись відказувати:

15 я бо дам вам уста й премудрість, котрій не здолїють противитись, анї встояти усї противники ваші.

16 Будете ж видавані й від родителїв, і братів, і родини, й приятелїв: і вбивати муть деяких з вас.

17 І будете ненавиджені від усїх задля імя мого.

18 Та й волосина з голови вашої не загине.

19 У терпінню вашому осягнїть душі ваші.

20 Як же побачите, що обгорнуто таборами Єрусалим, тодї знайте, що наближило ся спустїннє його.

21 Тодї, хто в Юдеї, нехай біжять у гори; а хто в серединї в йому, нехай виходять; а ті, що по селах, нехай не ввіходять у него.

22 Бо се днї мести, щоб справдилось усе написане.

23 Горе ж важким і годуючим у ті днї! буде бо біда велика на землї, і гнїв на народї сьому.

24 І поляжуть від гострого меча, й позаймані будуть у полонь до всїх поган; і топтати муть Єрусалим погане, доки сповнять ся часи поган.

25 І будуть ознаки на сонцї, й місяцї, й зорях, а на землї переполох народів у заколотї; як зареве море та филї.

26 І омертвіють люде від страху та дожидання того, що прийде на вселенну: сили бо небесні захитають ся.

27 І тодї побачять Сина чоловічого, йдучого на хмарі з силою і славою великою.

28 Як же зачне се дїятись, випростуйтесь і підіймайте голови ваші; бо наближилось викупленнє ваше.

29 І сказав приповість їм: Бачте смоківницю і всякі дерева:

30 Як розпукують ся вже, бачивши самі розумієте, що вже близько лїто.

31 Так і ви, коли побачите, як се станеть ся, знайте, що близько царство Боже.