28 і вертав ся, а сидячи на возї своїм, читав пророка Ісаїю.
29 Рече ж Дух Филипові: Приступи та пристань до воза сього.
30 Приступивши ж Филип, почув його, як читав пророка Ісаїю, і рече: Чи розумієш, що читаєш?
31 Він же каже: Як бо можу, коли нїхто не наведе мене? І просив Филипа, щоб, вилїзши, сїв з ним.
32 Місце ж писання, що читав, було се: Як овечку на зарізь ведено Його; й як ягня перед тим, хто стриже його, безголосе, так не відкриває уст своїх.
33 У приниженню Його суд Його взято; рід же Його хто з'ясує? бо береть ся з землї життє Його.
34 Озвав ся ж євнух, і каже до Филипа: прошу тебе, про кого пророк глаголе се? про себе, чи про иншого кого?
35 Відкривши ж Филип уста свої, і почавши від писання сього, благовіствував йому Ісуса.
36 Верстаючи ж дорогу, прибули до води; й каже євнух: Ось вода; що боронить менї охреститись?
37 Рече ж Филип: Коли віруєш усїм серцем, то можна. Озвавши ся ж, каже: Вірую, що Син Божий Ісус Христос.
38 І звелїв з'упинити воза; й увійшли обидва в воду, Филип і євнух; і охрестив його.
39 Як же вийшли з води, Дух Господень ухопив Филипа, і не бачив його більш євнух; і пійшов дорогою своєю, радуючись.
40 Филип же опинивсь ув Азотї, і проходячи проповідував по всїх городах, аж доки прийшов у Кесарию.
Дiї 9
1 Савло ж, ще дишучи грозьбою та вбийством на учеників Господнїх, приступив до архиєрея,
2 і просив від него листів у Дамаск до шкіл, щоб, коли кого знайде, що путя того будуть, чоловіків і жінок, звязавши, поприводив у Єрусалим.
3 Ідучи ж був близько Дамаску, аж ось осияло його сьвітло з неба,
4 і, впавши на землю, чув голос, глаголючий йому: Савле, Савле, чого мене гониш?
5 Каже ж: Хто єси, Господи? Господь же рече: Я Ісус, котрого ти гониш. Трудно тобі проти рожна прати (упиратись).
6 І затрусившись та стуманївши, каже: Господи, що хочеш, щоб робив я? А Господь до него: Устань, та йди в город; і скажеть ся тобі, що маєш робити.
7 Люде ж, що йшли з ним, стояли з'умівшись, чуючи голос, нїкого ж не бачивши.
8 Устав же Савло в землї; як же відтворив очі, нїкого не бачив. І вели його за руку, та й привели в Дамаск.
9 І був він три днї невидющим, і не їв і не пив.
10 Був же один ученик у Дамаску, на ймя Ананїя; і рече йому Господь у видїннї: Ананїє! Він же каже: Ось я, Господи.
11 Господь же до него: Уставши, йди на улицю, що зветь ся Простою, та й пошукай у Юдиній хатї Тарсянина, на ймя Савла; ось бо він молить ся,
12 І видїв (Савло) у видїннї чоловіка, на ймя Ананїю, що (нїби) ввійшов і положив руку на него, щоб прозрів.
13 Відказав же Ананїя: Господи, я чув од многих про чоловіка сього, скільки він зла заподїяв сьвятим твоїм у Єрусалимі;
14 і тут має власть од архиєреїв вязати всїх, хто призиває імя Твоє.
15 Рече ж до него Господь: Іди, бо сей у мене вибрана посудина, щоб нести ймя моє перед поган, і царів і синів Ізраїлевих:
16 я бо покажу йому, скільки мусить він за ймя моє терпіти.
17 Пійшовши Ананїя, ввійшов у господу та, положивши на него руки, рече: Савле брате! Господь Ісус, що явивсь тобі в дорозї, котрою йшов єси, післав мене, щоб ти прозрів і сповнив ся Духом сьвятим.
18 І зараз із очей йому, мов би луска, спало, і прозрів того часу, та й вставши, охрестив ся.
19 І прийнявши їжу, покрепив ся. Був же Савло з учениками, що в Дамаску, днїв кілька.
20 І зараз проповідував по школах Христа, що се Син Божий.
21 Дивувались же усї, хто чув, і казали: Чи се не той, що погубляв у Єрусалимі призиваючих се імя, та й сюди на те прийшов, щоб, звязавши їх, вести до архиєреїв?
22 А Савло вбивавсь у силу та в силу, й перемагав Жидів, що жили в Дамаску, доводячи, що се Христос.
23 Як же сповнилось доволї днїв, змовили ся Жиди, вбити його.
24 Довіght=ав ся ж Савло про змову їх. А вони стерегли воріт день і ніч, щоб його вбити.
25 Взявши ж його ученики в ночі, спустили через мур у коші.
26 Прийшовши ж Савло в Єрусалим, пробував пристати в ученики; та всї боялись його, не діймаючи віри, що він ученик.
27 Варнава ж, прийнявши його, повів до апостолів, і розповів їм, як він дорогою видїв Господа, і як він глаголав йому, та як у Дамаску одважно проповідував імя Ісусове.
28 І ввіходив і виходив з ними в Єрусалимі.
29 І одважно проповідував імя Господа Ісуса й розмовляв і змагав ся з Єленянами; вони ж лагодились убити його.
30 Довідавшись же брати, привели його в Кесарию, та й вислали його в Тарс.