22 Або знайде загублене та й відпирається того; і кленеться льживо про що б нї було, що люди творять і грішать:
23 Тодї мусить: коли чоловік согрішив і провинив бути так, щоб вернув пожаковане, що пожакував, чи видушене, що видусив, чи повірене, що повірено йому, чи то загублене, що він знайшов;
24 Чи щоб нї було воно, про що клявся льживо,
25 Нехай виплатить сповна, та ще й пятину додасть до того; оддавати ме тому, чиє воно, того дня, як приносити ме жертву за провину.
26 І подасть жертву за провину свою Господеві, барана без скази з отари по цїнуванню твойму, на жертву сьвященникові.
27 І очистить сьвященник гріх його перед Господом, і проститься йому, що б нї було, в усьому, що вкоїв провинивши.
Левит 6
1 І рече Господь Мойсейові:
2 Повели Аронові й синам його: От вам закон жертвопалення: Жертва всепалення нехай зостанеться на жертівнику всю ніч до ранку; а вогонь на жертівнику мусить горіти на йому.
3 І надїне сьвященник ризу льняну, і спідну одїж льняну надїне на тїло своє; і здійме попіл, що зіставсь од жертви, що пожер огонь, та й положить коло жертівника.
4 Потім скине шати свої, надїне иншу одїж, та й винесе попіл із табору, на чисте місце.
5 Огонь же на жертівнику мусить горіти, не згасати; і буде запалювати сьвященник на йому дрова що ранку, і покладати на йому жертву всепалення; і закурювати на йому куснї мирних жертв.
6 Вогонь мусить безустанно горіти на жертівнику не згасаючи.
7 А се закон про жертви хлїбні: Приносити мусить їх один із синів Арона перед Господом, до жертівника.
8 І мусить він взяти з приносу жменю муки й олїї й увесь ладан, що на приносї хлїбному, та й закурити на жертівнику: се пахощі любі, частина на спомин Господеві.
9 Останки ж жертви їсти муть Арон та сини його; прісне їсти муть у сьвятому місцї; в дворі соборного намету їсти муть.
10 Не годиться пекти його заквашеним; як частину їх даю їм від жертвопалення мого: Се велика сьвятиня, як жертва за гріх і як жертва за провину.
11 Увесь музький пол між синами Ароновими їсти ме її. Установа віковічня в роди ваші про жертвопаленнє Господнє. Вс же, що доторкнеться до них, осьвятиться.
12 І рече Господь Мойсейові:
13 Се приноси від Арона й синів його, що мусять вони приносити Господеві в день помазаня свого: десятину ефи муки пшеничної в жертву повсячасну, половину того рано, а половину того в вечір.
14 На сковородї в олїї щоб пряжено його, поливане олїєю принесеш його; спечені куски жертви хлїбної принесеш як любі пахощі Господеві.
15 І сьвященник із синів його помазаний намість його мусить се приносити; установа віковічня: Вся жертва буде спалена Господеві.
16 І всяку хлїбну жертву сьвященника мусите до крихти палити; не можна їсти її.
17 І рече Господь Мойсейові:
18 Промов до Арона й синів його: Се закон про жертву за гріх: там де заколюють жертву всепалення, заколювати меться жертва за гріх перед Господом: се велика сьвятощ.
19 Сьвященник, що приносить жертву за гріх, їсти ме її; в сьвятому місцї мусять їсти її, в дворі коло соборного намету.
20 Усе, що доторкнеться до мясива її, осьвятиться; і коли бризне крові її на одежу, те, на що бризнуло, мусиш випрати на сьвятому місцї.
21 І посудину глиняну, що в їй варено її, треба розбити, а коли в посудинї мідянїй варено її, так треба витерти й виполоскати водою.
22 Увесь музький пол у сьвященників їсти ме її: се велика сьвятощ. Нїякої ж жертви за гріх, що кров з неї вносять у соборний намет, щоб спокутувати гріх у сьвятинї, не годиться їсти. На огнї палити її.
Левит 7
1 А се закон про жертву за провину; велика се сьвятощ.
2 На тому місцї, де заколюють жертву всепалення, треба заколювати жертву за пѿѿровину; і крові з неї треба набризкати на жертівник з усїх боків.
3 І ввесь жир треба приносити від неї, курдюк і жир, що вкриває тельбухи.
4 І обидві нирки, й жир, що на них, що на боках, і сальник, що на печінцї: з нирками треба віддїляти його.
5 І воскурить їх сьвященник на жертівнику як огняну жертву Господеві: се жертва за провину.
6 Увесь музький пол у сьвященників їсти ме її; на сьвятому місцї треба їсти її: се велика сьвятощ.
7 Як про жертву за гріх, так і про жертву за провину закон один. Котрий сьвященник покутує нею гріх, тому вона буде.
8 І котрий сьвященник приносити ме чию жертву всепалення, кожа з усепалення, що принесе він, буде йому, сьвященникові.